Постанова

від 18.01.2024 по справі 600/3799/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3799/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

18 січня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Елана" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В листопаді 2022 року Приватне підприємство "Елана" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України, в якому просило суд:

1.1. Скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України від 20.10.2022 про корегування митної вартості товарів № UA408000/2022/000129/2 через її протиправність;

1.2. Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/001154 вiд 20.10.2022 через її безпідставність.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржені рішення та картка є протиправними, оскільки подані позивачем документи для митного оформлення повністю підтверджують числові значення вартості товарі і не містять розбіжностей, що впливають на їх визначення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000129/2 від 20.10.2022.

3.2. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/001154 вiд 20.10.2022.

3.3. Стягнуто на користь приватного підприємства "Елана" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати (судовий збір) в сумі 4962,40 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Чернівецька митниця, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України.

6. Апелянт зауважує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

7. Апелянт наголошує, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах. Надані до митного оформлення позивачем довідки не є первинними бухгалтерськими/фінансовими документами, що підтверджують факт оплати послуг, відтак не можуть бути визнаними належними документами для підтвердження розміру витрат на перевезення.

8. Посилаючись на положення Митного кодексу України, апелянт вказував, що обов`язок доведення ціни товару покладений на декларанта. Відповідач також зазначив про те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу основи для додавання вартості. Таким чином, митну вартість обґрунтовано визначено за резервним методом.

9. З огляду на наведене, апелянт вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення він діяв у відповідності до вимог законодавства, не порушував права та законних інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватне підприємство Елана зареєстроване як юридична особа 27.08.2009 та взяте на облік ГУ ДПС у Чернівецькій області як платник податків.

11. Приватне підприємство Елана здійснює наступні видів діяльності: основний: 13.93 Виробництво килимів і килимових виробів; додаткові: 13.10 Підготування та прядіння текстильних волокон; 13.20 Ткацьке виробництво; 13.95 Виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу; 13.96 Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

12. 30.05.2018 між приватним підприємством "Елана" та юридичною особою Озкаплан КАРПЕТ (Туреччина) укладено Контракт № 300518 на поставку товару.

13. Згідно п.п. 5.2 Контракту поставка на кожну окрему партію товару проводиться продавцем згідно заявки покупця на адресу конкретного вантажоодержувача на умовах Інкотермс -2010.

14. 20.10.2022 позивач, через посередника КП Укрброксервіс, з метою митного оформлення товару (килими та килимові доріжки) подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України митну декларацію №UA408020/2022/048374, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений п. п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

15. Судом встановлено, що 20.10.2022 з метою митного оформлення товару (килими та килимові доріжки) позивачем подано митному органу митну декларацію №UA408020/2022/048655, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товару складає 49635,13 доларів США.

16. З митної декларації №UA408020/2022/0648374 та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/001154 видно, що вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

17. За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, посадовою особою митного органу складена картка відмови в митному оформлені UA408020/2022/001154 вiд 20.10.2022 у прийнятті митної декларації.

18. Неподання документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

19. За результатами розгляду митної декларації, Чернівецькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000129/2 від 20.10.2022, яким фактично скореговано заявлену декларантом митну вартість ввезеного товару з 53535,13 дол. США на 64363,44 дол. США.

20. Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

21. Позивач заперечує проти доводів наведених в апеляційній скарзі та вказує, що ним був поданий пакет документів, визначений ст. 53 МК України, та митну вартість за першим методом визначення митної вартості підтверджено відповідно до вимог ст. 58 МК України, митний орган не погодився із задекларованою митною вартістю та здійснив корегування митної вартості, визначивши її на рівні 64363,44 доларів США, що підтверджується оскаржуваним рішенням. При цьому, позивач вважає, що ним вірно було зазначено в митній декларації митну вартість товару з врахуванням його фактурної вартості та вартості перевезення, яка разом складає 62333,76 доларів США. При цьому, митна вартість складається з 2-х вартостей. Фактурна вартість товару складає 53535,13 доларів США та вартість перевезення вантажу до митного кордону України в сумі 3900 доларів США. Даний факт підтверджується відомостями в графі 47 митної декларації та інформацією митного органу, який зазначив відповідні відомості в рішенні про корегування митної вартості.

22. Як зазначає позивач, формальною підставою для корегування митної вартості стало те, що на думку посадовців митниці, відповідно до п. 5.2 контракту визначено, що продавець здійснює оплату завантаження товару за свій рахунок, а в пункті 2.1 контракту зазначено, що ціна товару включає в себе вартість тари (упаковки) маркування товару, митного оформлення в країні відправлення, й тому виникає питання щодо включення вартості навантаження, як складової митної вартості, до ціни товару.

23. Таке зауваження є недоречним, оскільки відповідно до умов поставки FCA продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання після постачання товару на борт транспортного засобу, тому додаткового зазначення у фактурі складових вартості щодо завантаження товару на борт транспортного засобу не має потреби.

24. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-9 цієї постанови.

ІV.ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

25. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з частиною першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

27. Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

28. Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

29. Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

30. Положеннями статті 49 МК України передбачено, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

31. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

32. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

33. Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

34. За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

35. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

36. Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

37. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

38. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

39. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

40. Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

41. Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

42. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

43. Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

44. Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

45. Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

46. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

47. За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

48. Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

49. Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

50. Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації).

51 Відповідно до пунктів 114 розділу 2 Методичних рекомендацій робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

52. Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту).

53. При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами.

54. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

55. Положеннями пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

56. Згідно з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

57. Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

ІV. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

58. З огляду на викладені норми чинного законодавства України, колегія суддів зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, які повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

59. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

60. Положеннями ч. 2 та 3 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

61. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

62. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

63. За приписами ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

64. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

65. Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

66. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.

67. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст. 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

68. Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

69. З матеріалів справи видно, що 20.10.2022 позивач, через посередника КП Укрброксервіс, подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України митну декларацію №UA408020/2022/048374 з метою митного оформлення товару килими та килимові доріжки для підлоги, ворсові, готові із синтетичних текстильних матеріалів 1727 шт.

70. На виконання вимог, передбачених ст. 53 МК України, разом з вказаною декларацією декла70. рантом було надано до митного органу такі документи:

-пакувальний лист б/н від 10.10.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) IHR2022000000592 від 10.10.2022;

- автотранспортна накладна 000026 від 10.10.2022;

- сертифікат про походження товару ММ 0659240 від 11.10.2022;

- акт про проведення огляду товарів UA 408050/22/669 від 17.10.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги GIB2022000000071 від 10.10.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 10.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 06.11.2018;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору №17 від 10.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 27.02.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 24.07.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 4 від 05.08.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 6 від 02.09.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 7 від 05.09.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 8 від 19.10.2022

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №300518 від 30.05.2018;

- договір про надання послуг митного брокера №0107 від 01.08.2017;

- договір (контракт) про перевезення №130122 від 13.01.2022;

- інші некласифіковані докумети б/н від 10.10.2022;

- заявка 10 від 07.10.2022;

- копія митної декларації країни відправлення №22270100ЕХ00082540 від 11.10.2022.

71. Надання вказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/001154 вiд 20.10.2022.

72. При перевірці поданих документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п.5.2 контракту №300518 від 30.05.2018 всі роботи по навантаженню продукції здійснює продавець за свій рахунок, а згідно в пункті 2.1 контракту ціна товару включає в себе вартість тари (упаковки) маркування товару, митного оформлення в країні відправлення, тому виникає питання, щодо включення вартості навантаження, як складової митної вартості, до ціни товару;

- вартість транспортних витрат, доданих до митної вартості товару, оформлення якого здійснюється по МД від 20.10.2022 №UA408020/2022/048374 складає 3900 дол. США. Згідно рахунку від 10.10.2022 №GIB2022000000071 вартість доставки за маршрутом Туреччина-Україна становить 4200 дол. США. В довідці про перевезення від 10.10.2022 транспортні витрат розділено по територіях держав. Оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку, вникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (3900 дол. США).

73. У зв`язку з цим, апелянтом з посиланням на ч. ч. 2-3 ст. 53 МК України, п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування товару, - страхові документи, а також документи, що місять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

74. Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

75. За результатом розгляду митної декларації та поданих декларантом документів, Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2022/000129/2 від 20.10.2022 та Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/001154.

76. Із змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів видно, що декларантом додатково було надано калькуляції б\н та прайс-лист від 19.10.2022 б\н, які не взяті до уваги, оскільки, на думу відповідача, не спростовують зазначені у вказаному рішенні розбіжності.

77. Дослідженням рішення про коригування митної вартості товарів встановлено, окрім наведених вище обставин, що заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення спірної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митні вартості товару МД № UA408020/2022/34218 від 23.08.2022 Килими та килимові доріжки для підлоги, машинного виробництва, нетафтингові, нефлаковані, готові, ворсові, виготовлені із синтетичних текстильних матеріалів: - з акрилу, основа з бавовняного джгуту: 296 шт., 1045,12 м2, розміри: ширина від 0,8 до 3,0 м, довжина від 1,5 до 4,0 м з поліестеру, основа із бавовняного джгуту :331 шт., 1049,00 м2, розміри: ширина від 0,6 м до 3,0 м, довжина від 1,1 м до 4,0 м, - з поліпропілену та поліестеру, основа із бавовняного джгуту:3016 шт., 9883,76 м2, розміри: ширина від 0,6 м до 2,4 м, довжина від 1,1 м до 3,4 м. Країна виробництва: Туреччина, рівень митної вартості 3,52 $/кг. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в Рішенні про коригування митної вартості.

78. За змістом ст. 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

79. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

80. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

81. Як зазначалося вище, відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

82. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

83. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

84. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

85. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

86. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

87. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

88. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

89. Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

90. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

91. Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

92. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

93. При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

94. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

95. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

96. Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

97. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

98. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

99. Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

100. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

101. Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що відповідно до п.5.2 контракту №300518 від 30.05.2018 всі роботи по навантаженню продукції здійснює продавець за свій рахунок, а згідно в пункті 2.1 контракту ціна товару включає в себе вартість тари (упаковки) маркування товару, митного оформлення в країні відправлення, тому виникає питання, щодо включення вартості навантаження, як складової митної вартості, до ціни товару.

102. Апелянтом не доведено, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи ч. 3 ст. 53 МК України).

103. Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): в МД №UA408020/2022/048374 вказано, що вартість ввезеного позивачем товару складає 49635,13 доларів США.

104. Так, з матеріалів справи видно, що 30.05.2018 між приватним підприємством "Елана" та юридичною особою Озкаплан КАРПЕТ укладено Контракт №300518 на поставку товару.

105. Відповідно до пунктів 1.1. Контракту продавець зобов`язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати товар, у кількості, асортименті та за цінами, відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною контракту та супровідних документів.

106. Згідно пунктів 2.1-2.3 Контракту ціна товару встановлюється у Доларах США, включає в собі вартість тари (упакування), маркування товару, митного оформлення в країні відправника. Для кожної партії товарів ціна буде розглядатися.

107. Загальна ціна цього договору складається з суми цін кожної окремої партії товару, поставленої в межах терміну дії даного Контракту.

108. Банківські витрати в країні продавця оплачується за рахунок продавця. Банківські витрати в країні покупця за рахунок покупця.

109. Згідно п.п. 5.2 Контракту поставка на кожну окрему партію товару поставляється продавцем згідно заявки Покупця на адресу конкретного вантажоодержувача на умовах Інкотермс-2010.

110. Пунктом 6.1 Контракту передбачено, що оплата за договором здійснюється на таких умовах: оплата товару провадиться протягом 90-120 днів від дати CMR. Остаточна вартість конкретного постачання фіксується у відвантажувальному інвойсі.

111. Відповідно до інвойсу IHR2022000000592 від 10.10.2022 продавцем виставлено рахунок на оплату за товар килими на загальну суму 49635,13 доларів США.

112. Аналогічна вартість товару в сумі 49635,13 доларів США зазначена продавцем Озкаплан КАРПЕТ у митній декларації країни відправлення №№22270100ЕХ00082540 від 11.10.2022 у графі 22.

113. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість зазначення позивачем у МД №UA408020/2022/048374 вартості товару килими та килимові доріжки для підлоги, ворсові, готові, із синтетичних текстильних матеріалів, саме: згідно остаточної вартості конкретного постачання вказаної в інвойсі 49635,13 доларів США.

114. Стосовно посилань апелянта в оскаржуваному рішенні щодо непідтвердженості вартості транспортних витрат, оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку, суд вважає такі необґрунтованими, виходячи з наступного.

115. В оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що вартість транспортних витрат, доданих до митної вартості товарів, оформлення яких здійснювалося за МД №UA408020/2022/048374, складає 3900 доларів США. Згідно з рахунком від 10.10.2022 №GIB2022000000071 вартість доставки за маршрутом Туреччина-Україна становить 4200 доларів США. В довідці про перевезення від 07.10.2022 транспортні витрати розділено по територіях держав. Оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (3900 доларів США).

116. Отже, наведене фактично зводиться до того, що довідка про перевезення від 07.10.2022 не є документом первинного бухгалтерського обліку, тому у митного органу виникли сумніви щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (3900 доларів США).

117. Водночас позивач, в позовній заяві цілком обґрунтовано зазначив, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14, що законом не визначено доказ (докази), виключно якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення.

118. Більше того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД №UA408020/2022/34218 від 23.08.2022.

119. Апелянт при прийнятті оскаржуваного рішення надавав оцінку митній декларації МД № UA408020/2022/34218 від 23.08.2022, яка не стосується даної справи (в даному випадку позивачем було подано МД №UA408020/2022/048374), яка згідно оскаржуваної картки відмови №UA408040/2022/001162 не надавалася ПП Елана на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

120. Апелянтом усупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

121. З огляду на викладене, та надані позивачем докази на підтвердження здійснення витрат на перевезення ввезеного товару, що не були спростовані відповідачем у відзиві, суд відхиляє доводи відповідача у зазначеній вище частині оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та вважає таку позицію митного органу не обґрунтованою.

121. Відтак, колегія суддів погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

122. Із змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів видно, що у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування товару, - страхові документи, а також документи, що місять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

123. На виконання ч. 3 ст. 53 МК України приватним підприємством Елана на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково було надано митному органу калькуляції ціни б\н та прайс-лист від 19.10.2022 б\н.

124. Однак апелянтом вказані документи не взяті до уваги, оскільки вони не спростовують зазначені митним органом розбіжності.

125. Водночас, суд звертає увагу на те, що причин відхилення вказаних документів відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено.

126. При цьому відповідно до листа від 20.10.2022, митний брокер КП Укрброксервіс (представник ПП Елана згідно МД №UA408020/2022/048374) повідомив начальнику Чернівецької митниці, що ним були надані документи, які підтверджують митну вартість товару по МД №UA408020/2022/048374. Інших документів, що підтверджують митну вартість товару по даній МД надати не має можливості.

127. Апелянтом не доведено, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

128. Більше того, апелянтом не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

129. З аналізу оскаржуваного рішення встановлено, що апелянтом застосовано резервний метод визначення митної вартості без обґрунтування неможливості застосування кожного із попередніх методів.

130. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

131. Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам ст. 53 МК України.

132. Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

133. При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

134. Зі змісту оскаржуваного рішення та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

135. З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

136. Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

137. Формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.

138. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №809/506/17 та від 14.06.2022 у справі №809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

139. Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваному рішенні між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.

140. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2022 № UA408000/2022/000129/2 є протиправним, тому наявні підстави і для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2022/001154 вiд 20.10.2022.

141. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

142. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

143. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

144. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

145. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

146. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

147. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Чернівецької митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.