Ухвала

від 15.01.2024 по справі 160/18412/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/18412/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чабаненко С.В.,

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року по справі №160/18412/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейдлінк до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейдлінк задоволено.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду, 07 липня 2023 року звернулось до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з їх невідповідністю вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України.

Заявнику апеляційної скарги запропоновано протягом десятиденного строку усунути недоліки, який обчислюється з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету 28 грудня 2023 ркоу.

На виконання вимог ухвали на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому заявник просить поновити строк на апеляційне провадження.

При цьому, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою заявник зазначає, що з первинною апеляційною скаргою він звернувся у строк визначений ст. 295 КАС України, а тому, враховуючи, що повторна апеляційна скарга подана в межах одного року з дня отримання повного тексту оскаржуваного рішення, вважає вказані обставини обґрунтованими. Також заявник посилається на те, що 24.02.2022 року розпочалась військова агресія Російської Федерації та на території України запровадження воєнний стан, який триває до теперішнього часу. Внаслідок наведеного просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст. 299 КАС України.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Так, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

В той же час апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану, з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення, а саме з 14 лютого 2023 року.

Серед наведеного, колегія суддів також, при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження враховує, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений лише 28 вересня 2023 року, тобто зі спливом семимісячного строку після отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Щодо посилань скаржника на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.

Апелянтом жодних доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суду не надано. Зазначене клопотання обґрунтоване лише введенням воєнного стану в України, тобто заявник посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час, та не надає докази неможливості вчинення процесуальної дії.

Крім того, судом враховуються приписи статті 296 КАС України, якою передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

Також колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта з приводу того, що після сплати судового збору була повторно подана апеляційна скаргу, та в даному випадку зазначає, що приписи ст. 295 КАС України пов`язують облік строку на подання апеляційної скарги саме з датою проголошення судового рішення, датою складання повного тексту або отримання повного тексту, а не з датою сплати судового збору. Питання сплати судового збору в КАС України визначені як вимога до форми та змісту апеляційної скарги, та визначені у ст. 296 КАС України, а не підстава для поновлення строку.

Колегія суддів з урахуванням приведених вище обставин враховується стала позиція Верховного Суду щодо дотримання принципу "належного врядування" у ситуацією з пропуском строків на апеляційне оскарження державними органами.

Так, згідно висновків Верховного Суду, приведених у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 804/15772/15 та від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 щодо питання пропуску строків державними органами за поважними причинами апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 640/3393/19 від 28 квітня 2021 року, та відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України застосовуються судом в даному випадку.

Отже, колегією суддів враховується відсутність обґрунтованих причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, тому наведене свідчить, що станом на 15 січня 2024 року скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області .

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року по справі №160/18412/22 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Суддя-доповідачС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко