Постанова

від 11.01.2024 по справі 904/3203/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3203/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді: Кощеєв І.М., Іванов О.Г.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Круль С.О., довіреність №б/н б/д, самопредставництво;

від відповідача: Смолов К.В., посвідчення №1839 б/д, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 (повний текст рішення складено 13.11.2023, суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/3203/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТЕЛЬ ДНІПРО", м. Дніпро

про стягнення 376 640,01 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТЕЛЬ ДНІПРО" на свою користь вартості товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн, передоплати за товар у сумі 220 571,72 грн, реальних збитків у сумі 86 114,24 грн, судових витрат у сумі 5 649,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товар, поставлений по специфікації №2 на загальну суму 69 954,05 грн, в процесі проведення протипожежних робіт виявився неякісним (недоліки товару полягали в потріскані та відшаровуванні від конструкції, на яку він наносився), позивач скористався своїм правом згідно п. 6.4 договору, втім відповідачем, який надав гарантії щодо якості товару, сплачена сума за товар повернута не була. Покупець зазначає, що у зв`язку з поставкою неякісного товару він був змушений виконати роботи з його демонтажу та підвищення класу вогнестійкості металевих конструкцій за власні кошти, внаслідок чого поніс реальні збитки в розмірі 86 114,24 грн. В подальшому листом від 20.01.2023 №200123 відповідач звернувся до позивача та пропонував повернути предоплату по договору від 01.12.2021 №0112/2021 в сумі 260 571,82 грн, що було погоджено позивачем листом від 02.02.2023 №37. Листом від 10.02.2023 №100223 відповідач запропонував графік повернення зазначеної суми, який в подальшому ним дотриманий не був, у березні 2023 року та у травні 2023 року повернуто позивачу грошові кошти на загальну суму 40 000,00 грн, заборгованість становить 220 571,72 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 10.10.2023 у справі №904/3203/23 позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 40 000 грн закрито. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТЕЛЬ ДНІПРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" переплату у сумі 180 571,72 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 708,58 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог в частині вимог про стягнення вартості товару на суму 69 954,05 грн та збитків у сумі 84 114,24 грн. Суд дійшов висновку, що істотність порушення вимог щодо якості поставленого позивачу товару є недоведеною, зокрема й з підстав нездійснення експертизи за заявою відповідача, а тому не може слугувати підставою для повернення сплаченої за товар грошової суми і односторонньої відмови від договору; позивачем не доведено понесення заявлених збитків та їх взаємозв`язку з виконанням власних зобов`язань відповідачем, а також обставини щодо здійснення відповідачем заходів щодо їх недопущення. Судом встановлено, що строк дії договору від 01.12.2021 №0112/2021 закінчився 01.12.2022, тому позовні вимоги в частині повернення передоплати підлягають задоволенню частково за відрахуванням суми, яку відповідачем було сплачено під час розгляду справи (40 000,00 грн).

Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області 10.10.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення вартості товару неналежної якості в розмірі 69 6954,05 грн та стягнення реальних збитків в розмірі 86 114,24 грн, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ «КАПІТЕЛЬ ДНІПРО» на користь ТОВ "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" суму коштів в розмірі 156 068,29 грн, яка включає: вартість товару неналежної якості в розмірі 69 954,05 грн; реальні збитки в розмірі 86 114,24 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-судом порушені норми матеріального та процесуального права, неправильно розтлумачені та застосовані норми чинного законодавства України, не в повному обсязі досліджені докази та неповністю з`ясовані обставини, що мають істотне значення для справи;

-Інструкція №П-7 від 25.04.1966 застосовується, коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо- технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк);

-судом залишено поза увагою, що відповідно до п.3.3 договору відповідач надав гарантійний строк на товар терміном 1 рік з моменту передачі товару покупцю та згідно ст. 679 ЦК України саме продавець відповідає за його недоліки, якщо не доведе, що вони виникли після передачі товару внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили;

-судом не надано оцінки листу №108 від 27.03.2023, в якому позивач вимагав відповідача повернути вартість неякісного товару, посилаючись на п. 6.4 договору, зазначив, що товар перебуває на складі позивача;

-судом не надано належної оцінки претензії б/н та претензії №941/1 від 09.11.2022, в яких позивач неодноразово повідомляв відповідача про неналежну якість товару;

-відповідачем не підтверджено факту отримання позивачем сертифікату якості на товар;

-матеріали справи містять докази понесення збитків на суму 86 114,24 грн.

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/3203/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/3203/23.

24.11.2023 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/3203/23; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 11.01.2024.

15.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТЕЛЬ ДНІПРО" до Центрального апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/3203/23 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-п. 2.4 договору передбачено застосування положень Інструкції №П-7 до неузгоджених сторонами в укладеному договорі питань;

-акти про невідповідність якості товару (приховані недоліки) від 08.06.2022 та від 29.06.2022 є неналежними, недостовірними та недопустимими доказами, оскільки складені з порушенням умов Інструкції №П-7;

-договором не передбачено особливостей процедури складення акту про приховані недоліки;

-обставини у справі №904/5002/18, висновки в якій сформовано Верховним Судом у постанові від 13.12.2019, не є подібними до даної справи;

-у направленій позивачем відповідачу претензії від 24.06.2022 без дотримання належної процедури встановлення дефектності та неналежної якості товару одразу заявлено вимогу про повернення сплачених коштів попередньої оплати, без засвідчення зобов`язання з повернення товару постачальнику;

-ані під час приймання товару, ані під час здійснення його огляду та складання актів про невідповідність якості товару від 08.06.2022 та від 29.06.2022 всупереч вимогам законодавства жодні зразки не відбирались, експертиза відповідної партії товару не проводилась;

-на час звернення з позовом до суду гарантійний строк щодо всіх поставок товару сплив;

-поставка товару належної якості підтверджується сертифікатом відповідності з додатком та паспортом якості партії вогнезахисної речовини (штукатурки) Defens MP ТУ У 20.5-34774235-013:2020;

-видаткові накладні, що підтверджують прийняття товару, підписані сторонами без зауважень, під час прийняття товару акти про відсутність товаросупровідних документів не складались;

-істотність порушення вимог щодо якості поставленого товару є недоведеною, зокрема, з підстав нездійснення експертизи за заявою відповідача, а тому підстави для повернення сплаченої за товар грошової суми та односторонньої відмови від договору відсутні;

-відповідачем належним чином було виконано зобов`язання по договору, законодавчо визначені підстави для стягнення збитків відсутні;

-належних доказів понесення реальних збитків на суму 84 114,24 грн позивачем не надано.

У судовому засіданні 11.01.2024 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/3203/23 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення вартості товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн та збитків в сумі 86 114,24 грн скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні 11.01.2024 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/3203/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2021 року між ТОВ БК Ольвія (покупець) та ТОВ Капітель Дніпро (постачальник) був укладений договір поставки № 0112/2021 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця вогнезахисні матеріали (товар) партіями в асортименті та кількості згідно рахунку-фактур та видаткових накладних до даного договору у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки, передбачені цим договором.

Доставка товару здійснюється на умовах самовивозу зі складу продавця в м. Дніпро за рахунок покупця. Поставка кожної партії товару проводиться в строго обумовлений в заказі (замовленні) строк (п. 2.2 договору).

За змістом п. 2.4. договору приймання товару за кількістю здійснюється на підставі супроводжувальних документів, а саме видаткової накладної. Неузгоджені цим договором питання приймання товару по кількості регулюються нормами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 з доповненнями і змінами, внесеними постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 з доповненнями і змінами, внесеними Постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974).

Згідно п. 2.5 договору відповідно до умов цього договору постачальник вважається таким, що виконав свої обов`язки по передачі товару, коли товар та відповідна документація передані покупцю.

Відповідно до п. 3.2 договору якісні показники товару повинні відповідати вимогам ДСТУ , а також всім санітарним, технічним та іншим нормам, стандартам і правилам, які встановлені в Україні для даної групи товару, а також не мати дефектів товарного вигляду.

Гарантійний строк на товар 1 рік з моменту передачі товару покупцю (п. 3.3 договору).

Якщо під час гарантійного строку виявиться дефектність товару, постачальник зобов`язаний замінити дефектний товар на товар належної якості за власний рахунок (п. 3.4 договору).

У п. 4.2.4. договору передбачено, що покупець зобов`язаний при виявленні невідповідності товару, що надійшов, повідомити постачальника протягом 1 (однієї) доби з моменту виявлення неякісного товару. При цьому покупець зобов`язується при виявленні скритих недоліків товару (дефектів) припинити використання (реалізацію) цієї партії товару до з`явлення представника постачальника та з`ясування характеру виникнення недоліків. В противному випадку при встановленні, що недоліки виникли з вини постачальника, поверненню буде підлягати лише та частина партії товару, яка зберігала цілісність упаковки та маркування виробника.

Відповідно до п. 6.4. договору постачальник відповідає за якість проданого товару. Якщо при прийманні товару або протягом гарантійного строку покупець виявить товар, який не відповідає встановленим вимогам по якості, то він має право:

- одержати від постачальника заміну в 10-денний строк таку ж кількість товару належної якості;

- повернути такий товар постачальнику та вимагати повернення сплаченої суми за товар в повному обсязі.

Згідно п. 9.1, 9.2 договору він укладається сторонами строком на 1 (один) рік, але в будь-якому випадку в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами. Строк дії договору вважається пролонгованим ще на строк, вказаний у договорі, якщо жодна зі сторін не заявить про його розірвання.

За змістом п. 9.3 договору він може змінюватися, доповнюватися або достроково припинятися лише за письмовою згодою сторін.

Дострокове розірвання договору в односторонньому порядку може мати місце за вимогою однієї із сторін у випадку, передбаченому діючим законодавством та цим договором (п. 9.4 договору).

08 грудня 2021 року сторонами було підписано Специфікацію № 2, яка є додатком до Договору. Відповідно до даної специфікації сторонами договору узгоджено поставку товару (вогнезахисної речовини (штукатурка) Defens MP в кількості 15 048 кг на загальну суму 466 608,38 грн з ПДВ). Відповідно до п. 4 Специфікації № 2 постачальник гарантував отримання всіх дозвільних документів на товар в термін до 27.12.2021, у т.ч. сертифікат відповідності. Продавець зобов`язаний на кожну партію матеріалів надати всі необхідні сертифікати та паспорта якості.

За змістом п. 2 специфікації №2 від 08.12.2021 оплата за товар здійснюється покупцем на умовах: 70% попередня оплата в термін до 24.12.2021 і 30% по факту відвантаження товару.

На виконання умов, визначених договором та специфікацією № 2, позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти (передоплату 70%) у розмірі 326 625,37 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 28532 від 17.12.2021.

Поставка товару за вказаною специфікацією №2 була здійснена на підставі видаткової накладної № 113 від 12.05.2022 в кількості 1 560 кг на суму 48 372,48 грн та видаткової накладної № 103 від 13.04.2022 у кількості 696 кг на суму 21 581,57 грн. Всього постачальником було поставлено за вказаною специфікацією №2 товар на загальну суму 69 954,05 грн. Видаткові накладні підписані сторонами без будь-яких зауважень.

Поставлений товар був призначений для проведення протипожежних робіт з підвищення класу вогнестійкості металевих конструкцій (робочий проект 49/21-ВЗМ) на об`єкті: Реконструкція громадських будівель багатофункціонального призначення, у тому числі: торговельно-розважального центру із паркінгом по вул. Глінки, 2 у м. Дніпро.

Як зазначає позивач, в процесі проведення зазначених вище робіт виявилось, що отримана позивачем вогнезахисна речовина (штукатурка) Defens MP неналежної якості та має скриті недоліки.

Листом від 06.06.2022 № 400 позивач повідомив відповідача, що станом на 06.06.2022 нанесений на конструкції матеріал Defens MP відшаровується від конструкції та тріскається. Також даний матеріал не затвердів протягом 6 днів з моменту нанесення конструкції. Ці фактори свідчать про неналежну якість та невідповідність вимогам та стандартам поставленого товару, значно уповільнюють роботу, що тягне за собою фінансові збитки. У зв`язку з наведеним просив відповідача 08.06.2022 направити уповноваженого представника на будівельний майданчик для складання відповідного акту, зазначив, що у разі неявки повноважного представника у визначені дату та час буде складений в односторонньому порядку дефектний акт.

08.06.2022 комісією у складі представника позивача Герасімова С.В. та представника відповідача Крамчанінова А.М. (довіреність № 1.1 від 01.06.2022) було здійснено огляд товару за адресою розташування будівельного майданчика (м. Дніпро, вул. Глінки, 2) та встановлено відшарування нанесеного на металоконструкцію товару, а також що товар був потрісканий, про що складено Акт про невідповідність якості товару (скритих недоліків). В цьому акті представник відповідача не погодився, що товар має скриті недоліки, зазначив, що однією із причин може бути невідповідність технології нанесення.

За результатами комісійного огляду товару позивач направив на адресу відповідача претензію - вимогу, в якій зазначив про поставку неякісного товару згідно специфікації №2 та вимагав в 3 (трьох) денний термін з дати отримання даної претензії повернути на розрахунковий рахунок покупця сплачені за товар грошові кошти в сумі 326 625,87 грн, а також сплатити штраф, передбачений п. 6.6 договору, в сумі 3 423,28 грн. Дана вимога обґрунтована також посиланням на п. 2 ст. 678 ЦК України щодо права позивача відмовитися від договору та вимагати сплаченої за товар грошової суми.

На дану претензію відповідач надав відповідь вих. № 04/7/22 від 04.07.2022, у якій залишив претензію позивача без задоволення. Зазначив, що зі змісту претензії вимоги не вбачається, яка саме продукція (фарба чи штукатурка) та з якої саме партії є неналежної якості; продавцем надавався відповідний паспорт якості на товар; товар був належної якості та відповідно до ч.1 ст. 679 ЦК України тягар доказування того, що недоліки товару виникли до його передання, покладається на покупця; протягом тривалого часу (з грудня 2021 року) від покупця не надходило будь-яких повідомлень про невідповідність поставленого товару вимогам якості, відсутні докази нанесення покриття у відповідності до регламентів, внаслідок чого існує сумнів щодо нанесення на металоконструкції саме поставленого товару та при дотриманні вимог щодо пропорції використання такого для покриття, умов збереження товару на складах покупця; встановити відповідність товару належній якості можливо лише шляхом проведення експертизи фарби відповідної партії товару, для чого необхідне відібрання зразків за участі представників сторін; пропонував провести незалежну експертизу з метою встановлення параметрів якості товару з обов`язковою участю представника відповідача.

Листом №401 від 24.06.2022 позивач повідомив відповідача, що станом на 24.06.2022 нанесений на конструкції матеріал Defens MP відшаровується від конструкції та тріскається. Даний матеріал, як зазначив позивач, наносив представник відповідача Крамчанінова А.М. (довіреність №1.1 від 01.06.2022) на попередньо оброблену ґрунтом Defens Contact поверхню, який був рекомендований відповідачем.

Даним листом позивач просив повторно направити уповноваженого представника відповідача на будівельний майданчик (м. Дніпро, вул. Глінки, 2) 29.06.2022 о 10:00 год. для складання відповідного акту. Зазначив, що у разі неявки представника відповідача у зазначені дату та час, буде складений в односторонньому поряду дефектний акт.

29.06.2022 представниками позивача Герасімовим С.В. та Соболенко Д.І. без участі представника відповідача був складений повторний Акт про невідповідність якості товару (скритих недоліків). За результатами огляду були виявлені відшарування штукатурки вогнезахисної Defens MP від конструкцій та тріщини в деяких місцях, що свідчить про скриті недоліки товару, а саме: «Зафіксовано відшарування матеріалу Defens MP від металоконструкцій та тріщини. Даний матеріал був нанесений представником ТОВ «Капітель Дніпро» Крамчаніновим Андрієм Михайловичем (довіреність №1.1 від 01.06.2022) згідно регламенту робіт з вогнезахисту. Підтвердженням цього є відеозапис, який зробив Крамчанінов А.М. одразу після нанесення матеріалу. Поверхня була оброблена ґрунтом Defens Contact, який рекомендує регламент. Виходячи з цього, робимо висновок, що технологічний процес не було порушено. Причиною тріщин та відшарування є скриті дефекти товару».

Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 941/1 від 09.11.2022, але дана претензія також була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 20.01.2023 № 200123, в якому запропонував повернути передоплату за товар у сумі 260 571,82 грн.

На даний лист відповідача позивач надав відповідь у формі листа № 37 від 02.02.2023, в якому вимагав в 7 (семи) денний термін з дати отримання даного листа повернути на розрахунковий рахунок ТОВ БК Ольвія сплачену передоплату за товар у сумі 260 571,82 грн.

На лист позивача № 37 від 02.02.2023 відповідач надав відповідь (лист № 100223 від 10.02.2023), в якому надав згоду повернути передоплату в розмірі 260 571,82 грн та запропонував графік погашення заборгованості, відповідно до якого перший платіж у сумі 20 000,00 грн відповідач повинен був здійснити у лютому 2023 року.

Перший платіж надійшов від відповідача лише 03.03.2023 у сумі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 55 від 03.03.2023, та 24.03.2023 у сумі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 81 від 24.03.2023, 08.05.2023 у сумі 25 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 151 від 08.05.2023.

Жодних інших платежів від відповідача на час звернення з даною позовною на розрахунковий рахунок позивача не надходило. Сума неповернутої передоплати за товар складає 220 571,72 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 108 від 27.03.2023, в якому повідомив , що у відповідності до п.6.4. договору в зв`язку з поставкою неякісного товару, а саме вогнезахисної речовини (штукатурка) Defens МР, яка була поставлена на підставі видаткової накладної № 113 від 12.05.2022 в кількості 1 560 кг на суму 48 372,48 грн та видаткової накладної № 103 від 13.04.2022 у кількості 696 кг на суму 21 581,57 грн, вимагає в 7 (семи) денний термін з дати отримання даної вимоги повернути на розрахунковий рахунок ТОВ БК Ольвія вартість неякісного товару в сумі 69 954,05 грн. Також повідомив, що товар перебуває на складі позивача у належному стані, упакований та готовий до повернення постачальнику.

На даний лист відповідач надав відповідь (лист №20/04/23 від 20.04.2023), в якому, зокрема, повідомив про готовність до кінця квітня викупити матеріал на загальну суму 89 259,24 грн, у тому числі вогнезахисну речовину (штукатурку) Defens МР у кількості 1 524 кг по ціні 31,01 грн за кг на суму 47 259,24 грн, але на даний час штукатурку Defens МР відповідач не забрав.

Позивач зазначає, що у зв`язку з поставкою неякісного товару не мав можливості вчасно виконати протипожежні роботи з підвищення класу вогнестійкості металевих конструкцій (робочий проект 49/21-ВЗМ) на об`єкті торговельно-розважального центру із паркінгом по вул. Глінки, 2 у м. Дніпро та був змушений виконати роботи з демонтажу неякісного товару, що підтверджується дефектним актом від 30.06.2022, роботи з підвищення класу вогнестійкості металевих конструкцій (робочий проект 49/21-ВЗМ) за власний кошт, що підтверджується відомістю об`ємів виконаних будівельно-монтажних робіт за серпень 2022 року.

Позивачу з вини відповідача спричинені реальні збитки у розмірі 86 114,24 грн, які складаються з заробітної плати, вартості матеріальних ресурсів, вартості експлуатації будівельних машин та механізмів (акт виконаних робіт № 951 від 31.07.2022) та загальновиробничі витрати.

Викладене стало підставою для звернення з даним позовом. Згідно заявлених позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вартість товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн, передоплату за товар у сумі 220 571,72 грн, реальні збитки в сумі 86 114,24 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 10.10.2023 у справі №904/3203/23 позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн закрито. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТЕЛЬ ДНІПРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" переплату у сумі 180 571,72 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 708,58 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського оскаржується позивачем в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення вартості товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн, збитків у сумі 86 114,24 грн.

Згідно ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення вартості товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн та збитків у сумі 86 114,24 грн. Колегія суддів не переглядає рішення в частині стягнення з відповідача переплати в сумі 180 571,72 грн та закриття провадження у справі в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару, і відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару. Саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у справі, що розглядається, існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Як вбачається з матеріалів справи №904/3203/23, поставлений відповідачем за специфікацією №2 від 08.12.2021 товар, зокрема, вогнезахисна речовина (штукатурка) Defens МР у кількості 696 кг на суму 21 581,57 грн за видатковою накладною №103 від 13.04.2022 та в кількості 1 560 кг на суму 48 372,48 грн за видатковою накладною №113 від 12.05.2022 прийнятий позивачем без жодних претензій щодо якості.

Недоліки продукції, зафіксовані в актах про невідповідність якості товару (скритих недоліків) від 08.06.2022 та від 29.06.2022 виникли під час гарантійного строку, встановленого п.3.3 договору (протягом одного року з моменту передачі товару покупцю).

Відповідачем в акті від 08.06.2022 підтверджено, що було виявлено відшарування матеріалу вогнезахисного Defens МР від конструкцій та тріщини в деяких місцях. В цьому акті представник відповідача не погодився, що товар має скриті недоліки, зазначив, що однією із причин може бути невідповідність технології нанесення.

У відповіді на претензію вимогу вих. №04/7/22 від 04.07.2022 з посиланням на положення Інструкції П-7 відповідачем зазначено, що встановити відповідність товару належній якості можливо лише шляхом проведення експертизи фарби відповідної партії товару шляхом відібрання зразків за участю представників сторін, пропонував провести незалежну експертизу.

Експертиза щодо якості спірного товару або дотримання технології нанесення штукатурки вогнезахисної Defens МР з метою встановлення причин її відшаровування від конструкцій та з`явлення тріщин в деяких місцях не проводилась.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 108 від 27.03.2023 (у гарантійний строк), в якому повідомив , що у відповідності до п.6.4. договору в зв`язку з поставкою неякісного товару, а саме вогнезахисної речовини (штукатурка) Defens МР, яка була поставлена на підставі видаткової накладної № 113 від 12.05.2022 в кількості 1 560 кг на суму 48 372,48 грн та видаткової накладної № 103 від 13.04.2022 у кількості 696 кг на суму 21 581,57 грн, вимагає в 7 (семи) денний термін з дати отримання даної вимоги повернути на розрахунковий рахунок ТОВ БК Ольвія вартість неякісного товару в сумі 69 954,05 грн. Також повідомив, що товар перебуває на складі позивача у належному стані, упакований та готовий до повернення постачальнику.

Відповідач зазначений лист позивача не виконав, вартість неякісного товару в сумі 69 954,05 грн не повернув, докази повернення товару в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст.ст. 77, 78, 79, 80 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що дефекти в поставленій продукції виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання товару.

Відмовляючи в задоволенні позову у справі №904/3203/23 в частині повернення вартості товару неналежної якості з підстав недоведеності істотності порушення вимог щодо якості поставленого товару, судом першої інстанції порушений принцип змагальності сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суть якого визначена у статті 13 цього Кодексу та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Тягар доказування причин невідповідності продукції в межах гарантійного строку лежить на постачальникові (відповідачі), чого ним не здійснено.

Крім того, як правильно зазначив позивач, місцевим господарським судом помилково застосовано положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення та товарів народного використання по якості №П-7.

Апеляційний господарський суд зазначає, що положення Інструкції №П-7, відповідно до якої на покупця (позивача у справі) покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції, у спірних правовідносинах не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.

Окрім того, відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акту правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акту вищої юридичної сили.

До спірних правовідносинах підлягає застосуванню ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України.

Застосувавши положення Інструкції П-7, суд першої інстанції безпідставно не врахував, що у даному випадку недоліки товару були виявлені після його прийняття під час гарантійного строку, встановленого договором. У такому випадку особливістю є те, що по-перше: етап приймання продукції по якості та кількості вже закінчився, по-друге: на таку продукцію встановлений гарантійний строк. Інструкція №П-7 не застосовується, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, а в даному випадку, навіть за часів СРСР, діяло інше Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, що затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 N 888, у якому також було передбачено, що постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу (абз. 6 пункту 33 розділу IV), тобто, закріплені аналогічні положення щодо покладення обов`язку доведення на постачальника (виробника), як і в частині 6 статті 269 Господарського кодексу України.

Отже, судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин норми Інструкції №П-7.

Колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідача, що застосування положень Інструкції №П-7 до неузгоджених сторонами в укладеному договорі питань прямо передбачено п. 2.4 договору.

Як зазначалось вище, за змістом п. 2.4. договору приймання товару за кількістю здійснюється на підставі супроводжувальних документів, а саме видаткової накладної. Неузгоджені цим договором питання приймання товару по кількості регулюються нормами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 з доповненнями і змінами, внесеними постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 з доповненнями і змінами, внесеними Постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974).

Таким чином, в цьому пункті договору сторони визначили застосування положень в тому числі Інструкції №П-7 до неузгоджених питань приймання товару по кількості. Договір не містить умов щодо застосування положень Інструкції №П-7 під час дії гарантійного строку.

Судом встановлено, що товар був прийнятий позивачем згідно видаткових накладних № 113 від 12.05.2022 в кількості 1 560 кг на суму 48 372,48 грн та видаткової накладної № 103 від 13.04.2022 у кількості 696 кг на суму 21 581,57 грн без зауважень, отже, стадія прийняття товару по кількості/якості закінчилася, підстави для застосування Інструкції №П-7 до спірних правовідносин відсутні.

Судом першої інстанції зазначено, що договором поставки № 0112/2021 від 01.12.2021 можливість односторонньої відмови сторони від договору не передбачена, водночас можливість односторонньої відмови від договору та повернення сплачених за товар грошових коштів передбачається лише за умови наявності істотного порушення вимог щодо якості товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з даним висновком, водночас він стосується претензії позивача б/н, яка отримана відповідачем 24.06.2022 та від 09.11.2022 №941/1.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту листа позивача №108 від 27.03.2023 вбачається, що ним заявлена вимога в порядку п. 6.4 договору про повернення вартості неякісного товару в сумі 69 954,05 грн, яка відповідачем виконана не була.

Така вимога не може розцінюватися як одностороння відмова від договору, оскільки альтернативне право повернути товар, який не відповідає встановленим вимогам по якості, що покупцем виявлено під час гарантійного строку, узгоджено сторонами умовами договору (п.6.4) та п. 3.4 договору (про зобов`язання постачальника замінити дефектний товар на товар належної якості) його не виключає.

Крім того, у листі №108 від 27.03.2023 позивач зазначив, що товар перебуває на складі позивача у належному стані, упакований та готовий до повернення постачальнику, тому відповідач не позбавлений права його забрати.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн підлягають задоволенню. Апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

У позовній заяві позивач стверджує про спричинення йому реальних збитків у розмірі 86 114,24 грн.

Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 4 ч. І ст. 611 ЦК України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 ГК України).

Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 3 статті 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Частинами 1-4 статті 226 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє відповідача від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Позивачем до позовної заяви було додано документи на підтвердження понесених збитків, а саме: дефектний акт, затверджений ПрАТ «АКТА» 30.06.2022, відомість об`ємів виконаних будівельно-монтажних робіт за серпень 2022 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2022 та розрахунок витрат у результаті постачання бракованого товару, складений станом на 29.06.2022.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності зазначеними доказами у їх сукупності понесення позивачем реальних збитків на заявлену суму, оскільки вбачається їх невідповідність один одному як за датами складання, так і за змістом.

Так, площа, визначена у відомості об`ємів виконаних будівельно - монтажних робіт за серпень 2022 року не відповідає площі, визначеній в дефектному акті від 30.06.2022; акт №951 здачі- прийняття робіт (надання послуг) з оренди обладнання (підйомника Dino 210 XT) складений за період з 01.07.2022 по 31.07.2022, тоді як розрахунок витрат, понесених у результаті постачання бракованого матеріалу, складений станом на 29.06.2022 та включає в себе дані, зазначені в документах, що складені пізніше та за інші періоди. Суд першої інстанції слушно зауважив, що позивачем не надано доказів щодо виплати заробітної плати, вартості загальновиробничих витрат, які він включив до розрахунку. Таким чином, позивачем не підтверджено належними доказами понесення ним реальних збитків на суму 86 114,24 грн. Місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позову в цій частині.

З огляду на викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/3203/23 в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача вартості товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, у зв`язку з чим підлягає зміні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/3203/23 в частині суми судового збору, що підлягає стягненню з відповідача за розгляд позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/3203/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 у справі №904/3203/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТЕЛЬ ДНІПРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" вартості товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн та, у зв`язку з цим, змінити в частині витрат по сплаті судового збору, що підлягають стягненню.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакцій:

« Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТЕЛЬ ДНІПРО" (49040, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 49 Г, код ЄДРПОУ 41713637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 45; код ЄДРПОУ 32448517) переплату в сумі 180 571,72 грн, вартість товару неналежної якості в сумі 69 954,05 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 758,11 грн, про що видати наказ».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТЕЛЬ ДНІПРО" (49040, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 49 Г, код ЄДРПОУ 41713637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОЛЬВІЯ" (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 45; код ЄДРПОУ 32448517) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 1 573,87 грн, про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 19.01.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов