Постанова

від 15.11.2007 по справі б24/315-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

15.11.2007                                                                                  

Справа № Б24/315-07 

           Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:      

головуючий  -суддя Голяшкін О.В.  (доповідач),

судді -Білецька Л.М., Науменко

І.М.,

                       секретар судового

засідання -Геворгян Е.М.,

          за участю представників:

ДПІ

-Михайленко О.І., довіреність від 29 січня 2007 року № 1384/10/10-005;

від

кредитора та боржника -не з'явилися;

розглянув у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у

Ленінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

на постанову господарського суду

Дніпропетровської області від 21 серпня 2007 року у

справі №Б24/315-07

          за заявою

Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до Приватного

підприємства “Нові Технології”, м.Дніпропетровськ

про визнання

банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду

Дніпропетровської області від 21 серпня 2007 року у справі № Б29/315-07 (суддя

Калиниченко Л.М.) ПП “Нові Технології” визнано банкрутом на підставі ст.52

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,

відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік, призначено

ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_2, ліцензія НОМЕР_1, якого

зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності з вимогами чинного

законодавства і подати на затвердження господарського суду звіт та

ліквідаційний баланс до 21 серпня 2008 року.

Постанова мотивована тим, що

боржник відсутній за юридичною адресою та не здійснює підприємницької

діяльності.

Не погодившись з постановою, ДПІ у

Ленінському районі м.Дніпропетровська звернулась до апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування суттєвих

обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи,

просить вказану постанову скасувати.

В апеляційній скарзі скаржник

зазначає, що ПП “Нові Технології” має податковий борг перед бюджетом. У червні

2007 року проведено виїзну планову документальну перевірку боржника з питань

дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня

2004 року по 21 березня 2007 року і один із примірників складеного за

результатами перевірки акту від 18 червня 2007 року №1189/23-2/32007033

отримано керівником підприємства Смирновим М.Ю. При перевірці встановлено, що

боржник здійснює господарську діяльність, станом на 30 липня 2007 року за

даними особових карток боржника обліковується борг по ПДВ в сумі 317984,84 грн.

(в т.ч. 1761,73 -сума несплаченої пені), що виник в результаті несплати

узгодженого податкового зобов'язання  за

податковими повідомленнями-рішеннями від 25 червня 2007 року №№ 0001062302/0,

0001072302/0, які також отримані керівником. Крім того, зазначає, що листом від

02 серпня 2007 року №31241/10/10 ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська

повідомила господарський суду про те, що підприємство здійснює підприємницьку

діяльність та знаходиться за юридичною адресою.

Кредитор -ПП ОСОБА_1 та боржник -ПП

“Нові Технології” відзивів на апеляційну скаргу не надали, про час і місце

судового засідання повідомленні належним чином, своїм правом участі в судовому

засіданні не скористалися, явку представників в судове засідання не

забезпечили. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися

відносно законності оскаржуваної постанови, судова колегія дійшла висновку про

можливість розгляду справи у відсутність кредитора ПП ОСОБА_1 та боржника.

Вислухавши пояснення представника

кредитора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,

колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачені

особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч.1 вказаної статті

незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань

кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство

відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи

відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року

до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових

декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших

ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті

справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з

перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність

підприємницької діяльності боржника.

Для ініціювання справи про

банкрутство відсутнього боржника та визнання його банкрутом на підставі

відсутності боржника за місцем знаходження кредитор зобов'язаний надати

відповідні докази.

В мотивування постанови про

визнання ПП “Нові Технології” банкрутом як відсутнього боржника за ст.52 Закону

господарський суд зазначив, що за даними кредитора боржник за юридичною адресою

не знаходиться, підприємницьку діяльність не здійснює.

Як вбачається із матеріалів справи,

кредитор ПП ОСОБА_1 на підтвердження підстав для порушення провадження у справі

та визнання боржника банкрутом посилається на протест про неоплату векселя,

який містить відомості про те, що місце знаходження боржника невідоме

/а.с.27-29/, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців від 12 липня 2007 року серії АА №№ НОМЕР_2-НОМЕР_3,

згідно якого боржник не підтверджує відомості про себе /а.с.12-13/. Також, в

справі акт державного виконавця від 30 липня 2007 року, яким встановлено, що

місце знаходження ПП” Нові Технології” невідоме /а.с.33/. 

Разом з тим, згідно ст.34 ГПК

України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами доказування.

Відповідно до ст.1  Закону України “Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” під місцезнаходженням юридичної

особи розуміється адреса органу або особи, які відповідно до установчих

документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі -виконавчий

орган).

Згідно ч.5 ст.17 вказаного Закону в

Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи

за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18

Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців, передбачено, що якщо відомості, які

підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то

такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з

третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які

підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені,

вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає

порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність

юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, при встановлені факту

відсутності керівних органів боржника -юридичної особи за її місцезнаходженням

суд має керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідної правової позиції дотримується

Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06 червня 2006 року у

справі № Б48/12-05.

При прийнятті постанови про

визнання боржника банкрутом господарський суд не надав належної оцінки та

не  з'ясував  факту наявності чи відсутності  в Єдиному державному реєстрі запису про

відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням відповідно до

вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців”.

Вказані відомості не були

витребувані та досліджені господарським судом, що свідчить про неповноту

з'ясування обставин справи, неправильну юридичну оцінку спірних правовідносин

та невідповідність зроблених судом висновків обставинам справи.

Згідно ст. 43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного

законодавства  рішення суду  є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до

даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює

подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства

України.

При розгляді справи про банкрутство

за спрощеною процедурою завдання господарського суду складається з остаточної

перевірки всіх доказів, що підтверджують відсутність боржника, припинення ним

підприємницької діяльності та наявності заборгованості.

Оскаржувана постанова суду  першої інстанції зазначеним вище вимогам не

відповідає.

Більш того, відповідно до

матеріалів, поданих ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, які були

наявними у справі на момент винесення судом оскаржуваної постанови /а.с.18-23/,

ПП “Тові Технології” здійснює господарську діяльність, має заборгованість перед

бюджетом в сумі 317984,84 грн., що виникла в результаті несплати узгодженого

податкового зобов'язання по акту виїзної планової документальної перевірки від

18 червня 2007 року №1189/23-2/32007033 за податковими повідомленнями-рішеннями

від 26 червня 2007 року №№ 0001062302/0 та 0001072302/0, які були отримані

директором боржника, який є виконавчим органом юридичної особи, чим

спростовуються доводи щодо відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Проте, господарський суд на

вищезазначені обставини уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

Як встановлено ст.43 ГПК України,

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного,

постанова господарського суду у зв'язку з невідповідністю викладений в ній

висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням суттєвих обставин справи,

порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з направленням справи

на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.103-106

Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська задовольнити.

Постанову господарського суду

Дніпропетровської області від  21 серпня

2007 року  у справі №Б24/315-07

скасувати.

Справу передати на розгляд

господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                            

О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                     Л.М.Білецька

І.М.Науменко