ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/5381/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №352560 від 31.01.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що 03 січня 2023 року позивач здійснював перевезення власної сільськогосподарської продукції для виготовлення кормів, за місцем знаходження свиноферми у селі Луковиця. Під час перевірки органами Державної служби України з безпеки на транспорті транспортного засобу позивача виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, а саме під час надання послуг з перевезення вантажів транспортними засобами з повною масою понад 3,5 т перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною карткою водія. Однак позивач зауважує, що згідно пункту 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, вказане положення на нього не розповсюджується, оскільки Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок» не надавало послуг з перевезення вантажу на договірних відносинах за винагороду, а здійснювало перевезення власного вантажу власним транспортом.
Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи, за наслідками розгляду яких Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» було притягнено до відповідальності згідно з постановою №352560 від 31.01.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що в ході перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт працівниками Укртрансбезпеки було встановлено, що водій Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок» здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно видаткової накладної від 03.01.2023 року та перевозив пшеницю. Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 року № 340, під час надання послуг з перевезення вантажів транспортним засобом з повною масою 3,5 тон перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія, чим порушив статтю 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: неоформлена індивідуальна контрольна книжка водія, передбачена п 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 року № 340. Відповідач зауважує, що перевезення вантажу Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колосок» не підпадає під пункт 1.4 Положення №340. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена, у зв`язку з цим приписи Положення №340 є обов`язковими для автомобільних перевізників під час перевезення пасажирів чи/та вантажів автомобільним транспортом.
Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.
Клопотань про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання до суду не надходило.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30 грудня 2022 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області у період з 02 січня 2023 року по 08 січня 2023 року.
02 січня 2023 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області видано направлення на рейдову перевірку №015297 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на підставі постанови КМУ від 08.11.2006 року №1567, затвердженого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 30.12.2022 року №20576/44/27-22 за додержанням Закону України «Про автомобільний транспорт», ЄУТР, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів передбачених законодавством у Чернівецькій області в період з 02 січня 2023 року до 08 січня 2023 року.
03 січня 2023 року старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Мар`янчуком Д.В. проведено перевірку транспортного засобу МАЗ номерний знак НОМЕР_1 , що належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 .
Під час перевірки виявлено порушення статей 34 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року під час надання послуг з перевезень вантажів транспортним засобом з повною масою понад 3,5 т перевізник не забезпечив водія оформленою карткою індивідуальною контрольною книгою водія, відповідальність за що передбачено абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що зафіксовано в акті №340346 від 03 січня 2023 року.
Водій транспортного засобу ОСОБА_1 акт №340346 від 03 січня 2023 року підписав, з його змістом ознайомлений, у розділі пояснення зазначив, що повідомить керівництво та заведе індивідуальну контрольну книгу.
06 січня 2023 року відповідач направив позивачу повідомлення на розгляд справи №1080/44/24-23, відповідно до якого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» повідомлено, що 31 січня 2023 року таке запрошене до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зафіксованому в акті №340346 від 03 січня 2023 року з 09.00 год. по 12.00 год. у його присутності.
31 січня 2023 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №352560 за порушення вимог статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», та відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.
Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №352560 від 31 січня 2023 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 № 2344-III (далі Закон №2344-III) визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
В розумінні статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Суд зазначає, що процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу третього пункту 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
В абзаці третьому пункту 20 Порядку №1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як встановлено судом, уповноваженими працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області в акті №340346 від 03 січня 2023 року зафіксовано порушення статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року, а саме: перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книгою водія.
Відповідно до статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: 1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; 2) утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; 3) забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; 4) забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; 5) організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; 6) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; 7) забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; 8) забезпечувати безпеку дорожнього руху; 9) забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно з частинами першою та другою статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія або ж копія графіка змінності водіїв - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за №811/18106 (далі - Положення №340), пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) №561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) №3821/85 та (ЄС) №2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) N 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух". Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 1.4 Положення №340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності; транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.
Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення №340).
Відповідно до пункту 6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19 березня 2020 року у справі №823/1997/17, де суд касаційної інстанції вказав, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Зважаючи на викладене, а також те, що за відомостями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу маса автотранспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_3 із вантажем становила понад 3,5 тонн, то зазначений транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у випадку його відсутності водій повинен бути забезпечений індивідуальною контрольною книжкою або графіком змінності.
Водночас Положенням №340 було передбачено два альтернативні способи контролю за режимом праці та відпочинку водіїв для транспортних засобів, які не обладнанні тахографами, незалежно від причин такого необладнання, шляхом перевірки наявної у водія індивідуальної контрольної книжки або копії графіка змінності водіїв.
Як встановлено судом, за результатами рейдової перевірки транспортного засобу МАЗ номерний знак НОМЕР_1 , що належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що позивач перевозив вантаж без оформлення документів, визначених статтею 39 та 48 Закону №2344-III, пунктом 6.1 Положення №340, а саме: за відсутності індивідуальної контрольної книжки.
Позивач, посилаючись на пункт 1.4 Положення №340, зазначає, що вимоги вказаного положення (зокрема п. 6.3, порушення якого зафіксованого в акті №340346 від 03 січня 2023 року) в даному конкретному випадку на нього не розповсюджуються, оскільки Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» здійснювало перевезення власної сільськогосподарської продукції для виготовлення кормів.
Втім, такі доводи є необґрунтованими, оскільки наявні у справі матеріали та аналіз змісту наведеного вище пункту 1.4 Положення №340 свідчить про те, що позивач не належить до кола суб`єктів, наведених у пункті 1.4. Положення №340.
Так, зокрема, позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження наявності в нього як статусу сільськогосподарського підприємства, так одночасно і того, що перевезення вантажу 03.01.2023 року виконувалося трактором або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.
Водночас згідно акту №340346 від 03 січня 2023 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки МАЗ РСА №070261, на якому позивачем і здійснювалося перевезення вантажу 03.01.2023 року, тип транспортного засобу вантажний.
До того ж, згідно наявної у справі товарно-транспортної накладної №08 від 03 січня 2023 року, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» зазначено автомобільним перевізником. А відтак, слідуючи приписам пункту 1.3 Положення №340, вимоги вказаного Положення поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення вантажів колісними транспортними засобами.
Таким чином, доводи позивача про непоширення на нього норм Положення №340 є безпідставними.
Отже, позивач як автомобільний перевізник зобов`язаний був забезпечити водія транспортного засобу індивідуальною контрольною книжкою, чого зроблено не було.
Крім цього, позивачем подання вказаного документу або ж копії графіка змінності водія не забезпечено і при розгляді Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, зафіксованих в акті №340346 від 03 січня 2023 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем під час здійснення перевезення вантажу було порушено законодавство про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників, а саме: порушено статті 34 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункт 6.1 Положення №340, що є підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Отже, прийняття відповідачем оскаржуваної у цій справі постанови №352560 від 31 січня 2023 року є обґрунтованим та законним.
Суд також звертає увагу і на те, що інших доводів, окрім про непоширення на позивача норм Положення №340, в обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови не наведено. Факт допущення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» порушення законодавства про автомобільний транспорт останнім не спростовано.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. При винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Правові підстави для її скасування відсутні.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтями 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 січня 2024 року.
Повне найменування учасників справи: позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» (с. Цурень, Чернівецький район, Чернівецька область; код ЄДРПОУ 31898957), відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 248 «У»; код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя О.П. Лелюк
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 22.01.2024 |
Номер документу | 116394349 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні