Рішення

від 12.01.2024 по справі 214/5753/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5753/23

2/214/1574/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 січня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:080:0002 за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 83480 грн. 74 коп., а також сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є власником нежитлової будівлі площею 629,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проте право оренди земельної ділянки під власним об`єктом нерухомості відповідач не оформив та не зареєстрував. Позивач є власником земель міста та відповідач фактично користувався земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1524 га з кадастровим номером 1211000000:06:080:0002 за адресою: АДРЕСА_1 . Грошові кошти за фактичне користування вказаною земельною ділянкою за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року у розмірі 83480 грн. 74 коп. відповідач не сплатив, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 19.10.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України він із родиною був змушений виїхати за межі м. Кривого Рогу у зв`язку із чим не міг укласти договір оренди та фактично не користувався земельною ділянкою. При цьому відповідач вказав на наявність форс-мажорних обставин, існування яких підтверджується листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, яким ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000682402023 від 13.04.2023 року, земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1524 га присвоєно кадастровий номер 1211000000:06:080:0002. Дата державної реєстрації земельної ділянки 03.02.2021 року. Вид цільового призначення земельної ділянки: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.04.2023 року за №330344737, нежитлова будівля загальною площею 629,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, серія та номер: 3287, виданому 13.09.2021 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русавською Т.В. на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення Державної податкової служби України ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.04.2023 року, фізична особа ОСОБА_1 відсутній на обліку, як платник орендної плати за землю площею 0,1524 га (кадастровий номер 1211000000:06:080:0002) по АДРЕСА_1 , орендну плату не декларує та не сплачує. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за фізичною особою ОСОБА_1 відсутня вказана земельна ділянка.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 року №523, яке набрало чинності з 01.01.2022 року, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 року №506, яке набрало чинності з 01.01.2022 року, встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу.

Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:080:0002 складає 8000238 грн. 00 коп.

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року розмір безпідставно збережених відповідачем коштів з орендної плати без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою складає 83480 грн. 74 коп.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 3ст. 12 ЦПК Українивизначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ч. 2 ст. 2ЗК України, суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Положеннями ст. 80ЗКУкраїни визначено, що територіальні громади, реалізують право власності на землі комунальної власності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 122ЗКУкраїни встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 123ЗКУкраїни визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цьогоКодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

За вимогами ст. 206ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом «в» ч. 1ст. 96 ЗК Українипередбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За приписами ч. 2ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «ґ» ч. 3 ст. 152ЗК України, власникам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 22ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведеного вбачається, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166ЦК України підставоюдля відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 1212ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено впостановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі №917/1739/17.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено,що відповідач,як фактичнийкористувач земельноїділянки,сплату коштівза користуванняземельною ділянкоюпід належноюйому направі приватноївласності нежитловоюбудівлею нездійснює,тобто бездостатньої правовоїпідстави зарахунок власниказемельної ділянкизберіг усебе кошти,які мавзаплатити власнику,що призвелодо ненадходженняплати заземлю добюджету Криворізькоїміської територіальноїгромади.

Посилання відповідача на існування форс-мажорних обставин, викликаних військовою агресією Російської Федерації проти України, засвідчені листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, на думку суду не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Для доказування настання форс-мажорної обставини необхідно отримати сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

Таким чином, установлення форс-мажорних обставин проводиться у кожному конкретному випадку індивідуально, зокрема по окремому зобов`язанню. Сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не є підставою для беззаперечної видачі підтверджуючого сертифікату. Для того, щоб отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) слід довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов`язання. Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника та заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, даних та доказів.

Проте відповідачем не надано до суду доказів його звернення до Торгово-промислової палати з відповідною заявою задля отримання сертифікату.

Таким чином, виходячи з встановлених судом обставин, дослідивши надані сторонами докази кожен окремо та у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 80, 96, 122, 123, 152, 206 ЗК України, ст.ст. 1166, 1212 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Криворізької міської ради (ЄДРПОУ 33874388, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:080:0002 за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 83480 грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Криворізької міської ради (ЄДРПОУ 33874388, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.