Рішення

від 17.01.2024 по справі 481/2165/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/2165/23

Провадж.№ 2/481/40/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої по справі судді Васильченко-Дрига Н.О.,

за участюсекретаря судового засідання Войцеховської О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новобузької міської ради Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом яким просять визначити додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті їх матері ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, до якої входить майно, що зазначено у заповіті від 16.09.2020 року (житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, земельні ділянки для обслуговування житлового будинку для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в АДРЕСА_1 , земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4, 54 га, кадастровий номер 4822755100:05:000:0087 та площею 0,67 гa кадастровий номер 4822755100:05:000:0085, на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку серії МК №046911, які розташовані в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського (Доманівського) району Миколаївської області). Після поховання матері, позивачі домовились що хтось із них один звернеться до нотаріуса з питань спадкування. Під час наведення ладу в материнській оселі в серпні 2023 року, в особистих речах, вони знайшли заповіт і саме тоді дізналися, що мати визначила кожному із них окреме майно. Дізнавшись про заповіт, вони одразу звернулись до нотаріуса. Після звернення до нотаріуса, їм було повідомлено, що вони пропустили термін для подачі заяви про прийняття спадщини і рекомендовано звернутись до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Новобузької міськоїради Баштанськогорайону Миколаївськоїобластів судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечував щодо їх задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.2 ст.49, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК Україниу випадку визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.2ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 01 лютого 2023 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 81 років, в м. Новий Буг, Баштанський район, Миколаївська область померла ОСОБА_3 , про що 01 лютого 2023 року складено відповідний актовий запис № 37.

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М. від 16.09.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за №770, ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті належний їй житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 (одинадцять) заповіла своєму сину ОСОБА_1 .

Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М. від 16.09.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за №770, ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті належні їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК 046911 земельні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно площею 4,54 га, кадастровий номер 4822755100:05:000:0087 та площею 0,67 гa кадастровий номер 4822755100:05:000:0085 які розташовані в межах території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області, заповіла своїй дочці ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73582381 від 15.08.2023 року інформація у реєстрі відсутня.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №73582411 від 15.08.2023 року встановлено, що 16.09.2020 року посвідчено заповіт та зареєстровано в реєстрі за №770, заповідачем якого є ОСОБА_3 .

За даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно Прибузькою сільською радою Доманівського району Миколаївської області від 22.05.1976 р. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 році в пос. Анетівка Доманівського району Миколаївської області республіка Українська ССР, батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно Нагорною сільською радою Мартукського району Актюбинської області від 23.02.1977р. ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в пос. Нагорне Мартукського району Актюбинської області республіка Казахська, батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 виданого Доманівським відділом РАЦС Миколаївської області від 05.07.1984 р. шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано, після розірвання шлюбу позивачка залишила шлюбне.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00033985066 від 02.12.2021 р. дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ОСОБА_8 .

Згідно з положеннями ст.ст.1268,1269,1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із роз`яснення приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М. №273/01-09 від 16.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пропущено встановлений законодавством шестимісячний термін для прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах:, від 4 листопада2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-497цс17.

Як вбачається з витягів зі Спадкового реєстру, спадщину після смерті ОСОБА_3 спадкоємці за законом чи за заповітом не прийняли. Відповідні свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статей 7 і 34 Закону УкраїниПро нотаріат, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64Про введення воєнного стану в УкраїніКабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок.

Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивачі, звернувшись в серпні 2023 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустили шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті матері, а отже позивачі мають право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачі посилаються на те, що після поховання матері вони домовились, що хтось з них один звернеться до нотаріуса з питань спадкування, а підставою для його поновлення став знайдений заповіт в серпні 2023 р., з якого вони дізнались, що мати визначила кожному із них окреме майно.

Оскільки заявлені вимоги ґрунтуються на законі, і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, спадщина ніким не прийнята, а причина пропуску строку прийняття позивачем спадщини є поважною, тому позов підлягає задоволенню.

На стягненні з відповідачів судових витрат, які позивачка понесла у зв`язку з розглядом справи, остання не наполягала, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.ст.12,13,81,223,229,247,258,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доНовобузької міськоїради Миколаївськоїобласті,про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини- задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додатковий строктривалістю тримісяці дляподання до нотаріальнихорганів заявипро прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 01 лютого 2023 року складено актовий запис за № 37.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Новобузька міська рада Новобузького району Миколаївської області, місце знаходження: 55601, м. Новий Буг, вул. Площа Свободи, 42, Баштанський район, Миколаївська область, ЄДРПОУ 04056598.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА