Рішення

від 16.01.2024 по справі 552/2833/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2833/23

Провадження № 2/552/302/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

16.01.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Нескородь В.М.,

розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 552/2833/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український Страховий Стандарт», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 23.05.2023 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що 04.10.2022 з вини відповідача ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_2 .

Вказував, що вартість матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 357792 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , на дату ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», ліміт відповідальності складає 130000 грн.

Вважає, що відповідач ОСОБА_3 має відшкодувати суму завданих збитків, яка не покривається страховою виплатою, в розмірі 227792 грн.

Також вказував, що транспортний засіб перебуває на ремонті, позивач не має можливості використовувати транспортний засіб, здавати в оренду, у зв`язку з чим має відповідні психологічні страждання та має право на відшкодування моральної шкоди, яку оцінює в сумі 20000 грн.

Окрім того, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу позивач не має можливості отримувати дохід за договором оренди транспортного засобу, розмір недоотриманого доходу становить 120000 грн.

В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_3 всього 367792 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, в тому числі 227792 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 20000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, 120000 грн в рахунок відшкодування завданих збитків. Також просив вирішити питання про понесені судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.06.2023 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_3 04.01.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що відповідач вважає звіт про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу від 10.11.2022 № 458/11-22 неналежним доказом, оскільки не приймав участі в огляді експертом транспортного засобу, експерт не попереджався про кримінальну відповідальність, а звіт містить істотні розбіжності з дійсними обставинами справи. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Третя особа письмові пояснення на позовну заяву до суду не подавала.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги поданої до суду позовної заяви, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиву на позовну заяву.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником транспортного засобу Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 12).

Також встановлено, що 04.10.2022 о 06 год. 00 хв. в м. Полтава, по вул. Петра Юрченка напроти буд. 13 водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом МАN, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який був припаркований біля краю проїзної частини. Внаслідок удару транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , відкинуло на транспортний засіб Toyota Prius. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно ч.6ст.82ЦПК України постанова судуу справіпро адміністративнеправопорушення,яка набрала законної сили,є обов`язковою длясуду,що розглядаєсправу проправові наслідкидій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 18.10.2022 в справі № 552/7319/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави.

Тому суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачем.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом вставлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 04.10.2022, транспортний засіб Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_2 , належний позивачу, отримав механічні ушкодження.

Встановлено, що станом на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 , як володільця транспортного засобу, була застрахована ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», поліс № 207622179, страхова сума визначена в розмірі 130000 грн.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 22 зазначеного закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) підвередила зазначений висновок, вказавши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач на час дорожньо-транспортної пригоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, суд приходить до висновку, що завдана в результаті ДТП шкода підлягає відшкодуванню в межах суми страхового відшкодування саме страховою компанією.

На відповідача ОСОБА_3 може бути покладено обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вартість матеріального збитку, завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 357792 грн, ліміт відповідальності страхової компанії складає 130000 грн, відповідач ОСОБА_3 має відшкодувати суму завданих збитків, яка не покривається страховою виплатою, в розмірі 227792 грн.

Разом з тим, відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 458/11-22 від 10.11.2022, який не спростований відповідачем, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 482654,86 грн, а ринкова вартість даного транспортного засобу становить 357792 грн.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночної процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. Вимоги методики є обов`язковими під час проведення авто-товарознавчих експертиз.

Відповідно до п. 7.17 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого колісного транспортного засобу не розраховується. Відновлення такого колісного транспортного засобу за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації колісного транспортного засобу.

Тобто, якщо транспортний засіб є фізично знищеним (вартість відновлювального ремонту аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень) встановлюється вартість утилізації колісного транспортного засобу.

У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Враховуючи висновок за результатами звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 458/11-22 від 10.11.2022, в даному випадку транспортний засіб Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_2 , вважається фізично знищеним, оскільки витрати на відновлювальний ремонт такого транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Тому і розмір матеріального збитку, завданого позивачу, має визначатися як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а не його повною вартістю (постанова Верховного Суду від 14 квітня 2022 року в справі № 205/7747/18, провадження № 61-8812св21).

За результатами звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 458/11-22 від 10.11.2022 вартість в пошкодженому стані після ДТП транспортного засобу, належного позивачу, складає 132421,94 грн.

Тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 95370,06 грн (357792 грн 132421,94 грн 130000 грн).

В цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягають стягненню кошти в розмірі 95370 грн. 06 коп.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з такого.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. За нормами ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

В поданій до суду позовній заяві позивач посилається на те, що не може використовувати належним чином транспортний засіб для отримання прибутку, у зв`язку з чим має відповідні психологічні страждання.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності причиненої моральної шкоди позивачем на підтвердження позовних вимог до суду надано не було.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають за їх недоведеністю в судовому засіданні.

Щодо вимог про стягнення розміру недоотриманого доходу суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК збитками, що були завдані внаслідок упущеної вигоди, є такі збитки, які могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Системне тлумачення вказаної норми цивільного законодавства свідчить про те, що позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов`язаний надати суду докази, які підтверджують те, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

На підтвердження вимог про стягнення суми упущеної вигоди в результаті пошкодження належного йому транспортного засобу позивачем було надано копію договору оренди (найма) транспортного засобу та додаткові угоди.

Водночас, позивач не надав жодних доказів на підтвердження того факту, що в попередні періоди він дійсно отримував дохід від здачі автомобіля в оренду, що здійснює відповідні види діяльності, отримує відповідні доходи та їх оподатковує.

Оскільки позивач не надав до суду доказів на підтвердженні тієї обставини, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи на суму 120000 грн і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на суму 1073,60 грн.

Витрати позивача на правову допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в розмірі 95370 грн. 06 коп.

В задоволеннірешти позовнихвимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесенні витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн, на правову допомогу в розмірі 5000 грн, всього 6073 грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки латника податків НОМЕР_4 ;

-відповідач ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платники податків НОМЕР_5 ;

-третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт», місцезнаходження 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 22229921.

Повне судове рішення складено 18.01.2024.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко