Постанова

від 15.01.2024 по справі 160/16914/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

15 січня 2024 року справа 160/16914/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 (суддя Кадникова Г.В.) в адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "МВ ЕКОАГРО" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну

ВСТАНОВИВ:

Товариство обмеженою відповідальністю "МВ ЕКОАГРО" 18.10.2022 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6990678/40897634 від 01.07.2022;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 30.06.2021.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №6990678/40897634 від 01.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 30.06.2021;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 30.06.2021 відповідно до чинного податкового законодавства України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято в межах діючого законодавства оскільки позивачем не надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. Зазначає про те, що обов`язок довести реальність господарських операцій та підтвердити їх належними документами покладається виключно на позивача. Рішення про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження ДПС України.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ТОВ «МВ ЕКОАГРО» зареєстровано як юридична особа 18.10.2016 з основним видом економічної діяльності 01.19. вирощування інших однорічних і дворічних культур.

За наслідками господарської операції позивачем складено податкову накладну № 13 від 30.06.2021 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №6990678/40897634 від 01.07.2022, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 30.06.2021 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів. У додатковій інформації зазначено: відсутні документи щодо внесення та списання посівного матеріалу, внесення добрив. Відсутні документи по збиранню салатів. ОСВ по рахунках 10, 203, 208.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав скаргу до комісії центрального рівня ДПС України.

Рішеннями комісії центрального рівня ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - без змін.

Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів, послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів, послуг платник податку продавець зобов`язаний в установлений термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної або розрахунку коригування до єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі Порядок - №1165).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказав на відповідність платника податку п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Відповідно до Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів прийняття рішення про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, у відзиві на позов, податковий орган зазначив, що ТОВ «МВ ЕКОАГРО» не віднесено до переліку ризикових платників.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності зупинення реєстрації податкової накладної, з посилання на п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що податковий орган запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення, а тому висновки щодо неподання необхідних документів, в такому разі є помилковими.

Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При таких розпливчатих формулюваннях підстав зупинення реєстрації податкових накладних та неконкретних пропозиціях надати додаткові документи, позивач був поставлений у невизначене становище щодо виконання рішення контролюючого органу, а відтак суб`єктом владних повноважень недотриманий принцип відповідальності за свою діяльність, закріплений в статті 3 Конституції України.

Також, варто звернути увагу на позицію Верховного Суду який у своїх постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 зробив висновок про те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів.

Між тим, позивачем надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, апеляційний суд зауважує, що зазначення відповідачем в графі додаткова інформація відсутні документи щодо внесення та списання посівного матеріалу, внесення добрив. Відсутні документи по збиранню салатів. ОСВ по рахунках 10, 203, 208 не може бути перепоною для реєстрації податкової накладної, оскільки приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Колегією суддів не приймаються доводи відповідачів про втручання в дискреційні повноваження ДПС України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом ...4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про ...4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.

Не заперечуючи компетенцію контролюючого органу у питанні реєстрації податкових накладних, суд вказує, що у будь-якому випадку у разі виникнення спору саме на суд покладено компетенцію з перевірки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Відповідно, скасувавши рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції не втрутився у дискрецію відповідача.

Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визнане судом протиправним, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою її фактичного отримання.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 без змін.

Постанова набирає законної сили з 15.01.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий А.В. Суховаров

суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова