Ухвала

від 15.01.2024 по справі 904/1823/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

15.01.2024м. ДніпроСправа № 904/1823/22За позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020", м. Дніпро

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Комнер" від 27.01.2020, від 25.08.2020 та скасування державної реєстрації ТОВ "Ланліт-2020"

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" від 27 січня 2020 року;

- визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020" від 25 серпня 2020 року;

- скасувати державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020" (ідентифікаційний код 43769168).

Згідно витягу з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022, справу № 904/1823/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 01.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 904/1823/22 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 04.10.2022.

16 вересня 2022 року до господарського суду надійшов відзив ТОВ "Комнер" мотивований тим, що позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений пунктом 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. Відповідно до змісту позову та доданих до нього доказів рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Комнер" від 27 січня 2020 року створено юридичну особу - ТОВ "Ланліт-2020". В той же час ОСОБА_1 вже подавався до Господарського суду Дніпропетровської області позов про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про створення юридичної особи - ТОВ "Ланліт-2020". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2021 року, суддя Ніколенко М.О., було прийнято позов до розгляду і відкрито провадження у справі № 904/3469/21. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ "Комнер" подано апеляційну скаргу до Центрального апеляційного господарського суду, постановою якого від 25 квітня 2022 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року у справі № 904/3469/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено. На даний час Касаційним господарським судом Верховного суду здійснюється розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 квітня 2022 року, судове засідання призначено на 21 вересня 2022 року.

Наведені обставини свідчать, що про наявність рішення загальних зборів ТОВ "Комнер" про створення ТОВ "Ланліт-2020" ОСОБА_1 було відомо більше 1 року до того моменту, як він 27 червня 2022 року звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, що розглядається.

16.09.2022 від ТОВ "Комнер" надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Комнер" від 27 січня 2020 року.

Клопотання мотивовано тим, що існує рішення Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3469/21, яке набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами - ОСОБА_1 та ТОВ "Комнер", про той самий предмет - визнання недійсним рішення загальних зборів про створення юридичної особи - ТОВ "Ланліт-2020", і з тих самих підстав - недотримання порядку скликання зборів.

Ухвалою суду від 04.10.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про поновлення строку на подання відзиву задоволено, поновлено строк на подання відзиву на позов.

У судовому засіданні 04.10.2022 оголошено перерву на 12.10.2022.

Ухвалою суду від 12.10.2023 зупинено провадження у справі №904/1823/22 за позовом ОСОБА_1 , до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020", про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації на період до набрання законної сили судового рішення у справі №904/3469/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланліт - 2020" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників.

Так, у березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер" про створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020" та передачу в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Ланліт-2020" нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1730,5 кв.м (справа № 904/3469/21).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року позов було задоволено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25 квітня 2022 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року у справі №904/3469/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023 скасовано, справу № 904/3469/21 направлено на новий розгляд.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/3469/21 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі №904/3469/21 залишено без змін.

Ухвалою суду від 17.11.2023 поновлено провадження у справі №904/1823/22, призначено підготовче засідання на 18.12.2023.

Позивач та відповідач-2 у підготовче засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою суду від 18.12.2023 закрито підготовче провадження у справі №904/1823/22, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 15.01.2024.

Позивач та відповідачі у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвала суду від 18.12.2023 отримана позивачем 28.12.2023, відповідачем-1 10.01.2024, відповідачем-2 10.01.2024, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0600239434832, №0600239434794, №0600239434980, які повернулися до суду.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Г ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 2, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу. Сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

За приписами частин 1-3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 1-3 ст. 120 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Частина 1 статті 202 ГПК передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (ч.2 ст.202 ГПК України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою (ч.3 ст.202 ГПК України).

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.4 ст.202 ГПК).

Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статті 202, 226 ГПК передбачають подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21). На вказаний висновок посилався суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду.

Разом з тим, встановлені обставини справи свідчать про відсутність у позивача наміру брати участь у її розгляді.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, якою обґрунтована підстава касаційного оскарження.

Як вбачається із матеріалів справи, у підготовчі засідання 08.09.2022, 04.10.2022, 12.10.2022 та у судове засідання призначене для розгляду справи 15.01.2023 позивач (його представник) не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Станом на 15.01.2024 від ОСОБА_1 не надходило будь-яких клопотань та заяв про розгляд справи за його відсутності, що вочевидь унеможливлює подальший всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнер", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланліт-2020" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Комнер" від 27.01.2020, від 25.08.2020 та скасування державної реєстрації ТОВ "Ланліт-2020" - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили 15.01.2024 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 19.01.2024.

Суддя Н.М. Євстигнеєва