Ухвала

від 18.01.2024 по справі 460/360/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 січня 2024 року м. Рівне№ 460/360/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТКЛІМАТ-ДНІПРО" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,

В С Т А Н О В И В:

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТКЛІМАТ-ДНІПРО" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ухвалою суду від 11 січня 2024 року позовна заява залишалась без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: 1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску; 2) документа про доплату судового збору в сумі 344грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) доказів надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу копій позовної заяви та доданих до неї документів.

На виконання вказаної ухвали позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали позову, заяву представника позивача, подану на усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд звертає увагу на те, що позивач у цій справі, як суб`єкт владних повноважень, просить стягнути з відповідача на його користь адміністративно-господарські санкції та пеню.

Частиною 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (в редакції чинній до 08.06.2023), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Частиною 4 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку (ч.9 ст.20 Закону №875-ХІІ).

Як слідує з вищевказаних положень Закону №875-ХІІ, обов`язок зі сплати підприємствами, установами, організаціями адміністративно-господарських санкцій визначний у строк до 15 квітня року, наступного за звітним роком. Відтак, суд вважає, що у Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як суб`єкта владних повноважень, наявне право на звернення до суду щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у строк протягом трьох місяців із зазначеної дати 15 квітня року, наступного за звітним роком, тобто до 15 липня.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.11.2020 (справа №160/8707/19), від 08.08.2019 (справа №809/1931/16), від 21.02.2018 (справа №813/1897/17), а також у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №240/34733/21 від 30.12.2022 та Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/8104/22 від 08.02.2023.

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Як вбачається із матеріалів справ, відлік строку на звернення до адміністративного суду для позивача у даній справі почався з 16.04.2023.

Таким чином, позов про стягнення несплачених сум адміністративно-господарських санкцій та пені міг бути поданий позивачем до суду до 16.07.2023.

В той же час, позивач звернувся до суду з цим позовом 10.01.2024 (згідно з відбитком штемпеля вхідної кореспонденції суду), з пропуском тримісячного строку звернення до суду, що визначений ст. 122 КАС України.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність/недостатність бюджетного фінансування не є підставою для поновлення суб`єкту владних повноважень строку на звернення до суду.

У постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «...особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду».

Отже, зазначені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду причини не є поважними та не можуть бути підставою для задоволення такої заяви.

Не бере до уваги суд також посилання представника позивача щодо воєнного стану, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з адміністративними позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Необхідним є також врахування позиції Верховного Суду, викладену в постанові від 18.10.2022 у справі №280/10126/21. У даній постанові Верховний Суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. Відтак, Верховний Суд наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У поданій представником позивача заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не наведено доводи та не надано докази на підтвердження поважності пропуску тримісячного строку звернення до суду з вказаним позовом, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що представником позивача не наведено причин і не надано відповідних доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості звернення до суду із цим позовом у встановлений процесуальним законодавством строк, а дійсна поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не доведена, тому суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду із цим позовом з підстав, наведених у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Позивачем не надано належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Отже, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд визнає неповажними.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також суд критично оцінює посилання позивача на застосування ставки судового збору за 2023, оскільки позовна заява подана ним до суду 10.01.2024, тобто застосуванню підлягає ставка судового збору, з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Щодо порядку надсилання позовної заяви з додатками варто зауважити, що відповідно до абзацу другого частини 2 статті 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Всупереч викладеному, позивачем до матеріалів позовної заяви додано лише накладну №3301603893132 без листа з описом вкладення.

Отже, позивачем не усунено недоліки позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За наведених обставин, дана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктами 1, 9 частини 4 статті 169, статтями 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТКЛІМАТ-ДНІПРО" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, - повернути позивачу разом з доданими до неї документами без розгляду.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Комшелюк