Ухвала

від 18.01.2024 по справі 140/6978/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2024 року

Київ

справа №140/6978/20

адміністративне провадження №К/990/827/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області , утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №140/6978/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2024 до суду вп`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області , утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена через підсистему «Електронний суд» 05.01.2024.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 27.07.2023, повний її текст складено 05.09.2023, відповідно, останнім днем її оскарження було 05.10.2023, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 05.01.2024, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 26.12.2023. ГУ ДПС зазначає, що незважаючи на неодноразові подання касаційної скарги у цій справі, зміст таких касаційних скарг кожного разу відрізняється від змісту попередніх. При цьому, ГУ ДПС врахувало роз`яснення, викладені в ухвалі Верховного Суду від 05.01.2023 про повернення попередньої касаційної скарги. Зазначає, що скаржник належним чином визначив підставу для касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України і навів належне обґрунтування необхідності відступлення від висновків Верховного Суду. Звертає увагу, що вперше касаційну скаргу було подано у встановлений законом строк, а у повторно поданій касаційній скарзі усунуто недоліки її попередніх редакцій.

Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.

Суд встановив, що касаційні скарги ГУ ДПС, які подавалися 12.09.2023, 24.10.2023 засобами поштового зв`язку, 16.11.2023, 20.12.2023 через підсистему «Електронний суд» Верховний Суд повернув ухвалами від 10.10.2023, 30.10.2023, 27.11.2023, 26.12.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Суд визнав недостатнім приведене у касаційній скарзі обґрунтування підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд звертав увагу, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.04.2019 у справі №826/14331/13-а, від 07.03.2019 у справі №818/3838/15, від 12.11.2019 у справі №826/28177/15, від 21.01.2020 у справі №2а-0870/1161/11, від 06.02.2020 у справі №804/3461/15, від 28.02.2020 у справі №826/21979/15, від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16, від 01.05.2023 у справі № 140/6978/20, тоді як скаржник не спростував правильність врахування ним таких правових позицій. Також Верховний Суд роз`яснював скаржникові, що обов`язковою умовою у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій викладено висновок Верховного Суду, з правовідносинами у справі, у якій подається касаційна скарга. Але скаржник не обґрунтував подібності правовідносин. Електронні примірники цих ухвал ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 11.10.2023 о 15:12, 30.10.2023 о 20:26, 27.11.2023 о 22:40, 26.12.2023 о 22:29.

05.01.2024 ГУ ДПС подало касаційну скаргу вп`яте, однак, її зміст в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичним до попередніх редакцій касаційної скарги.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить. Доводи, викладені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень суперечать дійсним обставинам, що мали місце у цій справі, а саме: Верховний Суд не постановляв ухвали від 05.01.2023 у цій справі про повернення касаційної скарги; усі касаційні скарги за своїм змістом є ідентичними, що спростовує доводи ГУ ДПС про їх відмінність; у жодній з редакцій касаційних скарг ГУ ДПС не визначало підставою для касаційного оскарження пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України; Верховний Суд звертав увагу на необхідність обґрунтування у касаційній скарзі подібності правовідносин і викладення позиції щодо застосованих судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, але таких роз`яснень скаржник не врахував і під час звернення з касаційною скаргою вп`яте, що спростовує доводи ГУ ДПС про те, що ним усунуто недоліки, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг.

Крім того, за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Не обґрунтовує ГУ ДПС і проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, як такі, що були об`єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, поданій вп`яте, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у наведених скаржником постановах Верховного Суду. За змістом позиції ГУ ДПС, господарська операція має обов`язково мати економічний ефект - отримання доходу, в той час як позивач систематично здійснював продаж товару за меншими цінами і отримував збиток.

Верховний Суд в ухвалах про повернення попередніх касаційних скарг роз`яснював скаржникові, що обов`язковою умовою при оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржені ним судові рішення не відповідають. Однак, таких роз`яснень скаржник не врахував.

Також Верховний Суд звертав увагу, що суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, але скаржник так і не обґрунтовує їх незастосовність та/або неправильне застосування. За змістом висновку, висловленого у врахованій судом апеляційної інстанції постанові Верховного Суду від 07.03.2019 року у справі №818/3838/15, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак, із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. При цьому не обов`язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект від господарської операції може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів об`єктивного перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик отримати збиток від конкретної операції. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської та/або направленої на ухилення від оподаткування.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області , утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №140/6978/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко