Ухвала

від 17.01.2024 по справі 712/657/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 1-кс/712/369/24

Справа № 712/657/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси внесене у кримінальному провадженні № 12022250310000137 від 19.01.2022, т.в.о. начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 та погоджено прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси,громадянина України,українця,неодруженого,на утриманнінеповнолітніх дітейне має,з вищоюосвітою,заступник директораКП «Благоустрій»Черкаської міськоїради,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,невійськовозобов`язаного, єінвалідом 2групи, депутатом,ліквідатором наслідківаварії ЧАЕСне являється, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася т.в.о. начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_8 .

Клопотання мотивованетим,що вході досудовогорозслідування встановлено,що ОСОБА_8 ,в періодчасу приблизноз 2021року,більш точноїдати вході досудовогорозслідування встановитине представилосьможливим,по 11.02.2022,використовуючи земельнуділянку зкадастровим номером7124989000:03:001:0662,загальною площею1,9556га,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_2 , спільно з особою, матеріали відносно якої, виділені в окреме провадження, здійснили її забруднення речовинами, відходами, шкідливими для здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та здоров`я людей, за наступних обставин.

Статтею 35 Закону України «Про охорону земель»передбачено, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; вживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Приписист. 45 Закону України «Про охорону земель»передбачають, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено, що небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Збирання і заготівля відходів як вторинної сировини - діяльність, пов`язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері.

Утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Згідно державного класифікатора України, Класифікатора відходів ДК 005-96 затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 №89 шини відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час експлуатації (КОД 6000.2.9.03) належать до розділу Б. 5 Відходи пов`язані з послугами транспорту (група 60).

Шини належать до IV класу відходів, є токсичними і вимагають спеціальних методів утилізації. Спалювання шин є неприпустимими через виділення в атмосферу небезпечних речовин: бензопірен, фуран, діоксини, ПХБ.

Складування і спалювання автомобільних шин призводить до серйозних забруднень навколишнього середовища: накопичення в продуктах розпаду покришок в природі викликає широке коло захворювань (бронхіальна астма, алергічні реакції, злоякісні новоутворення та ін.); тривалий процес розпаду провокує потрапляння в атмосферу токсичних речовин; спалювання покришок призводить до знищення родючого шару, який відновлюється десятки років; звалища з шин - ідеальне середовище для розмноження гризунів і комах, які розносять небезпечні інфекції; скупчення води у внутрішніх частинах шин створює ідеальні умови для розвитку мікроорганізмів.

Статтею 71 Закону України «Про відходи» передбачено, що надання дозволів, передбачених цим Законом, на види діяльності та об`єкти, що підлягають оцінці впливу на довкілля, здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля такої діяльності згідно ізЗаконом України«Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» об`єкти оброблення небезпечних відходів, а також відходів, що не є небезпечними належать до планованої діяльності та до об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Згідно зіст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Крім того, відповідно дост. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані додержуватись правил транспортування, зберігання і застосування нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

Так, приблизно у 2021 році, більш точного часу в ході досудового розслідування не було встановлено, ОСОБА_8 спільно з особою, матеріали відносно якої, виділені в окреме провадження, діючи умисно, з метою отримання прибутку, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи їх суспільну небезпеку, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, в порушення зазначених вимог земельного та екологічного законодавства, без відповідного висновку з оцінки впливу на довкілля та без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням вимогстатті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», статті 71 Закону України«Про відходи» тастатей 3 та 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на території земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:001:0662, що належить Червонослобідській сільській раді, та згідно договору оренди землі від 19.08.2015 перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМУКРРЕЗЕРВ», директором якого являється ОСОБА_9 , здійснювали діяльність зі збирання та подальшої переробки відходів, а саме автомобільних шин шляхом термічних процесів переробки гуми в умовах відносного дефіциту кисню для подальшого виготовлення мастила, що призвело до забруднення зазначеної земельної ділянки та прилеглої до неї території не типовими для природніх об`єктів кількості сірки (обов`язкового компоненту гуми) та нафтоподібними речовинами, що також є продуктами, притаманними для процесів, подібних для термічного крекінгу вуглеводнів та/або гуми.

З цією метою, приблизно у 2021 році, більш точного часу в ході досудового розслідування не було встановлено, ОСОБА_8 спільно з особою, матеріали відносно якої, виділені в окреме провадження, прийняли у користування земельну ділянку з кадастровим номером 7124989000:03:001:0662 на якій знаходяться вказані споруди, та не маючи будь-яких дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та без відповідного висновку з оцінки впливу на довкілля, реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що функціональне призначення вказаної земельної ділянки «для розміщення та експлуатації будівель і споруд наземного транспорту», встановили на ній комплекс обладнання для спалювання шин, верстат для розпилювання шин та почали налаштовувати діяльність з переробки відходів, а саме автомобільних шин шляхом термічних процесів переробки гуми в умовах відносного дефіциту кисню для подальшого виготовлення мастила.

Таким чином, ОСОБА_8 ,спільно зособою,матеріали відносноякої,виділені вокреме провадження,будучи користувачамиземельної ділянкикатегорії -«землі промисловості,транспорту,зв`язку,енергетики,оборони таіншого призначення,з функціональнимпризначення длярозміщення таексплуатації будівельі спорудназемного транспорту»з кадастровимномером 7124989000:03:001:0662,загальною площею1,9556га,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимогЗемельного кодексу України,Закону України «Про охорону земель»,Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про відходи», упродовж 2021-2022 років розмістили та почали використовувати на вказаній земельній ділянці комплекс обладнання для утилізації автомобільних шин, в тому числі різальний верстат та печі для випалювання гуми з утворенням відходів металевого корду, що використовується для армування автомобільних шин та чорної порошкоподібної маси, органолептичні ознаки (специфічний характерний запах) та окремі фізичні властивості (масні на дотик, важко видаляються з поверхонь миючими засобами), які з великою імовірністю говорять про їх техногенне походження в наслідок термічних процесів переробки гуми в умовах відносного дефіциту кисню та є не типовими для природніх об`єктів, що призвело до перевищення у 14,8 рази гранично допустимої концентрації неполярних вуглеводнів (нафтопродуктів) та у 4,8 рази сульфатів відповідно до «Нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік таких речовин», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1325.

Водночас,статтею 46 Закону України «Про охорону земель»визначено, що громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимогЗакону України «Про відходи».

Зазначені умисні дії ОСОБА_8 спільно з особою, матеріали відносно якої, виділені в окреме провадження, призвели до забруднення не передбаченої для використання у вказаній діяльності земельної ділянки за кадастровим номером 7124989000:03:001:0662, загальною площею 1,9556 га, з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з функціональним призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд наземного транспорту, шкідливими для довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, що призвело до перевищення у 14,8 рази граничнодопустимої концентрації неполярних вуглеводнів (нафтопродуктів) та у 4,8 рази сульфатів та прилеглої території на якій розташовані відходи спалювання автомобільних шин, що призвело до перевищення у 3,7 рази граничнодопустимої концентрації сульфатів відповідно до «Нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік таких речовин», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021року №1325.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №11/23-23 від 25.07.2023 встановлено, що за результатами проведених досліджень проб ґрунтів виявлено забруднення частини земельної ділянки площею 0,22144 та за кадастровим номером 7124989000:03:001:0662, що знаходиться у користуванні ТОВ «Промукррезерв», та прилеглої земельної ділянки площею 0,1431 га в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради (за межами населеного пункту с. Червона Слобода) внаслідок здійснення господарської діяльності з переробки автомобільних шин, що створило небезпеку для здоров`я людей та довкілля. Розмір шкоди, зумовленої забрудненням досліджуваних земельних ділянок, становить 799371 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч триста сімдесят одна) гривня 05 копійок, в тому числі частини земельної ділянки за кадастровим номером 7124989000:03:001:0662, що знаходиться у користуванні ТОВ «Промукррезерв», 519360 (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят) гривень 12 копійок та прилеглої земельної ділянки в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради (за межами населеного пункту с. Червона Слобода) 280010 (двісті вісімдесят тисяч десять) гривень 93 копійки.

16.01.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 239 КК України - забруднення земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для здоров`я людей та довкілля, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: висновком за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №11/23-23 від 25.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 11.07.2023; відповіддю на запит ТОВ «ЄМАРКЕТ УКРАЇНА» від 13.01.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.

В клопотанні слідчим ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_8 , метою якого є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила суд його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою не визнав та проти задоволення клопотання заперечував.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.

Статтею 177 КПК Українипередбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Надаючи оцінку тим ризиками, на які в клопотанні про застосування запобіжного заходу послалася слідчий та прокурор, слідчий суддя робить висновок про те, що жоден із таких ризиків в судовому засіданні не доведено та не надано відповідних доказів.

Зокрема, в клопотанні міститься лише посилання на ймовірні ризики, що за своїм змістом є цитуванням положень КПК України без надання слідчому судді жодного доказу на підтвердження будь-якого з цих ризиків.

Жодних доказів протиправної поведінки підозрюваного за цей час слідчим та прокурором слідчому судді не надано.

Не надано також і жодного доказу щодо переховування підозрюваного чи перешкоджання кримінальному провадження іншим способом.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце роботи та проживання в м. Черкаси.

В своєму клопотанні сторона обвинувачення висуває припущення, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків.

Дані припущення є хибним та не мають ніякого підґрунтя, оскільки, слідчим та прокурором на надано відповідних доказів з даного приводу.

З показів підозрюваного, вбачається, що останній активно сприяє повному та об`єктивному досудовому розслідуванню та зацікавлений у досягненні істини під час розслідування.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, застосування якої закріплено в ч. 5 ст. 9 КПК України, а саме рішення № 41088/05 від 11 липня 2006 року у справі «Бойченко проти Молдови» - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби особа може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі (рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.

Відсутність будь-яких доказів наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та посилання слідчого з прокурором на це, без вагомих доказів, не можуть слугувати підставами для обрання підозрюваному будь-якого запобіжного заходу. Так як це порушує вимоги п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 33 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом;

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбаченіпунктом 1 частини першоїцієї статті (тобто обґрунтованість підозри), але не доведе обставини, передбаченіпунктами 2та3 частини першоїцієї статті (ризики та неможливість обрання менш обтяжливого запобіжного заходу).

Таким чином,оскільки органомдосудового розслідування доведенолише ймовірністьпричетності довчиненого кримінальногоправопорушення підозрюваного ОСОБА_8 ,але недоведено ризиків,передбачених ст.177КПК України,то взадоволенні клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуу видіособистого зобов`язаннянеобхідно відмовити,поклавши напідозрюваного наступніобов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, роботи та засобів зв`язку; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131-132, 176 179, 193 194, 196, 369 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Т.в.о. начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 , у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_7 відмовити.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, роботи та засобів зв`язку;

3) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_13 .

Повний текст ухвали проголошено 19 січня 2024 року о 12.30 год.