Рішення

від 17.01.2024 по справі 910/13864/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/13864/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За первісним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" вул. Золота 42, м. Львів, 79039

до Адвокатського об`єднання "ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС"

01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2

про розірвання договору

та за зустрічним позовом Адвокатського об`єднання "ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС"

01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" вул. Золота 42, м. Львів, 79039

про стягнення 526 568,55 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до адвокатського об`єднання "ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС" про розірвання договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами спору договір надання правової допомоги від 12.06.2023 № 38S790-24710-23 має бути розірваний в судовому порядку, оскільки сторони не досягли згоди щодо розірвання такого договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/13872/21 від 17.09.2021 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.10.2023.

08.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Адвокатського об`єднання "ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС", в якій заявник просить стягнути 526 568,55 грн. з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" заборгованості за договором про надання правової допомоги від 12.06.2023 № 38S790-24710-23.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом порушено виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором надання правової допомоги від 12.06.2023 № 38S790-24710-23.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/12919/22 від 27.02.2023 прийнято зустрічний позов Адвокатського об`єднання "ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС" до розгляду з первісним позовом у справі №910/13864/23. Підготовче судове засідання у справі призначене на 11.10.2023.

07.11.2023 відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі в частині первісного позову.

Протокольною ухвалою від 06.12.2023 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 17.01.2024.

У судове засідання 17.01.2024 з`явився представник позивача за первісним позовом, проти закриття провадження у справі в частині первісного позову не заперечував. Представник позивача за зустрічним позовом просив вимоги зустрічного позову задовольнити, підтримав клопотання про закриття провадження у справі в частині первісного позову.

У судовому засіданні 17.01.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку, вважає що в частині вимог первісного позову провадження у справі слід закрити, вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню з наступних підстав.

12.06.2023 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи "Львівгаз». (далі - Позивач), та Адвокатським об`єднанням «Правовий Альянс», (далі - відповідач) укладено договір про надання правової допомоги №38S790-24710-23. (далі -Договір). Відповідно до умов Договору:

- у порядку та на умовах, визначених Договором, виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник - приймати та оплачувати їх (пункт 1.1);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01.06.2022 по 31.12.2023 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення (пункт 5.1);

- Договір може бути припинений в односторонньому порядку виконавцем до закінчення строку його дії в таких випадках: порушення замовником строків оплати, передбачених пунктом 3.3 Договору, більш ніж на 15 календарних днів; порушення замовником строків підписання актів приймання-передачі. передбачених пунктом 3.4 Договору, більше ніж на 15 календарних днів; невиконання замовником будь-якого положення договору; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та Договором (пункт 5.3).

Пунктом 3.3 Розділу 3 Договору передбачено наступний порядок розрахунків за договором:

Замовник після надання заявки Виконавцю та отримання рахунку від нього зобов`язується здійснити авансову оплату у розмірі вартості 50 (п`ятдесяти) годин роботи адвоката Виконавця згідно п. 3.1 Договору за отримання правової допомоги, яка перераховується Замовником на рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку від Виконавця;

Вартість наданих послуг Виконавцем згідно заявки Замовника розраховується з урахуванням положень пункту 3.1 Договору, формується на підставі звітів Виконавця та оплачується Замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку від Виконавця.

АО «Правовий Альянс» на виконання умов Договору направило Замовнику електронною поштою рахунок № 63000003 від 28.06.2023 за надання юридичних послуг за червень 2023 року.

Отже, AT «Львівгаз» рахунок № 63000003 від 28.06.2023 за надання юридичних послуг за червень 2023 року отримало 28 червня 2023 року, проте не здійснило оплату отриманих послуг, порушивши строк оплати протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку, як того вимагають положення п. 3.3.2 вказаного Договору.

Керуючись положеннями п. 5.3.1 вказаного Договору, у зв`язку з порушенням Замовником строків оплат, передбачених Розділом 3 цього Договору більше, ніж на 15 календарних днів, АО «Правовий Альянс» листом від 20.09.2023 № 05-0923 повідомило AT «Львівгаз» про припинення дії Договору надання правової допомоги № 38S790-24710-23 від 12.06.2023.

Згідно положень п. 5.4 Договору цей Договір припиняється з підстав, зазначених у п. 5.3 цього Договору, на наступний день після повідомлення Виконавцем Замовнику про його припинення, при цьому Замовник має провести повний розрахунок з Виконавцем в строк, який не може перевищувати 5 календарних днів з дати припинення дії Договору.

Лист АО «Правовий Альянс» від 20.09.2023 № 05-0923 про припинення дії Договору надання правової допомоги № 38S790-24710-23 від 12.06.2023 отримано AT «Львівгаз» 26.09.2023.

Отже, з 27.09.2023 Договір надання правової допомоги № 38S790-24710-23 від 12.06.2023 припинено.

Оскільки предметом первісної позовної заяви є розірвання Договору надання правової допомоги № 38S790-24710-23 від 12.06.2023, а на підставі п. 5.4 Договору вказаний Договір надання правової допомоги № 38S790-24710-23 від 12.06.2023 припинено, то у такому випадку відсутній предмет спору.

Враховуючи той факт, що відповідачем було направлено на адресу позивача додаткову угоду про розірвання спірного договору надання правової допомоги № 38S790-24710-23 від 12.06.2023, тобто після звернення АТ "Львівгаз" з позовом до суду та відкриття провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що провадження у справі №910/13864/23 підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 4 статті 231 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідне клопотання щодо повернення судового збору до суду не подане. Таким чином, сплачений судовий збір залишається за позивачем та не покладається на відповідача.

Стосовно вимог зустрічного позову суд зазначає наступне.

Положеннями п. 2.2 Договору закріплено право Виконавця отримувати оплату за надані послуги у порядку та в розмірі згідно Розділу 3 цього Договору, яке кореспондується з передбаченим п. 2.3 Договору обов`язком Замовника своєчасно та в повному розмірі здійснювати оплату вартості послуг у відповідності з умовами цього Договору.

Пунктом 3.3. Розділу 3 Договору передбачено наступний порядок розрахунків за договором:

Замовник після надання заявки Виконавцю та отримання рахунку від нього зобов`язується здійснити авансову оплату у розмірі вартості 50 (п`ятдесяти) годин роботи адвоката Виконавця згідно п. 3.1 Договору за отримання правової допомоги, яка перераховується Замовником на рахунок Виконавця протягом З (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку від Виконавця;

Вартість наданих послуг Виконавцем згідно заявки Замовника розраховується з урахуванням положень пункту 3.1 Договору, формується на підставі звітів Виконавця та оплачується Замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку від Виконавця, на підтвердження чого у матеріалах справи міститься копія Звіту про надані послуги за Договором надання правової допомоги від 12.06.2023 № 38S790-24710-23 за період 01.06.2023-27.06.2023.

AT «Львівгаз» у порядку п. 3.3.1 Договору здійснило авансовий платіж у розмірі 200000,00 грн. згідно платіжної інструкції від 28.06.2023 № 11946, як оплату за надані послуги згідно рахунку № 63000002 від 28.06.2023 по Договору надання правової допомоги № 38S790-24710-23 від 12.06.2023.

Згідно п. 3.5 вказаного Договору сторони домовилися, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», при цьому документи скріплюються електронним цифровим підписом кожної із Сторін.

На підтвердження надання юридичних послуг за червень 2023 року АО «Правовий Альянс» сформовано та направлено за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» до AT «Львівгаз» Акт наданих послуг № АОЯ83000118 від 27.06.2023. Вказаний Акт наданих послуг № АОЯ83000118 від 27.06.2023 Заявником AT «Львівгаз» погоджено та підписано.

Відповідно до Акту наданих послуг № АОЯ83000118 від 27.06.2023 вартість наданих Акціонерному товариству «Львівгаз» юридичних послуг Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» за червень 2023 року складає 674 000. 00 грн.

АО «Правовий Альянс» на виконання умов Договору направило Замовнику електронною поштою рахунок № 63000003 від 28.06.2023 за надання юридичних послуг за червень 2023 року на суму 474 000, 00 грн., що становить залишок несплаченої вартості юридичних послуг за червень 2023 року з врахуванням здійсненого авансового платежу в розмірі 200 000, 00 грн.

Отже, AT «Львівгаз» рахунок № 63000003 від 28.06.2023 за надання юридичних послуг за червень 2023 року отримало 28 червня 2023 року, проте станом на дату подання даного зустрічного позову не здійснило оплату вартості отриманих в червні 2023 року юридичних послуг, порушивши строк оплати протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку, як того вимагають положення п. 3.3.2 вказаного Договору.

З врахуванням здійсненого AT «Львівгаз» згідно платіжної інструкції від 28.06.2023 № 11946 авансового платежу у розмірі 200 000, 00 грн. заборгованість AT «Львівгаз» перед АО «Правовий Альянс» за юридичні послуги за червень 2023 року складає 474 000, 00 грн., на що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків між АО «Правовий Альянс» та AT «Львівгаз» по Договору надання правової допомоги № 38S790-24710-23 від 12.06.2023.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Договір надання послуг.

Судом встановлено, що акти наданих послуг підписані обома сторонами без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості наданих робіт. Також суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні заперечення щодо якості та вартості наданих послуг зі сторони відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач за зустрічним позовом у встановлений вищевказаним договорами строк не розрахувався чим порушив умови договору, а відтак, за доводами позивача за зустрічним позовом останнім було надано Товариству послуги на загальну вартість 474 000,00 грн., є не спростованими.

Відповідач належними засобами доказування доказів протилежного не довів.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Також позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення із відповідача 49 296,00 грн. - пені, 3 272,55 грн. - 3% річних.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 272,55 грн. 3% річних, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача 49 296,00 грн. - пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати наданих послуг, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 53 572,51 грн.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач за зустрічним позовом суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 232-235, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №910/13864/23 за первісним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" до Адвокатського об`єднання "ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС" про розірвання договору закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позовні вимоги зустрічного позову задовольнити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (вул. Золота 42, м. Львів, 79039; ідентифікаційний код 03349039) на користь Адвокатського об`єднання "ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2; ідентифікаційний код 41558229) 474 000,00 грн. основного боргу, 49 296,00 грн. пені, 3 272,55 грн. 3% річних, 7 898,53 грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Дата складання повного тексту рішення 19.01.2024

Суддя М.О. Лиськов