Постанова

від 18.01.2024 по справі 140/768/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 140/768/19

Провадження № 22-ц/801/197/2024

Категорія: 88

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокуСправа № 140/768/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання: Собцевої А.Р.,

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Немирівська міська рада,

розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Немирівська міська рада, про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 листопада 2023 року, ухвалене місцевим судом під головуванням судді Алєксєєнка В.М. та присяжних Непийводи В.В., Кононенко В.С., дата складення повного тексту рішення невідома,

встановив:

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2020 року визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном її матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. Після смерті ОСОБА_3 , недієздатна ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою його дружини ОСОБА_4 , проживає в будинку заявника, продовжує не усвідомлювати значення своїх дій, оскільки має хронічний та стійкий розлад здоров`я. Згідно довідки МСЕК серії 10 ААВ №535396 ОСОБА_2 є інвалідом дитинства ІІ групи.

Дружина заявника ОСОБА_4 не взмозі опікуватися своєю рідною сестрою так як сама хворіє та не може здійснювати догляд за інвалідом, у зв`язку з чим опіку над ОСОБА_2 змушений оформити заявник.

У зв`язку з чим, заявник просить продовжити строк дії рішення про визнання сестри його дружини ОСОБА_2 недієздатною та призначити його опікуном над нею.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 13 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Немирівська міська рада, про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна відмовлено.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області мотивоване тим, що із заявою про продовження строку дії рішення суд про визнання ОСОБА_2 недієздатною ОСОБА_1 звернувся до суду після закінчення строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною 06 лютого 2023 року. Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ні в своїй заяві, ні в судовому засідання, заявником та його представником заявлено не було. А також в ч.7 ст. 300 ЦПК України зазначено вичерпний перелік осіб, які мають право звернутися до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, а саме, таким правом наділені лише діючий опікун чи представник органу опіки та піклування, яким заявник не є.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення заявлених вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання заявника суд попередньої інстанції прийшов позбавив його права на судовий захист, відмовивши в продовженні строку дії рішення, а не залишивши його заяву без розгляду. Вважає, що висновок суду щодо неможливості призначення його опікуном є помилковим та таким, що порушує вимоги закону та права особи, що потребує опіки.

Заінтересована особа не скористалась своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направив, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши доводиапеляційної скарги,законність таобґрунтованість судовогорішення вмежах апеляційногооскарження,суд апеляційноїінстанції дійшоввисновку проте,що апеляційнаскарга непідлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Немирівського районного суду Вінницької області було визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном її матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 20).

Додатковим рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 02 березня 2020 року визначено строк дії рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною 2 роки з моменту набрання додатковим рішенням законної сили (а.с. 19).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 02 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з дитинства. Термін дії посвідчення довічно (а.с. 18).

Відповідно до висновку №3/3 лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу від 06 січня 2023 року, ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, оскільки є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу. Висновок дійсний до 06 січня 2024 року (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого 23 січня 2023 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 29 серпня 2004 року ОСОБА_1 29 серпня 2004 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 (а.с. 6).

Відповідно до виписки від 03 лютого 2023 року із медичної картри амбулатовного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 , останній рекомендовано обмежити фізичні та психоемоційні навантаження, дип. нагляд. Окрім того, в даній виписці міститься запис "На МСК хвора не може здійснювати догляд за інвалідом" (а.с. 4).

Відповідно до подання (в порядку ст. 60 ЦК України) органу опіки і піклування при виконавчому комітеті Немирівської районної ради, останні просять призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 опікуном над недієздатною особою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 39-40).

Відповідно до висновку від 20 червня 2023 року №203 опікунської ради при виконавчому комітеті Немирівської міської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над сестрою дружини ОСОБА_2 , на підставі поданих ОСОБА_1 документів, опікунська рада при виконавчому комітеті Немирівської міської ради визнає за доцільним звернутися до суду з позовом про визнання / невизнання ОСОБА_2 недієздатною та в разі визнання ОСОБА_2 недієздатною особою призначити опікуном чоловіка сестри ОСОБА_1 (а.с. 41-43).

Так, відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільно-процесуальним кодексом України.

Згідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над, зокрема, фізичними особами, які визнані недієздатними.

Статтею 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Аналогічний порядок щодо встановлення опіку над недієздатною особою визначений ч. 1 ст. 300 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Згідно ч. 7 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Згідно положень ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

З аналізу зазначених норм процесуального права, вбачається, що виключно діючий опікун та/або представник органу опіки та піклування наділені правом звернутись до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною за обов`язкової умови до закінчення строку (п`ятнадцять днів) дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Натомість, як вбачається з матеріалів вказаної справи до суду із заявою про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною звернувся ОСОБА_1 , який ніколи не визнався опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позбавлений можливості подавати відповідні заяви/клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційної інстанції, звертає увагу на те, що ОСОБА_3 , яка рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2020 року була визнана опікуном ОСОБА_2 , строк дії якого тривав до 09 березня 2022 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому, в силу ч. 7 ст. 300 ЦПК могла скористатись своїм правом та подати відповідне клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною в визначений законом строк, однак не скористалась цим.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначений строк не може бути поновленим, позаяк після спливу строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлені в ньому юридичні факти втрачають свою дію, та вже особа не вважається недієздатною, а вважається особою здатною керувати своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатною своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, при цьому припиняються права та обов`язки опікуна, визначені у Главі 6 ЦК України.

За таких обставин місцевий суд правомірно відмовив у задоволенні поданої заяви.

Однак, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 що він не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою саме про визнання особи недієздатною, а не продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначенузаяву, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді О.С. Панасюк

Т.М. Шемета