Рішення

від 19.01.2024 по справі 908/3373/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/222/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2024 Справа № 908/3373/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, (36014, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1/23)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ», (69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 159, офіс 80)

про стягнення 44326,63 грн.

06.11.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 10-125-04009 від 18.10.2023 (вх. № 3694/08-07/23 від 06.11.2023) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ», м. Запоріжжя про стягнення 44326,63 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить додержавної власності № 9/59/19-Н від 22.07.2019, в тому числі 19789,02 грн. заборгованості по орендній платі, 10243,87 грн. пені та 14293,74 грн. неустойки.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 справу № 908/3373/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3373/23 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/222/23, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 14.02.2024.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст.525, 526, 530, 610, 612, 635, 629ЦК України, договором оренди державного майна № 9/59/19-Н від 22.07.2019, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 44326,63 грн. заборгованості, в тому числі 19789,02 грн. заборгованості по орендній платі, 10243,87 грн. пені та 14293,74 грн. неустойки.

25.12.2023 через службу діловодства господарського суду Запорізької області Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на підставі ст. 46 ГПК України подана заява про збільшення позовних вимог за вих. № 10-125-04869 від 19.12.2023 (вх. № 27531/08-08/23 від 25.12.2023), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ» - 58620,37 грн. заборгованості, в тому числі 19789,02 грн. заборгованості по орендній платі, 10243,87 грн. пені та 28587,48 грн. неустойки. Подана заява мотивована тим, що позивачем здійснено перерахунок неустойки за Договором № 9/59/19-Н від 22.07.2019 у розмірі подвійної орендної плати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК позивач вправі позивач збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 13.12.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наслідки пропуску процесуальних строків визначені в ст. 118 ГПК України, якою унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що заява про збільшення позовних вимог за вих. № 10-125-04869 від 19.12.2023 (вх. № 27531/08-08/23 від 25.12.2023)подана позивачем поза межами встановленого ст. 252 ГПК України тридцятиденного терміну наданого сторонами на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, судом вказана заява про збільшення позовних вимог залишається без розгляду, як подана з порушенням встановлених законом процесуальних строків.

Таким чином, судом у даній справі розглядаються по суті первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ» 44326,63 грн. заборгованості, в тому числі 19789,02 грн. заборгованості по орендній платі, 10243,87 грн. пені та 14293,74 грн. неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ»(код ЄДРПОУ 41465475) є: 69126,м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 159, офіс 80, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвалою суду від 13.11.2023 у справі № 908/3373/23відповідачу запропоновано у строк до 30.11.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 13.11.2023 про відкриття провадження у справі № 908/3373/23 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ» - 13.11.2023, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Мої справи».

Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3373/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 13.11.2023 у справі № 908/3373/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У зв`язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 13.12.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 19.01.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

22.07.2019 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях(в подальшому «Орендодавець», позивач у справі)та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ» (в подальшому Орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди державного майна № 9/59/19-Н (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець зобов`язується передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 143,9 м2 (реєстровий номер - 33689922.33.АААЖЛБ814) (далі-Майно), розташовану за адресою м. Суми, вул. 20 років Перемоги, буд.5, що перебуває на балансі «Східна» філія Концерну «Військторгсервіс» (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31 січня 2019 року і становить за незалежною оцінкою 324090 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.2 Договору Майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 зі змінами (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2019 року 5036 грн. 36 коп. Розмір орендної плати за перший місяць оренди липень 2019 встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень місяць 2019.

Згідно п. 3.6 Договору орендна плата перераховується Балансоутримувачем у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.4. Договору Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (в платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає Орендодавець листом при укладанні договору оренди).

За актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 22.07.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ» прийняло орендоване відповідно до Договору майно.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 22.07.2019 до 21.06.2022.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 674 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» затвердженої Кабінетом Міністрів України 27.05.2022 (далі - Постанова №634) договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону № 157-IX.

З урахуванням вищезазначеного, Договір № 9/59/19-Н від 22.07.2019 вважається

автоматично продовженим відповідно до п.5 Постанови № 634.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2023 ТОВ «ВІТА ЮСТ» надіслало на адресу РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях лист за вих. б/н від 26.01.2023, в якому повідомило позивача, що з моменту введення військового стану на всій території України ТОВ «ВІТА ЮСТ» не користується майном за Договором оренди державного майна № 9/59/19-Н від 22.07.2019, а тому вважає, що заборгованість за Договором оренди у орендаря перед орендодавцем відсутня. Також, зазначив, що відповідно до абзац 2 пункту 5 Постанови №634, договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди. Просив розірвати Договір державного майна № 9/59/19-Н від 22.07.2019.

13.02.2023 позивач направив на адресу відповідача лист за вих. №11-212-00277 від 13.02.2023, в якому повідомив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №634від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» встановлено, що Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою Орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди. Зазначив, що відповідно до наданих документів, а саме Наказу начальника Центрального об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя № 59 від 11.04.2022 Примак Олену Миколаївну призвано Центральним об`єднаним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Запоріжжя - провідним бухгалтером і вважається такою, що з 11.04.2022 прийняла і приступила до виконання службових обов`язків за посадою. У зв`язку з цим, зазначив, що заява не вважається підписаною уповноваженою особою з боку Орендаря. Також, позивач зазначив, що адреси електронної пошти як Регіонального відділення так і ТОВ «ВІТА ЮСТ» у договорі оренди не зазначені, що унеможливлює виконання вимог абзацу 2 пункту 5 Постанови № 634, а тому договір не підлягає припиненню на підставі положень вищезазначеного пункту Постанови № 634.

21.03.2023 позивач направив на адресу відповідача повідомлення за вих. № 11-212-00537 від 17.03.2023 про відмову від договору оренди державного майна № 9/59/19-Н від 22.07.2019, у зв`язку із невиконанням орендарем зобов`язань щодо обов`язкової своєчасної оплати орендної плати за Договором. Цим же листом повідомлено, що проект акту повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності направлено на електронну адресу Орендаря.

Вищезазначене повідомлення про відмову від Договору отримане Орендарем -29.03.2023, що підтверджується роздруківкою трекінгу про відстеження поштових повідомлень, роздрукованого з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».

Таким чином, Договір оренди державного майна № 9/59/19-Н від 22.07.2019 є розірваним з 29.03.2023.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач орендну плату у період з листопада 2021 по березень 2023 вносив з порушенням термінів її сплати та не у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 19789,02грн.

Абзацом 4 підпункту 4 пункту 1 Постанови № 634 визначено, що після 30 вересня 2022 року орендна плата нараховується у розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації), на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

З огляду на вищевикладені норми чинного законодавства, Регіональним відділенням на адресу Орендаря направлено лист за вих. № 11-212-00092 від 19.01.2023, в якому позивач повідомив відповідача, що орендна плата за договором оренди №9/59/19-Н від 22.07.2019 укладеному на користування державним нерухомим майном - нежитлову будівлю, загальною площею 143,9 м2, розташовану за адресою м. Суми, вул. 20 років Перемоги, буд. 5, нараховується у розмірі 50 % розміру орендної плати, встановленої договором оренди, після 30.09.2022 та на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Втім, докази здійснення відповідачем (Орендарем) сплати в повному обсязі орендної плати за період з листопада 2021 по березень 2023 у строк, встановлений Договором в матеріалах справи відсутні.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди державного майна № 9/59/19-Н від 22.07.2019 по сплаті орендної плати стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. Крім того, у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Договором, позивачем нараховано 10243,87 грн. пені та 14293,74 грн. неустойки.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язком для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими, а укладений сторонами договір за своїм змістом є договором оренди державного майна.

Положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Оскільки у справі, що розглядається, власником майна є держава, то на спірні правовідносини поширюється дія Закону України Про оренду державного та комунального майна.

Частинами 1 та 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач орендну плату у період з листопада 2021 по березень 2023 вносив з порушенням термінів її сплати та не у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 19789,02 грн.

Строк оплати орендної плати за період з листопада 2021 по березень 2023 у відповідності до умов п. 3.6. Договору настав.

Отже, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору оренди державного майна № 9/59/19-Н від 22.07.2019 належним чином та в повному обсязі не виконав.

Факт наявності заборгованості з орендних платежів в розмірі 19789,02 грн. підтверджується матеріалами справи.

Станом на час розгляду спору відповідач доказів сплати заборгованості з орендної плати в повному обсязі не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ» 19789,02 грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 25.11.2021 по 07.12.2021 включно у розмірі 41,87 грн., та за період з 16.12.2021 по 17.10.2023 включно у розмірі 10202,00 грн., а всього в розмірі 10243,87 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 3.7 Договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

З аналізу змісту п. 3.7. Договору вбачається, що його умовами сторони передбачили, що пеня за несвоєчасно перераховану орендну плату нараховується за більший період ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З приводу нарахування пені, суд зазначає наступне.

За приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно усталеної судової практики, якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у вище зазначеній нормі Закону, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Карантин, впроваджений в Україні з 12.03.2020 безперервно продовжувався до 30.06.2023 (постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023).

Суд, враховуючи викладені норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», враховуючи законодавче закріплення продовження строків, передбачених ст. 232 ГК України, здійснив перерахунок пені та за перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 7583,32 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню судом у розмірі 7583,32 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені суд відмовляє в задоволенні позову.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 14293,74 грн. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення орендованого майна за період 04.04.2023 по 30.05.2023 включно.

Згідно п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 10.10 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів Орендар повертає Балансоутримувачу.

Пунктом 10.11 Договору, сторони визначили, що майно вважається повернутим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Згідно з п. 10.12 Договору в разі якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Доказів своєчасного повернення майна відповідачем не надано.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 14293,74 грн. неустойки є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ»,м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ», (69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 159, офіс 80, код ЄДРПОУ 41465475) на користь державного бюджету України (рахунок UA348999980313020094000018540ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22080300, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) код отримувача: 37970404, код класифікації доходів бюджету 22080300, МФО899998) 19789 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 02 коп. заборгованості з орендної плати,7583 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 32 коп. пені, 14 293 (чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто три тисячі) грн. 74 коп. неустойки. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, (36014, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, код ЄДРПОУ 42769539). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ», (69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 159, офіс 80, код ЄДРПОУ 41465475) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, (36014, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, рахунок 708201720343120002000018853, код ЄДРПОУ 42769539, банк одержувача: Державна казначейська служба України, МФО 820172) 2552 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 90 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено « 19» січня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.