Рішення

від 18.01.2024 по справі 905/1491/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.2024р. Справа №905/1491/23

за позовом: Державної екологічної інспекції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38034476; адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, 18а)

до відповідача: Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» (код ЄДРПОУ 32599207; адреса: 85110, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Сользаводська, 6а)

про стягнення 170000 грн.

Суддя Величко Н.В.

СУТЬ СПОРУ:

Через підсистему «Електронний суд» 07.11.2023 від Державної екологічної інспекції у Донецькій області надійшла позовна заява про стягнення з Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» збитків в сумі 170000,00 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності (з них: до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 51000,00 грн., що становить 30 % загальної суми збитків; до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 34000,00 грн., що становить 20 % загальної суми збитків; до фонду охорони навколишнього природного середовища Слов`янської міської ради в сумі 85000,00 грн., що становить 50 % загальної суми збитків), крім того 2481,00 грн. відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи.

Вказаний позов мотивовано тим, що внаслідок проведення в період з 04.11.2020 по 17.11.2020 державною екологічною інспекцією позапланового заходу державного нагляду (контролю) виявлено факт засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1424284700:01:000:0152 відходами деревини, твердими побутовими та будівельними відходами, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України, за результатами якого складено акти обстеження земельної ділянки № 522/20-1 від 10.11.2020, № 522/20-2 від 10.11.2020 та акт від 17.11.2020 № 02-522/20 про виявлення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Акт про виявлені порушення підписаний виконуючим обов`язки директора КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» Копійко С.М. без зауважень. Відповідачу був виданий припис від 17.11.2020 № 02-522/20 про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, в тому числі щодо ліквідування несанкціонованого розміщення відходів деревини, твердих побутових та будівельних відходів з вказаної земельної ділянки, цей припис також прийнятий відповідачем та підписаний без зауважень. Позивач розрахував розмір шкоди від засмічення земельної ділянки відходами на загальну суму 206494,67 грн. та пред`явив відповідачу претензію від 07.12.2020 №12-15/20 про відшкодування збитків, але відповідачем пред`явлена до відшкодування сума шкоди сплачена частково, залишок суми завданої шкоди становить 170000,00 грн.

Правовою підставою позову позивач зазначає ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 35, 56 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 17, 42, 43 Закону України «Про відходи», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 29, ст. 69-1 Бюджетного кодексу України.

Відповідач не подав відзив на позовну заяву.

ХІД СПРАВИ:

Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/1491/23 та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Величко Н.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023).

Ухвалою від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1491/23, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру.

Така ухвала отримана позивачем 23.11.2023, відповідачем 19.12.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 251 цього Кодексу встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч.2, ч.5, ч.8 ст. 252 ГПК України)

Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

П`ятнадцятиденний строк на подачу відповідачем відзиву на позовну заяву тривав до 03.01.2024 включно.

Проте станом на 18.01.2024 відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ:

Державна екологічна інспекція у Донецькій області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20 лютого 2023 року No 20 (далі - Положення), є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту п.2 розділу II Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установам та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: консервації деградованих і малопродуктивних земель; збереження водно-болотних угідь; виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобіганню забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання іншого режиму Використання земель природно-заповідного та природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій; використання та охорони надр.

Для виконання покладених завдань, Інспекція має право розраховувати розміри збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, пред`являти претензії, вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, виступати позивачем, відповідачем у судах (підпункт 2 пункту 2, пункт 10, пункт 11 розділу ІІ Положення).

З матеріалів справи вбачається, що в період з 04.11.2020 по 17.11.2020 Державною екологічною інспекцію у Донецькій області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» (відповідач) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт від 17.11.2020 N 02-522/20.

Позаплановий захід Державного нагляду (контролю) здійснено на підставі Погодження Державної екологічної інспекції України від 27.10.2020 No 2.1/1449ПГ, наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 02.11.2020 No 626 «Про проведення позапланової перевірки КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.11.2020 No 522/20.

Перевіркою було встановлено, що КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1424284700:01:000:0152, яка розташована на території Мирненської сільської ради Слов`янського району Донецької області, що відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, має вид використання: для розміщення міського кладовища, і на зазначеній земельній ділянці КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» несанкціоновано розмістило відходи деревини (гілля сухих та кронованих дерев) та твердих побутових та будівельних відходів.

Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) встановлено, що КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» несанкціоновано розмістило відходи деревини (гілля сухих та кронованих дерев) на відкритому ґрунті на земельній ділянці з кадастровим номером 1424284700:01:000:0152, що призвело до засмічення земельної ділянки:

- засмічена земельна ділянка No 1: площа дорівнює 2050 м.кв, об`єм 3587,5 м.куб.;

- засмічена земельна ділянка No 2: площа дорівнює 30 м.кв, об`єм 15 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 3: площа дорівнює 20,35 м.кв, об`єм 18,315 м.куб.;

- засмічена земельна ділянка No 4: площа дорівнює 200 м.кв, об`єм 3920,815 м.куб.

Загальна площа засмічених відходами деревини земельних ділянок становить 2300,35 м.кв., об`ємом 3920,82 м.куб, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки No 522/20-1 від 10.11.2020. Заміри лінійних розмірів було виконано повіреною рулеткою металевою Р50УЗК No 2230037 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки No 29/1/L/037 чинне до 15.05.2021).

Перевіркою також було встановлено несанкціоноване розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 1424284700:01:000:0152 твердих побутових та будівельних відходів на відкритому ґрунті загальною площею 1019,5 м.кв та об`ємом 1341,4 м.кв, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки No 522/20-2 від 10.11.2020. Заміри лінійних розмірів було виконано повіреною рулеткою металевою Р50УЗК No 2230037 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки No 29/1/L/037 чинне до 15.05.2021).

Під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) було зафіксоване засмічення:

- засмічена земельна ділянка No 1: площа дорівнює 3 м.кв, об`єм 4,5 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 2: площа дорівнює 11 м.кв, об`єм 7,7 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 3: площа дорівнює 68 м.кв, об`єм 34 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 4: площа дорівнює 108 м.кв., об`єм 183,6 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 5: площа дорівнює 126 м.кв, об`єм 252 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 6: площа дорівнює 85,5 м.кв, об`єм 136,8 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 7: площа дорівнює 153 м.кв, об`єм 122,4 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 8: площа дорівнює 250 м.кв, об`єм 475 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 9: площа дорівнює 52 м.кв, об`єм 20,8 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 10: площа дорівнює 130 м.кв, об`єм 65 м.куб;

- засмічена земельна ділянка No 11: площа дорівнює 33 м.кв, об`єм 39,6 м.куб.

За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства КП Слов`янської міської ради «Благоустрій», Інспекцією було складено акт від 17.11.2020 No 02-522/20 (далі Акт) про виявлення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зазначений Акт підписаний виконуючим обов`язки директора КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» Копійко С.М. без зауважень.

За результатами проведення зазначеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) Відповідачу виданий припис від 17.11.2020 No 02-522/20 про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, в тому числі щодо ліквідування несанкціонованого розміщення відходів деревини, твердих побутових та будівельних відходів з земельної ділянки з кадастровим номером 1424284700:01:000:0152.

Припис від 17.11.2020 No 02-522/20 прийнятий Відповідачем до виконання без зауважень, що підтверджується підписанням виконуючим обов`язки директора КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» Копійко С.М. припису без заперечень.

15.12.2020 Відповідачем був направлений Позивачу лист під No 901 про здійснення ним заходів на виконання припису від 17.11.2020 No 02-522/20 та надано копію наказу КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» від 18.11.2020 No 106-ос та копію затвердженого Відповідачем Плану організаційних заходів на виконання припису від 17.11.2020 No 02-522/20, в якому Відповідачем було зазначено про здійснення ним дій з вивезення твердих побутових і будівельних відходів, відходів деревини з земельної ділянки з кадастровим номером 1424284700:01:000:0152 в термін до 01.02.2021.

На підставі матеріалів перевірки та Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року №171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 №285/2725 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №241 від 04.11.2020), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області здійснено розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими та будівельними відходами, відходами деревини. Згідно вказаного розрахунку розмір збитків становить 206494,67 грн.

Державною екологічною інспекцією у Донецькій області направлено рекомендованою поштою з описом 18.12.2020 до КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» претензію від 07.12.2020 № 12-15/20 про відшкодування збитків в сумі 206494,67 грн разом з розрахунком її розміру.

В період з червня 2021 року по січень 2022 року Відповідачем було сплачено 36494,67 грн., а саме:

16.06.2021 - 6 494,67 грн.,

16.08.2021 - 5 000,00 грн.,

02.09.2021 - 5 000,00 грн.,

11.10.2021 - 5 000,00 грн.,

09.11.2021 - 5 000,00 грн.,

06.12.2021 - 5 000,00 грн.,

10.01.2022 - 5 000,00 грн.,

що підтверджується виписками по рахунку від 01.07.2021, від 01.10.2021, від 01.11.2021, від 01.12.2021, від 03.01.2022 та від 01.02.2022.

Залишок суми завданої шкоди в розмірі 170000,00 грн. Відповідачем не був сплачений, що стало підставою для звернення Інспекцією до суду з даним позовом.

КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ:

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель та про поводження з відходами.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Як встановлено, Державна екологічна інспекція у Донецькій області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20 лютого 2023 року No 20 (далі - Положення), є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області є органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

В силу ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про відходи" контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів.

Статтею 33 Закону України "Про відходи" передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

У статті 1 Закону України "Про відходи" зазначено, що відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.

Отже, відходи - це неоднорідна суміш предметів, матеріалів, виробів, що мають різні фізичні властивості.

З огляду на викладене, КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» має забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів щодо ліквідації несанкціонованих і не контрольованих відходів.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №171 від 27.10.1997 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725 (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.3. Методики вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Згідно п.п. 3.2. 3.3, 3.5, 3.5.1 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Наведені висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі №909/6/18, від 25.10.2018 у справі №905/31/17.

В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.11.2020 № 02-522/20 зафіксовано, що КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1424284700:01:000:0152, яка розташована на території Мирненської сільської ради Слов`янського району Донецької області, що відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, має вид використання: для розміщення міського кладовища, і на зазначеній земельній ділянці КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» несанкціоновано розмістило відходи деревини (гілля сухих та кронованих дерев), тверді побутові відходи та будівельні відходи. В акті вказано площу засмічення відповідними відходами, заміри лінійних розмірів засмічення та місце розташування засмічення відходами на відкритому ґрунті.

Суд враховує, що згідно з роз`ясненнями Міністерства розвитку громад та територій України від 13.03.2020 до джерел утворення побутових відходів належать об`єкти, на яких утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка).

Кількісні та якісні характеристики побутових відходів не є постійними та залежать від джерел їх утворення.

У загальному вигляді до складу твердих побутових відходів входять: харчові відходи (овочі, фрукти, відходи садівництва тощо), папір та картон, полімери (пластик, пластмаси), скло, чорні метали, кольорові метали, текстиль, дерево, небезпечні відходи (батарейки, сухі та електролітичні акумулятори, тара від розчинників, фарб, ртутні лампи, телевізійні кінескопи тощо); кістки, шкіра, гума; залишок твердих побутових відходів після вилучення компонентів (дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет тощо).

Таким чином тверді побутові відходи є більш різноманітними та містять більше небезпечних речовин, ніж будівельні відходи.

Зазначене підтверджується і особливими вимогами, які встановлено законодавством до місць зберігання побутових відходів.

Так, статтею 33 Закону України «Про відходи» передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування, з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Згідно з вимогами п. 5.11 розділу V "Екологічна та санітарна безпека" Правил експлуатації полігонів побутових відходів, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 435 від 01.12.2010, полігон побутових відходів повинен бути оснащений системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Фільтрат - рідка фаза, що утворюється на полігоні побутових відходів при захороненні твердих побутових відходів з вологістю понад 55% та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона (п.1.3 Правил експлуатації полігонів побутових відходів).

Згідно з п. 3.105 Державних будівельних норм «Полігони твердих побутових відходів» Основні положення проектування ДБН В.2.4-2-2005 (далі - ДБН) при проектуванні полігона ТПВ передбачаються заходи, спрямовані на зменшення кількості фільтрату: тимчасові протифільтраційні завіси, дамби, а також передбачати такі схеми складування ТПВ, при яких забезпечується мінімальне надходження води з незаповненої площі карт ТПВ.

Для збирання і відведення фільтрату з майданчиків складування ТПВ проектують дренажну систему, яка складається з шарового дренажу (галька або щебінь) та дренажних труб. Матеріали, які використовують для улаштування шарового дренажу і дренажних труб, повинні бути хімічно і біологічно стійкими і підбиратися так, щоб хімічно-фізичні властивості фільтрату та механічна дія ТПВ не приводили б до відмови в роботі системи ( п.3.106 ДБН)

Фільтрат, що утворюється на полігоні, збирається в контрольні ставки, а потім направляється на очистку. До стадії очистки фільтрату має бути передбачена його груба сепарація, седиментація, розподіл фаз (п. 3.110 ДБН).

Вищезазначене свідчить про те, що засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами призводить або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Відповідач не має дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на земельній ділянці з кадастровим номером 1424284700:01:000:0152.

При вирішенні справи судом також враховано значну площу засміченої земельної ділянки твердими побутовими відходами та будівельними відходами на відкритому грунті (119,5 м.кв) та великий об`єм відходів (більше 1300 м.куб), площа засмічення земельної ділянки відходами деревини становить 2300,35 кв.м. об`ємом 3920,82 куб.м.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням вимог ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

Керівником КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» без будь-яких зауважень та заперечень підписано акт від 17.11.2020 No 02-522/20, складений за результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП Слов`янської міської ради «Благоустрій».

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати, як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

У даній справі інспекторами в акті зазначено всі дані, достатні для здійснення відповідного розрахунку збитків відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року №171.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру шкоди на суму 206494,67 грн, суд вважає його обґрунтованим та правильним.

Таким чином в даному випадку наявні всі елементи складу правопорушення: протиправна поведінка; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; сама шкода; вина, яка полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства, зокрема, ст. 33 Закону України «Про відходи», ст. 35 Закону України «Про охорону земель».

Відповідач протилежного не довів, аргументів позивача не спростував.

З поданих матеріалів відомо, що відповідач частково сплатив розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності, залишок суми завданої шкоди становить 170000,00 грн.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

За приписами п. «г» ч.4, ч.6 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

В силу норм п. 7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За змістом п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У главі ХІ Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 No 128 (у редакції наказу Державної казначейської служби України від 05.12.2019 No 342), передбачено, що кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України на ім`я відповідного органу Державної казначейської служби України за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків (далі - рахунок 3331) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли протягом дня (з урахуванням повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів) на рахунки 3331, y регламентований час розподіляються Державною казначейською службою України за встановленими нормативами між Державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Заявлена до стягнення сума підлягає зарахуванню на аналітичний рахунок відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, який у відповідності до вимог п. 7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховується до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховується до спеціального фонду обласного бюджету, 50 відсотків зараховується до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету, бюджету об`єднаних територіальних громад, перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами».

Указом Президента України від 05.03.2015 No 123/2015 «Про утворення військово- цивільних адміністрацій» утворено Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію та Донецькій обласній державній адміністрації надано статус Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

Указом Президента України від 30.03.2022 No 188/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» утворено Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області.

Як вбачається зі змісту ст.4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету.

Отже, на сьогоднішній день, повноваженнями щодо розпорядження обласним фондом охорони навколишнього середовища наділена Донецька обласна державна адміністрація, а спеціальним фондом Слов`янської міської ради Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки КП Слов`янської міської ради «Благоустрій» в сумі 170000,00 грн. підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації, фонду охорони навколишнього природного середовища Слов`янської міської ради у відповідних пропорціях (сумах).

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Державною екологічною інспекцією у Донецькій області в позовній заяві заявлена позовна вимога майнового характеру в загальному розмірі 170000,00 грн. Позовна заява подана до суду в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд».

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства судовий збір за таким позовом становить 2147,20 грн

Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 972 (внутрішній номер 187046695) від 20.12.2021 на суму 2481,00 грн. та платіжною інструкцією № 217 (внутрішній номер 307003886) від 14.11.2023 на суму 203,00 грн., тобто більше ніж встановлено чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позов задоволено повністю, відтак судовий збір у розмірі 2147,20 грн покладається на відповідача.

За відсутності клопотання позивача про повернення йому надмірно сплаченої суми судового збору, як то визначено ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд не вирішує питання повернення судового збору, сплаченого позивачем в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» (ЄДРПОУ 32599207) збитки в сумі 170000,00 грн. (сто сімдесят тисяч грн. 00 коп.) на рахунок UA528999980333189331000005658, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, КБК 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 51000,00 грн. (п`ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок), що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022473) в сумі 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок), що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Слов`янської міської ради (ЄДРПОУ 04052821) в сумі 85 000,00 грн. (вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок), що становить 50% загальної суми збитків.

Стягнути з Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Благоустрій» (ЄДРПОУ 32599207) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (ЄДРПОУ 38034476) судовий збір у сумі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок), реквізити: pax. IBAN UA928201720343130003000081167 в УДКСУ у м.Костянтинівка, ЄДРПОУ 38034476, МФО 820172, отримувач Державна екологічна інспекція у Донецькій області.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 18.01.2024

Суддя Н.В. Величко