Постанова

від 08.11.2007 по справі 7/185-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

08.11.2007                                                                                  

Справа № 7/185-07 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л.

(доповідача)         

суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.

при секретарі Чоха Є.О.

за участю представників сторін :

від позивача: Артем"єва

Я.О., довіреність №87  від 20.12.06

від  відповідача :

ОСОБА_1 підприемець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної осои-підприємця

НОМЕР_1  від 01.06.01

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, смт.Михайлівна на рішення господарського суду

Дніпропетровської області від  18.07.07р.

  у справі № 7/185-07

за позовом закритого

акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м.Київ

до фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1, смт.Михайлівна

про  стягнення 173 012,50грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 18.07.2007р. у справі №7/185-07 (суддя Коваль

Л.А.) позов закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ)“Акціонерна страхова

компанія “ІНГО Україна” задоволено, з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

стягнуто на користь товариства витрати на сплату страхувального відшкодування в

розмірі 173 012,50грн.;

- не погодившись з рішенням суду,

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням

на незаконність та необґрунтованість цього рішення,  просить його скасувати;

- у поданій скарзі йдеться про

неправильне застосування господарським судом положень ст.924 Цивільного кодексу

України і покладення відповідальності безпосередньо на підприємця, оскільки

втрата, а саме, крадіжка вантажу сталася по незалежним від підприємця причинам,

запобігти яким останній не мав можливості, у зв”язку з чим він не повинен

відповідати за незаконні дії крадіїв;

- позивач відзив на апеляційну

скаргу не надав.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку

про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,

03.05.2006р. між підприємцем - фізичною особою ОСОБА_1 (перевізником) та

дочірнім підприємством (далі-ДП) „Райз-Агросервіс” в особі Дніпропетровської

філії (вантажовідправником) укладено договір № 03/05-06 на перевезення вантажів

автомобільним  транспортом.

Згідно з товарно-транспортною

накладною від 12.05.2006р. серія 02 АБВ № 962100 та накладної від 12.05.2006р.

№10-0040 ОСОБА_1 отримав в Київській філії ДП „Райз-Агросервіс” для

транспортування Дніпропетровській філії ДП „Райз-Агросервіс” вантаж (засоби

захисту рослин): гліфос в кількості 5 160 л та 

карібу в кількості 54 кг. Перевезення вантажу здійснювалося автомобілем

КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2.

При розвантаженні зазначеного

автомобіля в пункті призначення було виявлено нестачу вантажу, а саме: карібу в

кількості 54 кг, гліфосу в кількості 300 л, про що за участю відповідача

складено акт огляду від 15.05.2006р. № 1505.

22.05.2006р. Дніпропетровською

торгово-промисловою палатою проведена експертиза фактичної наявності вантажу в

автомобілі перевізника, з контейнером без номера, на території виробничої бази

ЗАТ Компанії „Райз”, за результатами якої встановлено наявність в контейнері

автомобіля 243 пластмасових каністри з добривом „Гліфос”, кожна по 20 л, тобто

4 860 л., добриво „Карібу” в контейнері автомобіля не виявлено.

Матеріали справи свідчать також і

про те, що 01.04.2006р. між ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

(страховиком) та 

ДП„Райз-Агросервіс”(страхувальником) укладено договір страхування

№200201101, об'єктом страхування в якому є майнові інтереси страхувальника, що

не суперечать чинному законодавству України, які виникають при перевезеннях

вантажів, а саме: пестициди, насіння цукрового буряку, що перевозяться

автомобільним транспортом зі складів страхувальника по території України.

За умовами цього договору страховик

прийняв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку відшкодувати

страхувальнику нанесену матеріальну шкоду відповідно до умов договору та в

межах страхової суми. Страховим випадком за договором є, в тому числі, крадіжка

цілого місця вантажу.

Як зазначено вище, актом огляду від

15.05.2006р. №1505 встановлено крадіжку під час перевезення  9  та

15 місць вантажу масою 54 кг („Карібу”) та 300 л („Гліфос”).

ЗАТ “Акціонерна страхова компанія

“ІНГО Україна”, згідно з платіжним дорученням №9697 від 01.08.2006р., виплатило

страхове відшкодування в сумі 173 012, 50 грн. ЗАТ „Райз”, оскільки на підставі

договору від 30.06.2006р. №20021101/1 про заміну сторони в зобов'язанні,  ДП „Райз-Агросервіс” в зобов'язанні, яке

випливає з договору страхування №200201101 від 01.04.2006р., замінено на ЗАТ

„Райз”.

На підставі ч.1, ч.2 ст.614 ЦК

України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за

наявності  її  вини 

(умислу  або  необережності),  якщо 

інше  не встановлено договором або

законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї

заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить

особа, яка порушила зобов'язання.

Щодо досліджуваної справи, то в

матеріалах останньої відсутні докази вжиття відповідачем всіх заходів щодо

забезпечення збереження вантажу, що ним перевозився.

До того ж, згідно з п.4.1. договору

від 03.05.2006р. №03/05-06 на перевезення вантажів автомобільним транспортом

відповідач зобов'язався забезпечити перевезення та збереження вантажу, що

належить ДП „Райз-Агросервіс” в особі Дніпропетровської філії, до пункту розвантаження.

На підставі п.7.1. названого договору перевізник -фізична особа-підприємець

ОСОБА_1. несе відповідальність за незбереження вантажу в розмірі повної його

вартості.

Крадіжка майна не є тими

обставинами, за які фізична особа-підприємець ОСОБА_1.не відповідає, а також не

є форс-мажорними обставинами, що не залежать від волі сторін, тому доводи

останнього щодо наявності підстав для звільнення його від відповідальності є

необґрунтованими

З урахуванням викладеного

господарським судом зроблено правильний висновок про те, що саме відповідач не

забезпечив збереження вантажу, який ним перевозився.

Відповідно до ст.27 Закону України

„Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за

договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право

вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,

має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічні положення закріплені в

ст. 993 ЦК України.

Тому, враховуючи, що ВАТ“Акціонерна

страхова компанія “ІНГО Україна” оплатило страхове відшкодування, до нього

перейшло право вимоги в межах фактичних затрат, тобто в розмірі виплаченого

страхового відшкодування, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., як з особи,

відповідальної за заподіяний ДП„Райз-Агросервіс” збиток.

Таким чином, позовні вимоги цілком

правомірно визнані господарським судом обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню.

У цьому зв”язку підстави для

скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника засновані на положеннях

ст.924 ЦК України колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки порушення

кримінальної справи за фактом крадіжки матеріальних цінностей не доводить, що

втрата вантажу сталася внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та

не може слугувати достатньою підставою для звільнення його від

відповідальності.

За результатами розгляду

кримінальної справи судом скаржник не позбавлений можливості звернутися з

заявою про перегляд рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст.101-103, 105

Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

       - рішення господарського суду

Дніпропетровської області від  18.07.07р.

  у справі № 7/185-07 залишити без

змін, апеляційну скаргу без задоволення.

      Головуючий                                                                                           

І.Л.Кузнецова                                                                                                                                                        

 Суддя                                                                                                       

Т.А.Верхогляд

      Суддя                                                                                                      

Л.О.Чимбар