МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2024 р. Справа № 400/6262/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв,5 4005, до відповідача:Приватного підприємства «Апельсин-Т», вул. Спаська, 24, кв. 1, м. Миколаїв, 54030, про:стягнення коштів в розмірі 313051,39 грн.,ВСТАНОВИВ:
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач, Фонд) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємство «Апельсин-Т» суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 313051,39 грн.
Ухвалою від 02.06.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог Фонд зазначив, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (Закон № 875) відповідачем у 2022 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 7 осіб.
Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 304051,51 грн., пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарській санкцій 8999,88 грн. Загальна сума заборгованості відповідача становить 313051 грн. Сума заборгованості у добровільному порядку сплачена не була.
Від відповідача надійшов відзив, в якому
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення вимог позивача заперечував. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що підприємство виконує обов`язки щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, своєчасно інформує про наявність вакантних посад. Фондом у позовній заяві не врахувало, що на Приватному підприємстві «Апельсин-Т» працювали 7 осіб з інвалідністю, а тому підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій відсутні.
Враховуючи помилку у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2022, відповідачем було подано уточнюючий податковий розрахунок, в якому враховуючи ч. 2 ст. 19 Закону № 875 в частині округлень кількості робочих місць середньооблікова кількість працівників, встановлено інвалідність 7.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону № 875, в порядку визначеному постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року № 14-2 «Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування», Пенсійний фонд України надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті.
Відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 року № 14-1 і наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 року № 17, позивачем у формі електронного документу через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.
Згідно даного розрахунком, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 168 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, Приватного підприємство «Апельсин-Т» повинна складати 7 осіб.
Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 3 особа, що є менше ніж встановлено нормативом. Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю становить 4.
Таким чином, з розрахунку вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.
Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 304051,51 грн. У зв`язку із не сплатою вказаної суми позивачем нарахована пеня за період з 18.04.2023 року по 24.05.2023 року в сумі 8999,88 грн. Загальна сума боргу: 313051,39 грн.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
За ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом № 875.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 18 Закону № 875, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, виходячи з наведених норм, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:
- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;
- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;
- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;
- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону № 875).
У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 (далі Порядок № 70), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (далі Закон № 5067) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про, зокрема, попит на робочу силу (вакансії).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 «Про затвердження форм звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» (далі Наказ № 316) затверджено форму звітності та інструкцію щодо її заповнення, де передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Вказані норми діяли у 2022 році.
Відповідно до п. 5 розділу І Наказу № 316, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно було працевлаштовано 9-х осіб-інвалідів на роботу до Приватного підприємство «Апельсин-Т», а саме:
- на посаду підсобного робітника ОСОБА_1 , особу з інвалідністю 2 групи (довідка МСЕК серії 12ААВ № 177050), що підтверджується наказом № 70-к від 08.05.2019 року та записами трудової книжки;
- на посаду підсобного робітника ОСОБА_2 , особу з інвалідністю 3 групи (довідка МСЕК серії ААБ № 146745), що підтверджується наказом № 150-к від 13.09.2018 року та записами трудової книжки;
- на посаду підсобного робітника ОСОБА_3 , особу з інвалідністю 2 групи (довідка МСЕК серії МСЕ-06 № 017309), що підтверджується наказом № 214-к від 03.10.2019 року та записами трудової книжки;
- на посаду підсобного робітника ОСОБА_4 , особу з інвалідністю 2 групи (довідка МСЕК серії МСЕ № 012788), що підтверджується наказом № 163-к від 19.08.2019 року та записами трудової книжки;
- на посаду підсобного робітника ОСОБА_5 , особу з інвалідністю 3 групи (довідка МСЕК серії МСЕ № 008080), що підтверджується наказом № 352-к від 14.09.2020 року та записами трудової книжки;
- на посаду підсобного робітника ОСОБА_6 , особу з інвалідністю 2 групи (довідка МСЕК серії ААА № 215220), що підтверджується наказом № 8-к від 07.02.2019 року та записами трудової книжки;
- на посаду підсобного робітника ОСОБА_7 , особу з інвалідністю 2 групи (довідка МСЕК серії 12 ААА № 277881), що підтверджується наказом № 71-к від 08.05.2019 року та записами трудової книжки;
- на посаду бухгалтера ОСОБА_8 , особу з інвалідністю 3 групи (довідка МСЕК серії 12 ААВ № 648032), що підтверджується наказом № 168-к від 01.02.2020 року та записами трудової книжки;
- на посаду оператора по вводу даних ОСОБА_9 , особу з інвалідністю 3 групи (довідка МСЕК серії 10 ААА № 294352), що підтверджується наказом № 226-к від 24.10.2019 року та записами трудової книжки.
Відповідач зазначає, що розбіжності між даними про кількість осіб з інвалідністю отриманими позивачем та реально, фактичною кількістю осіб з інвалідністю працюючими у нього, склалась через помилкове не зазначення таких осіб у звітності з ПДФО та ЄСВ.
Відповідач виправив вказану помилку, подавши уточнюючий звіт до податкового органу та пенсійного фонду з якого вбачається реальна кількість працюючих у 2022 році осіб з інвалідністю.
Прийняття уточнюючого звіту податковим органом та Пенсійним фондом підтверджується квитанціями.
Судом враховується факт виправлення помилки відповідачем.
Порядок № 70 визначає механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі суб`єкти господарювання), щодо виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначеногостаттею 19Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (Закон).
Предметом проведення перевірки є виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування (п. 2 Порядку №70).
З п. 9 Порядку № 70 вбачається, що позапланова перевірка може бути проведена незалежно від кількості раніше проведених перевірок, зокрема, за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою.
Абзацами 1 3 п. 15 Порядку № 70 встановлено, що за результатами проведення планової або позапланової перевірки посадові особи Держпраці чи її територіального органу, які проводили перевірку, складають акт за формою, затвердженою Мінекономіки.
Посадові особи Держпраці чи її територіального органу, які проводили перевірку, зазначають в акті перевірки інформацію про стан дотримання суб`єктом господарювання законодавства, а у разі його недотримання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідний нормативно-правовий акт.
Крім того, в акті перевірки зазначається розрахунок виконання/невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю за період, за який проводиться перевірка.
Матеріали справи не містять відомостей щодо проведення такої перевірки, за якою було б встановлено порушення законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 217 Господарського кодексу України (далі ГК України) до суб`єктів господарювання за порушення ними здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
Як свідчать матеріали справи, відповідач вжив всіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону № 875 при здійсненні господарської діяльності.
Відповідачем виправлено допущену помилку в уточнюючому податковому розрахунку, що фактично спростовує вину позивача у порушенні норм Закону № 875.
До того ж, за помилку у Податковому розрахунку можуть бути застосовані фінансові, а не адміністративно-господарські санкції.
За вказаних обставин, відповідачем були виконані вимоги Закону № 875 щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для застосування до Товариства адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не доведено суду вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання (як того вимагають приписи ст. 218 Господарського кодексу України), що є підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 20917114) про стягнення з Приватного підприємства «Апельсин-Т» (вул. Спаська, 24, кв. 1, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 42699315) адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 313051,39 грн. відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.01.2024 року.
Суддя О.В. Малих
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 22.01.2024 |
Номер документу | 116392979 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Малих О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні