ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
14.11.2007
Справа № 39/497-07
Дніпропетровський апеляційний господарський
суд у складі колегії суддів :
головуючого
Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів:
Головко В.Г., Євстигнеєва О.С.
при
секретарі судового засідання
Ревковій Г.О.
з
участю представників :
позивача
-ОСОБА_1
відповідача
та третьої особи -Науменко С.Б.
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 та товариства з обмеженою
відповідальністю “Стройснаб” на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 25.09.2007р. у справі
за позовом ОСОБА_2
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
“Стройснаб” м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю комерційна фірма
“Древбумснаб-строй”
про зобвоязання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
25.07.2007р. до господарського суду Дніпропетровської області
надійшов позов ОСОБА_2 про зобвоязання товариства з обмеженою відповідальністю
“Стройснаб” (далі ТОВ “Стройснаб”) повернути майно. Свої вимоги позивач
мотивував тим, що він є учасником ТОВ “Стройснаб”. В якості внеску до
статутного фонду товариства позивач передав два склади-ангари критого типу. У
березні 20037р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про вихід зі складу
товариства та повернення майна, переданого ним до статутного фонду, але
відповідач не розглянув та не задовольнив заяву позивача. На цій підставі
ОСОБА_2 просив зобов'язати ТОВ “Стройснаб” повернути йому два ангари,
розташовані за адресою : м. Дніпродзержинськ, вул. Корчевського,9а.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги (а.с.92) та
просив також зобов'язати відповідача вивести позивача зі складу учасників
товариства.
Рішенням господарського
суду Дніпропетровської області від 25.09.2007р. (суддя Ліпинський О.В.) позов
задоволено.
Не погодившись з
рішенням ОСОБА_2 та ТОВ “Стройснаб” звернулись з апеляційними скаргами.
В своїй апеляційній
скарзі позивач просив змінити рішення суду та встановити строк на протязі якого
позивач повинен вчинити зазначені у рішенні дії.
Відповідач, посилаючись
на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права,
просив рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт
зазначив, що судом не враховано того, що позивач не виконав вимоги закону, щодо
необхідності повідомити про вихід із складу учасників не менш як за три місяці.
Крім того, позивач вимагав повернути не те майно, яке він передав до статутного
фонду, оскільки суд зобов'язав відповідача повернути об'єкти нерухомості, хоча
позивач передавав товариству збірні металеві конструкції.
Ухвалою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5.11.2007р. до участі в
справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю комерційна фірма
“Древбумснаб строй” (далі ТОВ “Древбумснабстрой”).
Дослідивши матеріали
справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
апеляційних скарг, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України
законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає,
що скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а скарга ТОВ
“Древбумснабстрой” -задоволенню у повному обсязі з наступних підстав :
З матеріалів справи
вбачається, що 1.03.2003р. позивач та ТОВ “Древбумснабстрой” уклали установчий
договір, відповідно до якого ними було засновано ТОВ “Стройснаб”. Відповідно до
статутних документів вказаного товариства його учасниками є ТОВ “Стройснаб”, з
долею частки 70%, та ОСОБА_2, з долею частки 30% (а.с.37-43, 10-23). При цьому,
умовами установчого договору передбачено, що позивач вносить свою частку до
статутного фонду шляхом передання двох складів-ангарів, загальною вартістю 45000гр.
Факт передання позивачем
до статутного фонду вищезазначених ангарів підтверджується протоколом зборів
учасників ТОВ “Стройснаб”, актом прийому-передачі (а.с.48-49) та не
заперечується відповідачем.
Правовідносини щодо
корпоративних прав позивача регламентуються Законом України “Про господарські
товариства”, ЦК України та Статутом ТОВ “Стройснаб”.
Відповідно до ст.148 ЦК
України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з
товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці
до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Оскільки Статутом ТОВ
“Стройснаб” інше не передбачено, ОСОБА_2 про свій намір вийти зі складу
учасників товариства повинен був повідомити відповідача не пізніше ніж за три
місяці до виходу. В якості доказів виконання зазначених вимог закону позивач
надав суду заяви, датовані 16.04. і 16.05.2007р. (а.с.35,44) та лист ТОВ
“Древбумснабстрой” (а.с.45), в якому йдеться про те, що третю особу та ТОВ
“Стройснаб” у березні 2007р. було повідомлено про намір ОСОБА_2 вийти зі складу
засновників товариства.
Згідно зі ст.145 ЦК
України, ст.59 Закону України “Про господарські товариства” та п.9.7 Статуту
ТОВ “Стройснаб” розгляд питання про виключення зі складу учасників товариства
віднесено до виключною компетенції загальних зборів товариства, тобто ТОВ
“Стройснаб” не може приймати рішення про виключення позивача зі складу своїх
учасників. Таким чином, заявивши позов до ТОВ “Стройснаб” про виключення його
зі складу засновників, ОСОБА_2 обрав непередбачений законом спосіб захисту
своїх інтересів, а місцевий суд, задовольнивши позов в цій частині, неправильно
застосував норми матеріального права, поклавши на відповідача зобвоязання
вчинити дії, які не входять до компетенції товариства, оскільки знаходяться у
виключній компетенції загальних зборів учасників товариства.
Щодо вимог про
зобов'язання ТОВ “Стройснаб” повернути позивачу два ангари які розташовані за
адресою : м. Дніпродзержинськ, вул. Корчевського,9а, то колегія суддів враховує
наступне.
З матеріалів справи
вбачається, що на час внесення ОСОБА_2 до статутного фонду внеску у вигляді
двох ангарів, позивач не мав документів, що підтверджують його права власності
на об'єкти нерухомості, оскільки вказані ангари було введено в експлуатацію в
якості об'єктів нерухомості та зареєстровано у передбаченому законом порядку в
органах БТІ лише у 2005р. (а.с.29). Земельна ділянка, на якій розташовано
спірні об'єкти нерухомості також ніколи не надавалась позивачеві для розміщення
на ній вказаних об'єктів, що підтверджується землевпорядною документацією,
наданою відповідачем під час апеляційного перегляду справи.
На підставі викладеного
та з урахуванням положень ст.181,182,331,332 ЦК України, колегія суддів
доходить висновку про те, що позивачем в якості внеску до статутного фонду було
передано ангари, які в подальшому були перетворені відповідачем у нерухомі
речі. Таким чином, відповідно до п.8.7 установчого договору, у випадку виходу
позивача з товариства, він не може вимагати передання йому новостворених
відповідачем нерухомих речей, якими стали спірні ангари внаслідок зміни їх
юридичного статусу.
Крім того, відповідно до
ст.54 Закону України “Про господарські товариства” та ст.148 ЦК України
учаснику, що виходить з товариства виплачується вартість частини майна,
пропорційна його частці у статутному фонді и лише у випадку згоди товариства,
виплата вартості може бути замінена переданням майна в натурі.
Немає підстав вважати,
що позивач передав товариству лише право користуватися ангарами, оскільки п.4.5
Установчого договору та ст.7 Статуту ТОВ “Стройснаб” прямо передбачено, що
учасники товариства втрачають право власності на майно, передане ними до
статутного фонду.
За таких обставин вимоги
позивача про зобов'язання ТОВ “Стройснаб” передати йому спірні об'єкти
нерухомості не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог
позивача, викладених в апеляційній скарзі, щодо вставлення строку на протязі
якого відповідач повинен виконати певні дії, то скарга в цій частині
задоволенню не підлягає, оскільки такі вимоги ОСОБА_2 в суді першої інстанції
не заявлялись, вони не були предметом розгляду, а самі зобвоязання не може бути
покладено на відповідача.
Враховуючи наведене,
колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п.4
ч1 ст.104 ГПК України в зв'язку з неправильним застосуванням судом норм
матеріального права.
У відповідності до ст.49
ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 101, 103
-105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу
ОСОБА_2 задовольнити частково, апеляційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Стройснаб” задовольнити у повному обсязі.
Рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 25.09.2007р. скасувати.
В задоволенні позову
відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю
“Стройснаб” (51921 м. Дніпродзержинськ, вул. Корчевського,9 код ЄДРПОУ
32540373) судові витрати -547гр.).
Видачу відповідного
наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий
А.О. Логвиненко
Суддя
О.С. Євстигнеєв
Суддя В.Г.
Головко
Постанову оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України
16.11.2007р.
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2007 |
Оприлюднено | 03.12.2007 |
Номер документу | 1164146 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Логвиненко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні