Ухвала

від 08.01.2024 по справі 127/504/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/504/24

Провадження № 1-кс/127/168/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

08 січня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12023020000000468 внесеного до ЄРДР 09.06.2023, про зміну запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився м. Погребище Вінницької області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, яке погоджене з прокурором, про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження №12023020000000468 від 09.06.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у зміні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що лікар-ендоскопіст комунального підприємства «Міський лікувально-діагностичний центр» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений слідством день, час та місці, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вирішили зайнятися організацією незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, в тому числі шляхом надання їм порад, вказівок, надання засобів та усунення перешкод.

Реалізуючи цей намір, ОСОБА_4 04.08.2023, перебуваючи в приміщенні КП «Міський лікувально-діагностичний центр» по вул. Київській, 68, м. Вінниці, спілкуючись з громадянином України ОСОБА_7 , який на період воєнного стану тимчасово обмежений у праві на виїзд за кордон, повідомив йому про можливість перетину державного кордону України після виготовлення за грошову винагороду в сумі 3000 доларів США та передачі йому ( ОСОБА_7 ) пакету документів із зазначенням фіктивного лікарського діагнозу.

При цьому саме лікування не обумовлювалося, оскільки документи про наявність захворювання мали бути лише засобом для усунення перешкоди для незаконного перетину кордону України. На цю пропозицію ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, погодився.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення внаслідок організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 з метою виготовлення фіктивних документів про наявність захворювання в ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників СБУ у ході спеціального слідчого експерименту, 09.08.2023 отримав від нього частину грошових коштів у сумі 1500 доларів США що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 09.08.2023 становить 54840 грн. та його анкетні відомості, які надалі були використані при виготовленні відповідних фіктивних документів.

Під час зустрічі та розмови з ОСОБА_7 . 11.08.2023 ОСОБА_4 провів інструктаж щодо його поведінки та надав вказівку звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. При чому ОСОБА_4 вказав ОСОБА_7 на необхідність звернутися до конкретного лікаря, який відповідно до домовленості з ОСОБА_4 , мав направити ОСОБА_7 на додаткове обстеження.

Після додаткового обстеження у висновку лікаря-травматолога від 17.08.2023 за результатом проходження військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_3 було зазначено фіктивний діагноз з висновком про тимчасову непридатність, що є підставою для отримання довідки військово-лікарської комісії про тимчасову непридатність до військової служби та надає право на безперешкодний виїзд за межі України.

Продовжуючи свої протиправні дії, 25.08.2023 близько 09 години 45 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у власному транспортному засобі Mercedes-Benz з державним номерним знаком НОМЕР_1 , припаркованому поблизу приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_7 другу частини грошових коштів у розмірі 1500 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 25.08.2023 становить 54840 грн. та передав ОСОБА_7 довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про тимчасову непридатність, яка відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає підстави ОСОБА_7 виїхати за межі України.

За результатами розслідування 25.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332КК України, а саме у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом усунення перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовуються зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом відібрання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.08.2023, в якому заявник зазначив про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 04.08.2023, 09.08.2023, 11.08.2023, 16.08.2023, 17.08.2023, 28.08.2023 під час проведення яких останній повідомив про обставини зустрічей та розмов з ОСОБА_4 , при яких останній інструктував ОСОБА_7 та надавав вказівки щодо його дій, протоколом за результатами проведення огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів від 09.08.2023; протоколом за результатами проведення огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів від 25.08.2023; протоколом обшуку автомобіля Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 від 25.08.2023, під час проведення якого виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані та вручені ОСОБА_7 грошові кошти, протоколом затримання ОСОБА_4 від 25.08.2023; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовано всі зустрічі, розмови та сам факт передачі грошових коштів ОСОБА_7 ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 25.02.2024.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 , який 25.12.2023 було продовжено на строк до 22.02.2024.

Однак, в ході проведення досудового розслідування встановлено обставини, які свідчать про порушення умов перебування під домашнім арештом підозрюваним ОСОБА_4 та перешкоджання досудовому розслідуванню, зокрема:

31.08.2023 та 01.09.2023 ОСОБА_4 , стосовно якого застосовано міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з метою унеможливлення реального виконання ухвали Вінницького міського суду від 29.08.2023 про накладення арешту на його майно, арешт на яке було накладено з метою подальшої конфіскації (що прямо передбачено санкцією ст. 332 КК України), вчинено дії з перереєстрації прав власності на належне йому нерухоме майно.

Так, 31.08.2023 та 01.09.2023 ОСОБА_4 , звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де на підставі оформлених договорів дарування, здійснив перереєстрацію належного йому нерухомого майна на своїх близьких родичів (дружину ОСОБА_9 та доньку ОСОБА_10 ).

Так, зазначені явно фіктивні правочини не дали можливості державному реєстратору прав на нерухоме майно виконати ухвалу суду від 29.08.2023 та здійснити державну реєстрацію обтяжень, про що винесено відповідні рішення.

Встановлено, що ОСОБА_4 було здійснено зміну прав власності на наступні об`єкти нерухомого майна:

земельна ділянка площею 0.1057 га з кадастровим номером 0520680200:01:001:0122;

земельна ділянка площею 0,0431 кадастровий номер: 0520680200:01:001:0122, площею 0,0431 га;

квартира на адресою: АДРЕСА_1 ;

садовий будинок площею 114,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, є необхідність у зміні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 на тримання під вартою, так як суворість діючого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не змогла забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та дозволило йому перешкоджати досудовому розслідуванню та у разі визнання його судом винним подальшому уникненню конфіскації майна.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28.10.2004 у справі «Мюрей проти Сполученого королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням ЄСПЛ від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Вважаю, що наразі існує необхідність у зміні ОСОБА_4 запобіжного заходу на тримання під вартою, так як ризики, зважаючи на які раніше було застосовано домашній арешт відносно останнього, продовжують існувати та навіть збільшилися:

Крім того, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його попередню поведінку спрямовану на перешкоджання досудовому розслідуванню та уникнення кримінальної відповідальності, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема документацію, що стосується ОСОБА_7 . Так як, сам механізм вчинення злочину а також той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 , використовував під час вчинення злочину фіктивні документи, його посткримінальну поведінку свідчить, що останній схильний до приховування та спотворення доказів у кримінальному провадженні.

3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на осіб, які брали участь у викритті його протиправної діяльності, а також на інших свідків, враховуючи той факт, що усі свідки на даний час в ході досудового розслідування не допитані в силу об`єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення інших злочинів, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, таким чином перешкоджати проведенню досудового розслідування;

Окрім того, вважаю, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним вище ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчинених злочинів та наслідкам, які були завдані вчиненням злочинів. Особиста порука і домашній арешт не можуть бути застосовані в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, а застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виявилося неефективним, оскільки ОСОБА_4 вживав заходи до перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Вважаю, що застосування жодного іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами ст. 36, 131, 132, 176-179, 181, 184, 194, 199, 200 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого за обставин викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання слідчого, пояснили суду, що обраний запобіжний захід жодним чином не порушується, тому просили суд в задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно доч.1,2ст.23КПК України,суд досліджуєдокази безпосередньо.Показання учасниківкримінального провадженнясуд отримуєусно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост.181КПК Українидомашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашнійарешт можебути застосованодо особи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за вчиненняякого закономпередбачено покаранняу видіпозбавлення волі. Ухвалапро обраннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештупередається длявиконання органуНаціональної поліціїза місцемпроживання підозрюваного,обвинуваченого. ОрганНаціональної поліціїповинен негайнопоставити наоблік особу,щодо якоїзастосовано запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту,і повідомитипро цеслідчому абосуду,якщо запобіжнийзахід застосованопід чассудового провадження. Працівникиоргану Національноїполіції зметою контролюза поведінкоюпідозрюваного,обвинуваченого,який перебуваєпід домашнімарештом,мають правоз`являтися вжитло цієїособи,вимагати надатиусні чиписьмові поясненняз питань,пов`язаних ізвиконанням покладенихна неїзобов`язань,використовувати електроннізасоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченомустаттею 184цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

В судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування 09.06.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020000000468, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

25.08.2023 в рамках вищевказаного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

26.08.2023 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області в задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відмовлено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

08.09.2023 ухвалою Вінницького апеляційного суду, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2023, якою застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 без змін.

20.09.2023 на адресу слідчого від СБУ у Вінницькій області надійшов лист повідомлення про те, що ОСОБА_4 здійснив зміну прав власності на нерухоме йому майно на близьких родичів, будучи обізнаним, що на майно накладено арешт та санкція статті по якій йому повідомлено про підозру, передбачає конфіскацію майна.

Тим самим, вищевказаний лист повідомлення і став в подальшому підставою для сторони обвинувачення щоб звернутися до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки, на думку сторони обвинувачення підозрюваний ОСОБА_4 порушив обраний відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту шляхом перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В подальшому, не дивлячись на наявність вищевказаного листа повідомлення від 20.09.2023, у зв`язку із тим, що строк дії ухвали слідчого судді від 26.08.2023 сплив, орган досудового розслідування повторно звернувся до слідчого судді саме з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

26.10.2023 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 . Повторно покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Також в подальшому, не дивлячись на наявність вищевказаного листа повідомлення від 20.09.2023, сторона обвинувачення 22.12.2023 звернулася до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

25.12.2023 ухвалою слідчого судді Вінницької області клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури задоволено. Продовжено підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Продовжено покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

05.01.2024 слідчому судді Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою ініціювання вищевказаного клопотання слідчого від 05.01.2024 став лист повідомлення СБУ у Вінницькій області (про який вказувалося вище) про те, що ОСОБА_4 здійснив зміну прав власності на нерухоме йому майно на близьких родичів, будучи обізнаним, що на майно накладено арешт та санкція статті по якій йому повідомлено про підозру, передбачає конфіскацію майна.

З урахуванням вищенаведеного, а також доводів наведених учасниками в судовому засіданні під час розгляду клопотання, слідчим суддею як в судовому засіданні, так із матеріалів клопотання не встановлено обставин, обгрунтуваних належними доказами, щодо злісного порушення ОСОБА_4 застосовано відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашньго арешту.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги необгрунтованість та безпідставність поданого до суду клопотання, адже з моменту встановлення порушень запобіжного заходу, на які посилається сторона обвинувачення, минуло більше трьох місяців. При цьому, за цей час сторона обвинувачення встигла подати до суду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а також про продовження строку дії вказаного запобіжного заходу. Під час подання вказаних клопотань сторона обвинувачення жодним чином не посилалася на будь - які порушення з боку підозрюваного ОСОБА_4 та не вважала дії останнього таким, що свідчать про порушення запобіжного заходу та покладених на нього обов`язків.

Вищевказані обставини свідчать, що підстави на які посилається орган досудового розслідування не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Крім того, слідчий суддя під час розгляду клопотання враховує низку обставин, які характеризують особу підозрюваного, зокрема те, що він має постійне місце проживання, позитивно характеризується, працює, а також хворіє та потребує постійного медичного догляду.

Під час розгляду клопотання було встановлено, що за весь час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 жодним чином не ухилявся від слідства та з`являвся на всі виклики слідчого.

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12023020000000468 внесеного до ЄРДР 09.06.2023, про зміну запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Додаткову вимогу прокурора в судовому засіданні, щодо зміни ухвали слідчого судді від 25.12.2023, якою ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків, в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_4 додаткового обов`язку у виді носіння електронного засобу контролю, слідчий суддя вважає необгрунтованою та такою, що не може виступати предметом розгляду в даному судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 200, 400 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12023020000000468 внесеного до ЄРДР 09.06.2023, про зміну запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_11