Рішення

від 11.01.2024 по справі 910/15885/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2024Справа № 910/15885/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вул. Лейпцизька, буд. 1а, Київ, 01015, код ЄДРПОУ 03327664)

до Приватного акціонерного товариства "Автобаза № 2" (вул. Вербова, буд. 8, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 03772200)

про стягнення 126 233 ,28 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автобаза № 2" про стягнення 126 233 ,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №12303/5-05 від 23.05.2014 в частині здійснення нарахованої плати за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8, у період з 11.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 126 233, 28 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.2023.

27.11.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що ним здійснюється постійна оплата наданих послуг, відповідач не міг продовжувати Умови на викид стічних вод, оскільки дотримувався карантинних обмежень і діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства. На думку відповідача, нове законодавство поширюється на відносини між відповідачем та позивачем без узгодження цього між сторонами та внесення додаткових змін.

В судовому засіданні 30.11.2023 протокольною ухвалою відкладено підготовче провадження до 11.01.2024.

01.12.2023 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив.

06.12.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подано заперечення на відповідь.

18.12.2023 через відділ діловодства суду позивачем подано заперечення по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», перейменованим на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Автобаза № 2" (далі - відповідач, абонент) укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 12303/5-05.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених споживачем умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, та на підставі пред`явлених Абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м.Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 1879 від 12.10.2011, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скидання стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Умови на скид стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору в період з 11.09.2021 по 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без одержання Умов на скид, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок, на підставі п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, сплатити кошти у розмірі 126 233,28 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в редакції, що діяла на момент укладення договору) його дія поширюється на всі суб`єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 7.1 договору він укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.

Відповідно до п. 3.1.2 постачальник зобов`язаний приймати від споживача стічні води на умовах цього договору, визначати у строки, встановлені графіком обслуговування засоби обліку споживача, кількість наданої споживачу води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу.

При цьому, пунктом 3.3.11 встановлено, що споживач зобов`язаний своєчасно продовжувати у встановленому порядку Умови на скидання стічних вод, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.

Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Пунктом 1.5 Правил № 1879 визначено, що вони встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Пунктом 3.3.1 Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком № 2, які видаються на один рік.

Відповідно до п.п. 3.3.4, 3.3.5 п. 3.3 Правил № 1879 Умови на скид видаються на один рік. Якщо абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу із письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.

У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що в період з 11.09.2021 по 23.02.2022 відповідачем, в порушення умов Правил № 1879, здійснювався скид стічних вод у каналізаційну мережу без отримання Умов на скид.

В підтвердження викладеного позивачем надано суду Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 2575 від 23.09.2020, надані ПрАТ «Автобаза №2» зі строком дії до 10.09.2021.

Матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача із письмовим запитом про подовження Умов на скид, а отже строк дії Умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 2575 від 23.09.2020 закінчився 10.09.2021.

Згідно з п. 4.10 договору розділу «Відповідальність сторін» у разі порушення споживачем п.п. 1.1 та 1.5 цього договору, останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних Умов (дозволу) на скид стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Пунктом 8.6 Правил № 1879 встановлено, що при порушенні цих правил та правил користування Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у абонента умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Відповідно до п. 3.2.1 договору постачальник має право вимагати від споживача дотримання ним чинних правил користування та інших нормативних документів, зазначених в п. 1.1 цього договору.

У зв`язку зі скидом відповідачем стічних вод без Умов на скид стічних вод Департаментом екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» було нараховано Приватному акціонерному товариству "Автобаза № 2" плату за скид стічних вод у міську каналізацію за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8, за період з 11.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 126 233,28 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

В матеріалах справи міститься лист-попередження від 26.01.2022, адресоване керівнику ПАТ «Автобаза №2» згідно з яким позивач пропонує відповідачу здійснити плату у розмірі 96 769,44 грн у 10-денний термін з дня його отримання згідно розрахунку № 15/ВУ-Ф-04/026-12-2021р.

Також в матеріалах справи міститься лист-попередження від 25.10.2022, адресоване керівнику ПАТ «Автобаза №2» згідно з яким позивач пропонує відповідачу здійснити плату у розмірі 29 463,84 грн у 10-денний термін з дня його отримання згідно розрахунку № 15/ВУ-Ф-04/026-02-2022.

У відповідь на листи - попередження відповідач надав відповідь №19 від 07.11.2022, відповідно до якої вказав, що підприємство не продовжило умови на скид стічних вод, оскільки дотримувалося карантинних обмежень, а згодом і вимог введеного військового стану, які не давали можливості провести необхідні роботи та відповідне оформлення документів.

При цьому відповідачем не заперечується факт, що в період з 11.09.2021 по 23.02.2022 ним здійснювався скид стічних вод без умов на скид в той час як факт споживання послуг в тому числі скид стічних вод без умов на скид підтверджується наданими позивачем копіями актів обстеження та зняття показань з вузла обліку.

Також позивач звернувся до позивача з вимогою сплатити грошові кошти у розмірі 126 233,28 грн у семиденний термін. В якості доказів надсилання вимоги, позивачем додано опис вкладення від 31.05.2023.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Частина 2 статті 235 Господарського кодексу України встановлює, що до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

За змістом ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною.

Отже, законодавством передбачена можливість визначення оперативно-господарської санкції умовами договору. При цьому суд вважає, що передбачена пунктом 4.10 договору плата за скид стічних вод без чинної Угоди (дозволу) за своєю правовою природою є саме оперативно-господарською санкцією, тобто платою, передбаченою договором за недотримання абонентом умов п.п. 1.1, 1.5 договору, а не штрафною санкцією за порушенням виконання грошового зобов`язання, нарахування якої обмежується шестимісячним терміном згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/23088/17 також зазначено, що визначена у справі плата за скид стічних вод без дозволу не є штрафом у розумінні статей 238-241 Господарського кодексу України, а є оперативно-господарською санкцією у розумінні статей 217, 219, 235, 237 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, нараховані відповідачу кошти у розмірі 126 233,28 грн за скид стічних вод без Умов на скид є оперативно-господарською санкцією.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п`ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

Перевіривши розрахунок плати за скид стічних вод без одержання Умов у розмірі 126 233,28 грн, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 126 233,28 грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки, як вказувалося вище Правила № 1879 прямо передбачаються заборону здійснювати скид стічних вод за відсутності умов на скид. При цьому, всупереч діючого законодавства та в порушення умов Договору відповідач здійснював скид стічних вод без умов на скид стічних вод, що встановлено матеріалами справи.

Крім того, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні»). При цьому, форс-мажор засвідчуються за кожним окремо зобов`язанням, і тягар доведення виникнення, існування та впливу таких обставин для- конкретного обов`язку лежить саме на заявнику.

В матеріалах справи, відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України або документу іншого компетентного органу яким би підтверджувалось неможливість відповідача отримати умови на скид стічних вод.

Верховний суд у своїй практиці виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова ВС від 25.01.2022 № 904/3886/21).

При цьому, відповідачем продовжувалась здійснюватись господарська діяльність про що свідчить факт споживання наданих за Договором послуг і сам факт наявності таких карантинних обмежень жодним чином не вплинув на господарську діяльність відповідача, що здійснювалась за адресою: вул. Вербова, 8, у м. Києві, тобто відсутній причинно-наслідковий зв`язок між обставиною та неможливістю виконати зобов`язання.

Наведене узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними в Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21 в яких зазначено, що форс-мажорні обставини немають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були Форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таким чином доводи Відповідача в частині відсутності його вини в неотриманні умов на скид є необґрунтованими та безпідставними.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автобаза № 2" (вул. Вербова, буд. 8, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 03772200) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 126 233 (сто двадцять шість тисяч двісті тридцять три) грн 28 коп. коштів за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15.01.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА