Рішення

від 18.01.2024 по справі 597/2099/23

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №597/2099/23

Провадження № 2/597/48/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2024 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду вмісті Заліщикицивільну справув порядкузагального позовногопровадження за позовною заявою ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

27.11.2023 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27.11.2023 року розподілена судді Шевчук В.М.

У позовній заяві представник позивача ОСОБА_2 адвокат Кульгавець Сергій Михайлович посилається на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на земельну ділянку, площею 0,97 га, кадастровий номер 6122082800:01:001:0072, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добрівлянської сільської ради та посвідчена державним актом серії IV-ТР №000061 від 12.11.2002 року. ОСОБА_4 заповіла вищевказане майно позивачу ОСОБА_2 та відповідачці ОСОБА_3 , однак позивач був позбавлений можливості у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини скористатись правом на прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавиці, оскільки про існування заповіту дізнався тільки у вересні 2023 року. 30.10.2023 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Ткачука С.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а саме: на земельну ділянку, площею 0,97 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добрівлянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Однак позивач отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання такої заяви із роз`ясненням права звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Враховуючи, що необізнаність про факт існування заповіту від 30.11.2012 року є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, позивач просить захистити належне йому спадкове право шляхом встановлення шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Відповідачка ОСОБА_3 не скористалася правом на подання відзиву у справі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надала у встановлений судом строк відзиву до суду.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30.11.2023 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Суд вважає, що відповідачка не з`явилася у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідачки з постановленням заочного рішення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Згідно даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 27.07.1999 року, виданого Заліщицьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: с.Добрівляни Заліщицького міської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.05.1977 року батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.02.2015 року, виданого Добрівлянською сільською радою Заліщицького району Тернопільської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Заліщики Тернопільської області, про що 11.02.2015 року зроблено актовий запис №4.

Відповідно до довідки №19-15/5-283, виданої 07.09.2023 року Добрівлянським старостинським округом №5 виконавчого комітету Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 проживала в АДРЕСА_1 , однак в зареєстрованому шлюбі не перебувала.

У судовому засіданні встановлено, що спадкове майно після смерті ОСОБА_4 складається із земельної ділянки, площею 0,97 га, кадастровий номер 6122082800:01:001:0072, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Добрівлянської сільської ради та посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ТР №000061 від 12.11.2002 року.

Згідно з заповітом від 30.11.2012 року, посвідченим секретарем Добрівлянської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області та зареєстрованим у реєстрі за №19, ОСОБА_4 на випадок своє смерті зробила таке розпорядження: «земельну ділянку, що належить мені на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ТР №000061 заповідаю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Вищевказаний заповіт ніким не змінений та не скасований, що стверджується довідкою Добрівлянського старостинського округу Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області №19-15/5-283 від 07.09.2023 року.

Листом приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області №413/01-16 від 30.10.2023 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду з метою встановлення додаткового строку, необхідного для прийняття спадщини

Відтак визначення додаткового строку для прийняття спадщини в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення права власності у нотаріальному порядку, а саме: пропущений встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини.

V. Оцінка суду

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ч.1 ст.1272 ЦК України, зокрема регламентовано, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2019 року №61-38298св18, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», зокрема п.24, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Суд зазначає, що в залежності від конкретних обставин справи суди можуть визнавати ті чи інші причини пропуску строку як поважними, так і такими, що не перешкоджали особі звернутися із відповідною заявою в межах визначеного законом строку. Визначальним у такому випадку є саме критерій наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для спадкоємця.

Оцінюючи викладені у позовній заяві представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 обставини та оцінку, яку їм надав суд, грунтуючись на своєму внутрішньому переконанні, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.07.2021 року у справі №405/7058/19, згідно з якою необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі №761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі №315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту належного повідомення або виклику спадкоємця ОСОБА_2 до нотаріуса, що перешкодило останньому реалізувати особисте розпорядження спадкодавиці ОСОБА_4 у зв`язку з необізнаністю про факт існування заповіту від 30.11.2012 року. Надаючи оцінку обставинам, на які посилається представник позивача на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд доходить до висновку про наявність у нього об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки про існування заповіту позивач ОСОБА_2 дізнався вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином необізнаність позивача про існування заповіту від 30.11.2012 року у світлі обставин вказаної справи є поважною причиною пропуску останнім строку для прийняття спадщини, про що також зазначив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey) від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

За встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні його спадкових справ, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки пропуск строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 було допущено ОСОБА_2 у зв`язку з необізнаністю про факт існування заповіту від 30.11.2012 року, що у світлі обставин даної справи є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та підставою для встановлення додаткового строку для її прийняття тривалістю 6 місяців, що, на думку суду, буде розумним та достатнім строком для вчинення ОСОБА_2 переліку дій, визначених ст.1269 ЦК України.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах, оскільки позивач не заявляє вимогу про стягнення судових витрат з відповідачки.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 16, 392, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-289, 352, 354 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителю АДРЕСА_2 , визначити додатковий строк тривалістю 6 (шість) місяців з дня набрання даним рішенням суду законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачкою протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення суду складено 18.01.2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстроване місцепроживання: с.Добрівляни Заліщицької міської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

Суддя В.М. ШЕВЧУК