Рішення

від 18.01.2024 по справі 620/16581/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/16581/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» (далі ТОВ «М`ЯСНА ІСТОРІЯ», позивач) 03.11.2023 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.08.2023 №7956/Ж10/25-01-07-05-01 та №7957/Ж10/25-01-07-05-01.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вимог Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з РРО. Разом з тим, товариство у своєму магазині-кафе використовує належним чином зареєстрований ПРРО, який не з`єднаний та не поєднаний з РРО. Крім того, касири позивача поряд з фіскальними чеками завжди роздруковують та надають квитанції платіжного терміналу за операціями з використанням електронних платіжних засобів. За наведених обставин, вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо проведення товариством розрахункових операцій в безготівковій формі без створення та видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту. Крім того, санкція статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність за невидачу розрахункового документа, а не за його роздрукування та надання невстановленої форми. Крім того, фактична перевірка проводиться щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства саме на поточний момент. Перевірка ПРРО за минулий період часу, як здійснено ГУДПС у місті Києві, носить характер документальної перевірки, що є неправомірним. При цьому, отримання інформації з власних програм контролюючого органу (таких як СОД РРО) за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.

Ухвалою судді від 20.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 11.12.2023 у задоволенні клопотання про розгляд справи за справами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін представнику позивача відмовлено.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги Постанови №894, зобов`язані забезпечити відображення реквізитів про транзакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО. Виникнення такого обов`язку пов`язане з інтегруванням у локальну мережу користувача, у тому числі, за допомогою інтерфейсу Wi-Fi, спеціальних платіжних терміналів (POS-терміналів установ банків) для забезпечення можливості здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів та виконання обов`язку з видачі відповідних розрахункових документів. Також відповідач звертав увагу на необхідності зазначати не тільки назву платіжної системи з 01.08.2021 відповідно до вимог Положення №13, а й іншу обов`язкову інформацію щодо платіжних систем, як обов`язкових реквізитів розрахункових документів із 21.01.2016, що є обов`язком, а не правом суб`єкта господарювання. Враховуючи наведене, заповнення рядків 11-18 фіскального чека, у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, є обов`язковим за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону №265.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності товариства є 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с. 31-35).

Відповідно до наказу від 04.07.2023 №3379-п, направлень від 05.07.2023 посадовими особами ГУДПС у м. Києві в період з 05.07.2023 по 14.07.2023 проведено фактичну перевірку господарської одиниці (магазин-кафе), який належить ТОВ «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» (а.с. 60-64).

За результатами перевірки складено акт від 14.07.2023 (а.с. 65-67), у висновках якого зазначено про порушення позивачем податкового законодавства - пунктів 1,2,11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, перевіркою встановлено: проведення розрахункових операцій при реалізації підакцизних товарів на загальну суму 204475,80 грн. без роздрукування відповідних розрахункових документів встановленої форми, а саме: в чеках не відображено ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, ідентифікатор електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимими правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; реалізація алкогольних напоїв без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, на підставі фіскальних чеків від 08.07.2023, від 22.06.2023.

За наслідками висновків, вказаних в акті перевірки, ГУДПС у Чернігівській області винесено ТОВ «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» податкові повідомлення-рішення від 14.08.2023 (а.с. 8-10):

№7956/Ж10/25-01-07-05-01, яким до позивача за порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції в сумі 306713,70 грн.;

№7957/Ж10/25-01-07-05-01, яким до позивача за порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції в сумі 5100,00 грн.

Непогоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 20.10.2023 рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 17-19).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.08.2023 №7956/Ж10/25-01-07-05-01, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини урегульовані, в тому числі, Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР).

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акону №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Із наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі - Положення №13 у редакції, чинній станом на час проведення перевірки).

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику "Типи об`єктів оподаткування" та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН" (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери "ІД" (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ" (рядок 15); напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир" (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ" (рядок 18); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО" (рядок 20); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 23); до сплати (рядок 24); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25); QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26).

Рядки 11 - 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

Матеріалами справи, а саме листом АТ «Райффайзен Банк» від 28.07.2023 №Р1-0-07-0-0/G6540, підтверджується, що платіжний термінал позивача, який використовується в торговій точці, яка перевірялась ГУДПС у м. Києві, на момент проведення перевірки не був з`єднаний або поєднаний з РРО (а.с. 20).

Згідно акту перевірки позивачем було роздруковано та видано покупцю розрахунковий документ, що не заперечується відповідачем, однак такий розрахунковий документ не містить, на думку відповідача, всі обов`язкові реквізити.

Однак, суд звертає увагу, що в даному випадку не заповнення у фіскальному чеку рядків 11 - 18 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції, у зв`язку з чим фінансова санкція, визначена у пункті 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, застосована до позивача на загальну суму проведених розрахункових операцій, є протиправною.

Вказаний висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.11.2023 по справі №640/23582/21.

Так, у вказаній постанові суд касаційної інстанції сформулював таку правову позицію: суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17 (у спірних правовідносинах 11-18), зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.

Враховуючи наведене, суд вважає, що застосування до позивача відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУДПС у Чернігівській області від 14.08.2023 №7956/Ж10/25-01-07-05-01 штрафних санкцій є протиправним, а тому воно має бути скасоване.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.08.2023 №7957/Ж10/25-01-07-05-01, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Посадовими особами ГУДПС у м. Києві під час перевірки було встановлено, що при здійсненні реалізації підакцизного товару не відображено обов`язковий реквізит код УКТЗЕД згідно баз даних СОД РРО (а.с. 69-70). Підтверджуючих документів щодо спростування даного порушення з боку позивача в ході фактичної перевірки надано не було, матеріали справи також не містять.

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.02.2021 по справі №826/13307/17, відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.

Отже, суд зазначає, що інформація з баз даних податкового органу, який додано до матеріалів справи, є електронною копією документа, який був самостійно переданий позивачем до фіскального серверу.

При цьому, під час перевірки контролюючий орган може одержувати інформацію та/або документи, що стосуються предмета перевірки, зокрема, шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання податкового законодавства.

У витязі з інформаційних баз ДПС України (контрольних стрічок, які створені в електронній формі до РРО) наведений перелік фіскальних чеків із зазначенням номеру фіскального чеку, коду проданого товару, розшифровки назви товару за кодом, ціни, кількості товару та суми операції, проте без зазначення коду УКТ ЗЕД реалізованих товарів за період, що перевірявся.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, у тому числі, податкова інформація.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21, пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлена відповідальність саме за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Зазначене порушення є самостійним і не пов`язане із відсутністю у фіскальних чеках обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №13.

Щодо твердження товариства, що перевірка була здійснена за минулий період та носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки, суд зазначає, що відносно позивача була проведена саме фактична перевірка. При цьому, контролюючий орган провів фактичну перевірку суб`єкта господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень).

У свою чергу, відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1 документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2 податкова інформація.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимогами чинного законодавства встановлено, що висновки посадових осіб контролюючого органу під час, зокрема, фактичної перевірки, можуть ґрунтуватися на документах та податковій інформації.

Відповідно до позиції Верховного Суду, вкладеної у постанові від 10.12.2020 у справі №814/733/17, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 Кодексу, які в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №140/388/19, акт перевірки є службовим документом податкового органу, в якому фіксуються виявлені порушення платником податкового законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюється податковим органом, водночас акт містить доказову інформацію про факти і зміст самого порушення платника податків.

Суд акцентує увагу, що позивач, ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив не спростовує факти, зафіксовані в акті перевірки та фактично не заперечує про встановлені порушення вимог податкового законодавства України щодо відсутності УКТ ЗЕД підакцизного товару в розрахунковому документі, що свідчить про правомірність застосування до товариства штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2023 №7957/Ж10/25-01-07-05-01.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 14.08.2023 №7956/Ж10/25-01-07-05-01.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» судові витрати в сумі 4600 (чотири тисячі шістсот) грн. 71 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «М`ЯСНА ІСТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 43245855, вул. Богдана Хмельницького, 23, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна