Рішення

від 04.12.2023 по справі 488/4043/21

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4043/21

Провадження № 2/488/388/23 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.12.2023 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання Кралі В.О.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залізасідань судуцивільну справуза правиламиспрощеного позовногопровадження звикликом (повідомленням)сторін запозовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2021 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: зроблено відповідний запит, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ФОП ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ; адреса для листування АДРЕСА_3 ) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 1 500, 00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 348, 60 грн., суму судового збору у розмірі 908, 00 грн.

Обгрунтовуючи позовнівимоги тим,що 28.08.2020 року об 11:02 год., по проспекту Центральному 107, мала місце дорожньотранспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Santa Fe» державний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 », що підтверджується Повідомленням (Європротокол) про дорожньо-транспортну пригоду від 28.08.2020 року.

Відповідно до Європротоколу від 28.08.2020 року, відповідач 28.08.2020 року об 11:02 год., по проспекту Центральному, 107, керуючи автомобілем марки «Hyundai Santa Fe» д.н.з. « НОМЕР_2 », під час заїзду на місце стоянки не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції та інтервалу внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Nissan Juke» д.н.з. « НОМЕР_3 », який був припаркований, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів та матеріальних збитків. Згідно Європротоколу від 28.08.2020 року, відповідач з обставинами ДТП, викладеними в Європротоколі, згодна та свою вину у вчиненому ДТП визнала, про що поставила власноручний підпис.

Між ПрАТ«СК «ВУСО»та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №1499766-02-15-01 від 04.12.2017 року, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 ». У відповідності до умов даного Договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

Потерпіла особа від вищезазначеної ДТП ОСОБА_3 , власник автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою на виплату страхового відшкодування. Співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» 02.09.2020 року було здійснено огляд автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » та складено акт (протокол) огляду ТЗ - заяву на виплату, фото-таблицю пошкоджень.

Згідно рахунку-фактури №КА000360 від 02.09.2020 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » склала - 11 315, 07 грн. Факт ДТП від 28.08.2020 року визнаний ПрАТ «СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом №2053105-1 від 15.09.2020 року.

Виконуючи взятіна себезобов`язання поДоговору №1499766-02-15-01від 04.12.2017року,на підставістрахового акту,на виконаннявимог ст.27Закону України«Про страхування» та ст.993Цивільного кодексуУкраїни співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи (через автосервіс) у сумі 9 205, 07 грн., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування №25746 від 15.09.2020 року. Згідно страхового акту №2053105-1 від 15.09.2020 року сума страхового відшкодування в розмірі 9 205, 07 грн. перерахована на рахунок СТО, де проводився ремонт пошкодженого автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » - ФОП ОСОБА_4 .

Враховуючи вшценаведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК «ВУСО» склав: 9 205,07 грн. Транспортний засіб, яким керував відповідач, був забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АР/7772044 на момент ДТП від 28.08.2020 року в ПАТ «HACK «ОРАНТА».

ПАТ «HACK «ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» згідно Полісу №АР/7772044 розрахованою з вирахуванням розміру франшизи (1500, 00 грн) у розмірі: 7 705, 07 грн.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду заподіяну відповідачем внаслідок ДТП від 28.08.2020 року, ПрАТ «СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі франшизи, а саме: 1 500, 00 грн.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

22.12.2020 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 22/12/2020 про відступлення права вимоги від 22.12.2020 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №1499766-02-15-01 від 04.12.2017 року.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

З метою досудового врегулювання спору, 13.01.2021 року відповідачу було направлено Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу (рекомендований лист №0102121253035, який повернуся за зворотною адресою із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання»). Відповідач проігнорував дану вимогу та не почав проводити ніяких платежів позивачу.

В зв`язку з тим, що відповідач не погашає заборгованості в добровільному порядку, позивач змушений звернутись до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав суду заяву про слухання справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно. У поштових повідомленнях листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідив матеріали справи і оцінив їх в сукупності, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Частиною 4ст.263ЦПК Українипередбачає,що привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду.

Судом встановлено,що 28.08.2020 року об 11:02 год., по проспекту Центральному 107, мала місце дорожньотранспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Santa Fe» державний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 », що підтверджується Повідомленням (Європротокол) про дорожньо-транспортну пригоду від 28.08.2020 року.

Відповідно до Європротоколу від 28.08.2020 року, відповідач 28.08.2020 року об 11:02 год., по проспекту Центральному, 107, керуючи автомобілем марки «Hyundai Santa Fe» д.н.з. « НОМЕР_2 », під час заїзду на місце стоянки не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції та інтервалу внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Nissan Juke» д.н.з. « НОМЕР_3 », який був припаркований, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів та матеріальних збитків. Згідно Європротоколу від 28.08.2020 року, відповідач з обставинами ДТП, викладеними в Європротоколі, згодна та свою вину у вчиненому ДТП визнала, про що поставила власноручний підпис.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Між ПрАТ«СК «ВУСО»та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №1499766-02-15-01 від 04.12.2017 року, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 ». У відповідності до умов даного Договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

Потерпіла особа від вищезазначеної ДТП ОСОБА_3 , власник автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою на виплату страхового відшкодування. Співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» 02.09.2020 року було здійснено огляд автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » та складено акт (протокол) огляду ТЗ - заяву на виплату, фото-таблицю пошкоджень.

Згідно рахунку-фактури №КА000360 від 02.09.2020 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » склала - 11 315, 07 грн. Факт ДТП від 28.08.2020 року визнаний ПрАТ «СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом №2053105-1 від 15.09.2020 року.

Виконуючи взятіна себезобов`язання поДоговору №1499766-02-15-01від 04.12.2017року,на підставістрахового акту,на виконаннявимог ст.27Закону України«Про страхування» та ст.993Цивільного кодексуУкраїни співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи (через автосервіс) у сумі 9 205, 07 грн., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування №25746 від 15.09.2020 року. Згідно страхового акту №2053105-1 від 15.09.2020 року сума страхового відшкодування в розмірі 9 205, 07 грн. перерахована на рахунок СТО, де проводився ремонт пошкодженого автомобіля «Nissan Juke», державний номерний знак « НОМЕР_3 » - ФОП ОСОБА_4 .

Враховуючи вшценаведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК «ВУСО» склав: 9 205,07 грн. Транспортний засіб, яким керував відповідач, був забезпечений Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АР/7772044 на момент ДТП від 28.08.2020 року в ПАТ «HACK «ОРАНТА».

ПАТ «HACK «ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО» згідно Полісу №АР/7772044 розрахованою з вирахуванням розміру франшизи (1500, 00 грн) у розмірі: 7 705, 07 грн.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду заподіяну відповідачем внаслідок ДТП від 28.08.2020 року, ПрАТ «СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі франшизи, а саме: 1 500, 00 грн.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

22.12.2020 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 22/12/2020 про відступлення права вимоги від 22.12.2020 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №1499766-02-15-01 від 04.12.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

З метою досудового врегулювання спору, 13.01.2021 року відповідачу було направлено Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу (рекомендований лист №0102121253035, який повернуся за зворотною адресою із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання»). Відповідач проігнорував дану вимогу та не почав проводити ніяких платежів позивачу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з положеннями п. 22.1. ст. 22 Закону №1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, Законом покладається обов`язок страховика по відшкодуванню шкоди третім особам у межах обумовлених сум страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, страховик несе відповідальність в межах ліміту з вирахуванням франшизи та значення коефіцієнте фізичного зносу.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, межах фактичних виплат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у повній мірі виплаченого відшкодування.

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

В даному випадку позивач здійснював виплату страхового відшкодування на підставі умов договору добровільного страхування.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691ЦС15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фактичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 17 лютого 2020 року по справі № 648/4308/16-ц.

Жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин стороною відповідача до суду не надано.

При цьому судом враховується, що згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Із урахуванням встановлених вище обставин справи, суд вважає доведеними твердження позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, та вбачає достатність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу суми стахового відшкодування.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

23.12.2020 року між ФОП « ОСОБА_1 », з одного боку ( та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ГОРИЗОНТ», код ЄДРПОУ 42289048 в особі Голови Адвоката Мазуренко Сергія Сергійовича, який діє на підставі Статуту адвокатського об`єднання, був укладений договір № 07 про надання правової (правничої) допомоги від 23.12.2020 року.

Розмір судових витрат становить: 9 256, 60 грн., з яких - 908, 00 грн., судовий збір сплачений за подання позовної заяви, а також витрати у розмірі - 8 348,60 гри., на оплату правової (правничої) допомоги адвоката відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №07 та актом приймання - передачі правової (правничої) допомоги №1 від 22 березня 2021 року.

З огляду на наведене, вказана сума судового збору та витрат на правничу допомогу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 259, 263, 264, 265, 268, 280-289, 351-355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провідшкодування збитківв порядкурегресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: зроблено відповідний запит, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ФОП ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ; адреса для листування АДРЕСА_3 ) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 1 500, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: зроблено відповідний запит, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ФОП ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ; адреса для листування АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 348, 60 грн., та суму судового збору у розмірі 908, 00 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач - ФОП ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ; адреса для листування АДРЕСА_3 )

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: зроблено відповідний запит, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Яна Анатоліївна Чернявська