Ухвала

від 19.01.2024 по справі 201/400/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН № 201/400/24

Провадження 2/201/1023/2024

УХВАЛА

Іменем України

19 січня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Покопцевої Д.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батьківство з актового запису, звільнення від сплати аліментів та звільнення від заборгованості по сплаті аліментів на дітей, треті особи - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Мангушсько-Нікольський відділ державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 12.01.2024р. надійшла зазначена позовна заява, подана засобами поштового зв`язку 21.12.2023р.

Матеріали позовної заяви отримано15.01.2024р. згідно проведеного авторозподілу.

Судовий збір позивачем не сплачений із посиланням на п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування зазначеного позивачем подані копії посвідчення від 03.08.2023р. про право на пільги, встановлені Законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, військового квитка.

У п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

У п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 12,13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12.02.2020р. здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

В поданому позові позивач оспорює своє батьківство стосовно дітей, народжених за 12 і 8 років до набуття позивачем статусу учасника бойових дій, стосовно аліментів на їх утримання, стягнутих в 2017 році, тобто також до набуття позивачем зазначеного статусу, тобто позивачем подано сімейний спір, правовідносини за яким виникли до набуття ним статусу учасника бойових дій.

Відтак поданий спір не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій (його соціальні права як учасника бойових дій), а є спором, що випливає з сімейних правовідносин.

З урахуванням вище викладеного, вважаю, що даний спір не стосується захисту права позивача, як учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), а тому підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі на п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не вбачаю.

Докази майнового стану позивача (окрім наявності заборгованості з аліментів, від сплати якої позивач просить його звільнити) суду не подано.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (справа 758/5118/21) зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Ключовим моментом при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під поняттям «вимога» та чи слід враховувати при його визначенні суб`єктний склад правовідносин.

У теорії цивільного процесуального права під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст.

Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення.

Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.

Разом з тим, варто звернути увагу на те, що, наприклад, для визначення тотожності вимог враховуються три компоненти: тотожність предмету, тотожність підстави та тотожність сторін.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У цій справі заявлено вимоги про виключення відомостей про позивача як про батька з актових записів про народження двох дітей, звільнення від сплати аліментів на утримання двох дітей та звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання двох дітей, позаяк позивач оспорює своє батьківство стосовно кожної дитини.

Вирішити питання про батьківство позивача стосовно кожної дитини, сплати аліментів на дітей та звільнення від сплати заборгованості на дітей потенційно означає, що зазначені вимоги могли б бути розглянуті в окремих провадженнях і стосовно кожної дитини, і лише користуючись своїми диспозитивними правами позивач об`єднав ці вимоги в одній позовній заяві, керуючись мотивами доцільності та принципом процесуальної економії.

Можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог.

Якщо б позивач подавав окремі позови, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.

Якщо б унаслідок проведення генно-дактилоскопічної експертизи батьківство позивача підтвердилося стосовно одного з дітей, суд мав би вирішувати питання про виключення з актового запису про народження відомостей про позивача як батька саме в актовому записі про народження саме цієї дитини, і про звільнення від сплати аліментів саме стосовно цієї дитини навіть з огляду на те, що аліменти стягуються в одному виконавчому провадженні та за одним виконавчим листом.

Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги в одному позові.

Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

У разі протилежного тлумачення матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до стосовно обох дітей, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред`явлені окремо щодо кожної дитини.

Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися б із об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог.

Таким чином, при тлумаченні термінопоняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися предмет та підстави позову.

Тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення виявлених недоліків, а саме подання квитанції про сплату судового збору в сумі 6 441грн 60коп (по 1 73грн 60коп за кожну із 6 заявлених немайнових вимог виключення з актових записів про народження обох дітей відомостей про позивача як батька, звільнення від сплати аліментів на утримання двох дітей, звільнення від сплати заборгованості з аліментів на двох дітей.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батьківство з актового запису, звільнення від сплати аліментів та звільнення від заборгованості по сплаті аліментів на дітей , треті особи - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Мангушсько-Нікольський відділ державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без руху, про що повідомити та надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала не оскаржується.

Суддя: Д.О. Покопцева