Рішення

від 22.12.2023 по справі 915/575/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року Справа № 915/575/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника позивача: Єленич О.В.,

представника відповідача-1: Іноземцева Є.С.,

представника відповідача-2: Коваленко О.Л.,

представника відповідача-3: Ільмухіної Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод (Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Хлібозаводська, буд.10; ідент.код 00376716),

до відповідача-1: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз (м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.159; ідент.код 05410263),

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Твій газзбут (м.Київ, вул.Острозьких Князів, буд.32/2; ідент.код 43965848),

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; ідент.код 40121452),

про: визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»», за такими вимогами:

1) визнати незаконними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», що полягають у завищенні обсягу розподіленого газу за період з 01.10.2022 по 19.10.2022 включно та зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» здійснити перерахунок об`єму розподіленого газу за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, зокрема, за період з 01.10.2022 по 06.10.2022 шляхом вилучення 80,3 м.куб з об`єму розподіленого природного газу; за період безоблікового споживання з 06.10.2022 по 19.10.2022 шляхом визначення обсягу споживання природного газу в розмірі 1069 м.куб;

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» здійснити перерахунок вартості спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» природного газу за жовтень 2022 року з врахуванням відкоригованого обсягу спожитого газу за жовтень 2022 року;

3) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»» здійснити перерахунок вартості спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» природного газу за жовтень 2022 року з врахуванням відкоригованого обсягу спожитого газу за жовтень 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне:

- позивач не погоджується з обсягом нарахувань за актом приймання-передачі природного газу №МКП0089646 від 31.10.2022 в частині нарахування за період 00:00 год 01.10.2022 по 16:00 год 06.10.2022 - 570,77 м.куб, в т.ч 80,3 м.куб через витік природного газу та 490,47 м.куб нарахування згідно даних лічильника, а також в частині нарахування за період 16:01 год 06.10.2022 по 15:00 год 19.10.2022 (період безоблікового споживання за відсутності ЗВТ) - 3528 м.куб за середньодобовими значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу;

- в результаті застосування АТ «Миколаївгаз» невідомого приладу, що не відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», висновки про встановлені в акті №МК002052 порушення є недоведеними і недостовірними, а отже не можуть породжувати наслідки для позивача у вигляді нарахування обсягу спожито природного газу через виявлення витоку за період з 01.10.2022 по 06.10.2022 об`ємом 80,3 м.куб, й відповідно не повинні породжувати наслідки у вигляді обов`язку сплати позивачем суми в розмірі 3786,95 грн на користь ТОВ «Твій газзбут» (згідно тарифу 47,16 грн за м.куб);

- акт технічної перевірки вузла обліку від 06.10.2022 в частині зазначення факту виявлення витоку газу до лічильника за допомогою газоаналізатору та акт про порушення №МК002052 не є достовірними, допустимими та належними доказами порушень;

- важливу роль для дослідження правомірності нарахування АТ «Миколаївгаз» природного газу позивачу за період відсутності комерційного ЗВТ відіграє врахування використовуваних позивачем потужностей як протягом жовтня 2019 - 2021 років (в жовтні 2019, 2020 років - 4 одиниці газоспоживаючого обладнання, в жовтні 2021 року - 2 одиниці газоспоживаючого обладнання), так і безпосередньо в жовтні 2022 року (1 одиниця газоспоживаючого обладнання);

- при визначенні середньодобового значення за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу слід застосовувати коефіцієнти використання потужності;

- за підрахунками позивача розрахунковий обсяг споживання за період з 06.10.2022 року по 19.10.2022 року має складати 1069 м.куб (82,25 х 13 днів), тоді як АТ «Миколаївгаз» визначило дану величину на рівні 3528 м.куб, що більше ніж в 3 рази перевищує визначене позивачем споживання.

Ухвалою суду від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.12.2022.

АТ «Миколаївгаз» заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:

- 01.01.2016 між позивачем та АТ «Миколаївгаз» було укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання заяви-приєднання №094200AGJWCP016 до умов такого договору;

- 06.10.2022 представниками АТ «Миколаївгаз» разом з представниками позивача при здійсненні обстеження вузла обліку газу (ВОГ) розташованого за адресою: Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Хлібозаводська, буд.10; який належить позивачеві, було виявлено факт витоку газу на складових ВОГ до лічильника (ЗВТ), а саме, на лінії вимірювання перепаду тиску газу на фільтр газу та запірній арматурі імпульсної лінії відбору тиску для відбору проб. Під час здійснення перевірки представниками відповідача здійснювався відеозапис на якому підтверджується факт наявності витоку природного газу на ВОГ позивача;

- за результатами перевірки представниками АТ «Миколаївгаз» складено акт про порушення №МК002052, в якому зазначено про порушення розділу ХІ глави 2 п.3 п.п.1 (пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно);

- під час проведення перевірки 06.10.2022 представниками АТ «Миколаївгаз» було знято ЗВТ (лічильник природного газу позивача) та разом з протоколом направлено на експертизу. За бажанням позивача починаючи з 16:30 06.10.2022 розподіл природного газу йому почав здійснюватися через технологічну вставку без приладового обліку. Цей факт зафіксовано у акті перевірки від 06.10.2022;

- 19.10.2022 представниками АТ «Миколаївгаз» було здійснено монтаж іншого лічильника позивача, що підтверджується актом технічної перевірки вузла обліку від 19.10.2022, та зафіксоване припинення некомерційного обліку газу з 15.00 19.10.2022. Позивач не заперечує факт безоблікового (некомерційного) споживання природного газу за відсутності ЗВТ протягом періоду з 16:30 06.10.2022 по 15:00 19.10.2022;

- на засіданні комісії, яке відбулося 27.10.2022, за результатами розгляду акту про порушення №МК002052 було прийнято рішення про його задоволення;

- представниками позивача при проведенні перевірки ВОГ жодних прохань про надання документів щодо повірки газоаналізатору, який використовувався при її проведенні, не заявлялися, що підтверджується відеодоказами наданими АТ «Миколаївгаз»;

- АТ «Миколаївгаз» вказує, що позивачем не заперечується фактичний (математичний) розрахунок донарахованих обсягів природного газу, він заперечує тільки сам факт можливості здійснення донарахування на підставі документів, в яких зафіксовано факт порушення вимог Кодексу ГРМ;

- керуючись вимогами абз.3 пп.3 п.2 гл.7 розділу Х Кодексу ГРМ, АТ «Миколаївгаз» розрахувало обсяг природного газу позивачу та надало акт розрахунок від 10.11.2022, в якому обрахований об`єм природного газу за відсутності ЗВТ в розмірі 3528 м.куб, відповідно до трьох аналогічних періодів 2019, 2020, 2021 років;

- на думку АТ «Миколаївгаз», абз.3 пп.3 п.2 гл.7 розділу Х Кодексу ГРМ не передбачено здійснення розрахунку із застосуванням коефіцієнту використання потужності, адже неможливо встановити ступінь використання номінальної потужності газового обладнання, яке використовувалося в період безоблікового використання позивачем природного газу;

- враховуючи наведене АТ «Миколаївгаз» вважає, що ним було здійснено розрахунок обсягів природного газу за період відсутності комерційного обліку у відповідності до діючих норм Кодексу ГРМ.

ТОВ «Твій газзбут» заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:

- 21.06.2022 між ТОВ «Твій газзбут» та позивачем укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-93101-22;

- оскільки позивач не дотримався свого обов`язку за п.2.5 договору щодо надання ТОВ «Твій газзбут» до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, копії відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ, ТОВ «Твій газзбут» на підставі даних Оператора ГТС надав позивачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період жовтня 2022 року;

- АТ «Миколаївгаз», як оператор ГРМ, є відповідальним за облік природного газу у побутових споживачів та визначені ним обсяги природного газу є обов`язковими для ТОВ «Твій газзбут», як постачальника, у взаємовідносинах із споживачем. Таким чином, на думку ТОВ «Твій газзбут», позивач, звертаючись із позовом про визнання незаконними дій оператора ГРМ АТ «Миколаївгаз» що полягають у завищенні обсягу розподіленого газу в період з 01.10.2022 по 19.10.2022 (включно) та зобов`язання його здійснити перерахунок об`єму розподіленого газу за вказаний період, не враховує, що ТОВ «Твій газзбут» не має жодного відношення до самостійного визначення обсягів споживання споживача, у відповідності до чинного законодавства.

- позивач не наводить обставин, які б свідчили про порушення, невизнання або оспорювання ТОВ «Твій газзбут» прав позивача. Такі порушення, можливо, мали б місце, якби АТ «Миколаївгаз» вже відкоригувало б фактичне споживання природного газу позивача, однак ТОВ «Твій газзбут» (до речі, так само як і відповідач - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») не відкоригував власні акти приймання-передачі природного газу за відповідним договором постачання природного газу позивачу, оскільки постачальник природного газу керується інформацією з інформаційної платформи Оператора ГТС, яка, в свою чергу, наповнюється інформацією від Оператора ГРМ АТ «Миколаївгаз»;

- враховуючи наведене ТОВ «Твій газзбут» вважає, що залучення його в якості відповідача у цій справі є безпідставним та передчасним.

ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне:

- відображення обсягу спожитого споживачем природного газу у відповідному розрахунковому періоді здійснюється постачальником на підставі даних отриманих від споживача або даних Оператора ГТС;

- на виконання умов укладеного 06.10.2022 між позивачем та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» та положень чинного законодавства України, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відобразило, спожитий позивачем природний газ з 06.10.2022, на підставі даних з Інформаційної платформи Оператора ГТС;

- позивачем не доведено факту порушення ТОВ «ГК «Нафтогаз України» зобов`язань за укладеним між ними договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».

23.12.2022 підготовче засідання не відбулось, оскільки головуючий по даній справі суддя була зайнята в судовому засіданні по іншій справі. Ухвалою суду від 23.12.2022 підготовче засідання у даній справі призначено на 25.01.2023.

25.01.2023 підготовче засідання не відбулось, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога. Ухвалою суду від 25.01.2023 розгляд справи призначено на 27.02.2023.

27.02.2023 та 20.03.2023 судом відкладалось підготовче засідання відповідно на 20.03.2023 та 06.04.2023.

Ухвалою суду від 06.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.05.2023.

09.05.2023, 05.06.2023 та 03.08.2023 судом відкладався розгляд справи відповідно на 05.06.2023, 20.07.2023 та 05.09.2023, а також 20.07.2023 та 05.09.2023 оголошувались перерви у судовому засіданні відповідно до 03.08.2023 та 03.10.2023.

03.10.2023 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога. Ухвалою суду від 03.10.2023 розгляд справи призначено на 30.10.2023.

30.10.2023 та 23.11.2023 судом відкладався розгляд справи відповідно на 23.11.2023 та 27.11.2023 за відповідним клопотанням позивача та у зв`язку з неявкою сторін.

27.11.2023 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога. Ухвалою суду від 27.11.2023 розгляд справи призначено на 21.12.2023.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувався у розумний строк, тривалість якого обумовлюється триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану.

В ході розгляду справи та в судовому засіданні 21.12.2023 сторони підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 21.12.2023 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 21.12.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу». При цьому в преамбулі цього Закону визначено, що цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Статтею 2 Закону України «Про ринок природного газу» визначено правові основи ринку природного газу Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергозбереження", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Частина 2 ст.2 Закону України «Про ринок природного газу» визначає, що суб`єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу», визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Пункт 4 ч.2 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» визначає, що до основних завдань Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, сприяння безпечному, надійному та економному функціонуванню газової інфраструктури (газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG), що дасть змогу забезпечити недискримінаційний доступ до неї для всіх замовників, орієнтованість на потреби замовників, достатність потужності для потреб ринку природного газу та енергоефективність, а також можливості для виходу на ринок природного газу виробників газу з альтернативних джерел незалежно від обсягів виробництва.

Пунктом 6 ч.3 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу», визначено, що до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, зокрема, затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 затверджено Кодекс газорозподільних систем, який набрав чинності з 27.11.2015 (надалі Кодекс ГРС).

Кодекс ГРС визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.

Суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу (п.1 гл.1 розділу VI Кодексу ГРС).

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 гл.3 розділу VI Кодексу ГРС).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

Пунктом 1.1 Типового договору розподілу природного газу передбачено, що він є публічним, регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Типового договору розподілу природного газу).

Судом встановлено, що на підставі ліцензії №1228 від 09.04.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, АТ «Миколаївгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу. Отже, АТ «Миколаївгаз» є оператором газорозподільної системи.

Також, судом встановлено, що позивач є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ «Миколаївгаз», як Оператором ГРМ, на підставі заяви приєднання №094200AGJWCP016 від 01.01.2016 до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (т.1 а.с.47), а також у жовтні 2022 року був споживачем природного газу за договором №41АР200-93101-22 від 21.06.2022 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, укладеним з ТОВ «Твій газзбут», як постачальником зокрема і з 01.10.2022 по 05.10.2022 включно (т.1 а.с.49-52), та за типовим договором від 06.10.2022 про постачання природного газу постачальником «останньої надії», укладеним з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальником «останньої надії» зокрема і з 06.10.2022 по 19.10.2022 включно (т.1 а.с.56,57).

Відповідно до п.2.5 договору №41АР200-93101-22 від 21.06.2022 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку: 2.5.1 за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ; 2.5.2 на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"; 2.5.3 Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу; 2.5.4 у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішеннями законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Згідно п.4.2 типового договору від 06.10.2022 про постачання природного газу постачальником «останньої надії», об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в Інформаційній платформі Оператора ГТС та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.п.5 п.5.2 договору від 06.10.2022 про постачання природного газу постачальником «останньої надії», споживач зобов`язався знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 0) число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті постачальника. Споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з п.12 розділу II Правил постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Отже, відображення обсягу спожитого споживачем природного газу у відповідному розрахунковому періоді здійснюється постачальником на підставі даних отриманих від споживача або даних Оператора ГТС.

ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» стверджують, а позивач не спростовує, що оскільки позивачем не виконано свої договірні зобов`язання, ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» направлено позивачу відповідні акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2022 року на підставі даних отриманих від Оператора ГТС.

Згідно із Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, постачальник природного газу має право, зокрема: 1) отримувати від споживача плату за поставлений природний газ; 2) контролювати правильність оформлення споживачем платіжних документів; 3) ініціювати припинення постачання природного газу споживачу у порядку та на умовах, визначених договором постачання та чинним законодавством.

У відповідності до ч.ІІ Правил постачання природного газу «Порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими» підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема, наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу.

При цьому у відповідності до п.3.4.8 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, затверджених Постановою НКРЕ України №12 від 13.01.2010, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, АТ «Миколаївгаз», як ліцензіат, зобов`язаний складати та підписувати разом із замовниками, та/або споживачами, та/або газопостачальними підприємствами акти про обсяги протранспортованого газу відповідно до укладених договорів.

До того ж, відповідно до п.3.4.12 Ліцензійних умов, АТ «Миколаївгаз», як ліцензіат, зобов`язаний здійснювати облік газу, що надходить до газорозподільних мереж ліцензіата та транспортується розподільними газопроводами ліцензіата відповідно до укладених Договорів.

Пунктом 5 гл.3 розділу IX Кодексу ГРС визначено, що на підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об`єкту споживача Оператор ГРМ забезпечує: - визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу; - передачу даних Оператору ГТС про фактичний об`єм (м куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру кВт/год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Пунктом 6 гл.3 розділу IX Кодексу ГРС встановлено, що визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Згідно п.5 гл.1 розділу I Кодексу ГТС, алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Згідно п.1 гл.7 розділу XII Кодексу ГТС, остаточна алокація щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу газового місяця (М) здійснюється оператором газотранспортної системи. У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що саме АТ «Миколаївгаз», як оператор ГРМ, є відповідальним за облік природного газу у споживачів та визначені ним обсяги природного газу є обов`язковими для постачальників природного газу, зокрема і у спірний період (у жовтні 2022 року) - ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у взаємовідносинах із позивачем, як споживачем природного газу.

Таким чином, позивач, звертаючись із позовом про визнання незаконними дій АТ «Миколаївгаз», як Оператора ГРМ, що, на думку позивача, полягають у завищенні обсягу розподіленого газу в період з 01.10.2022 по 19.10.2022 включно та зобов`язання його здійснити перерахунок об`єму розподіленого газу за вказаний період, не враховує, що постачальники природного газу - ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у відповідності до норм чинного законодавства не наділенні правом самостійного визначення обсягів споживання природного газу позивачем, як споживачем природного газу.

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст.15 ЦК України, згідно яких кожна особа має право на захист у судовому порядку свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, не наводить обставин, які б свідчили про порушення, невизнання або оспорювання відповідачами - ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» прав позивача.

Суд погоджується з доводами, відповідачів - ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України», що такі порушення ними прав позивача, мали б місце, якщо б АТ «Миколаївгаз», як Оператора ГРМ, вже відкоригував обсяги фактичного споживання природного газу позивача у спірний період, однак ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не відкоригували б власні акти приймання-передачі природного газу за відповідними договорами постачання природного газу позивачу, оскільки постачальник природного газу керується інформацією з інформаційної платформи Оператора ГТС, яка, в свою чергу, наповнюється інформацією від Оператора ГРМ.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (п.61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19).

Необхідно застосовувати правові норми та судову практику таким чином, щоб вони були найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (п.145 рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» та п.75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) (п.п.8.39, 8.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (п.71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

При цьому, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Судом також враховано, що рішення суду саме по собі не повинно бути декларативним, а виконуваним, тобто акт правосуддя повинен мати форму реалізації в майбутньому (власне, за наслідками чого і здійснюється відновлення порушених прав).

З огляду на предмет і підстави позову, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачами - ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» зобов`язань за укладеними між ними та позивачем договорами постачання природного газу, тобто порушення у спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, у зв`язку з чим у задоволенні вимог позивача про зобов`язання ТОВ «Твій газзбут» та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснити перерахунок вартості спожитого позивачем природного газу за жовтень 2022 року з врахуванням відкоригованого обсягу спожитого газу за жовтень 2022 року, - слід відмовити.

Щодо вимог позивача про визнання незаконними дії АТ «Миколаївгаз», що полягають у завищенні обсягу розподіленого газу за період з 01.10.2022 по 19.10.2022 включно та зобов`язання АТ «Миколаївгаз» здійснити перерахунок об`єму розподіленого газу за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, зокрема, за період з 01.10.2022 по 06.10.2022 шляхом вилучення 80,3 м.куб з об`єму розподіленого природного газу; за період безоблікового споживання з 06.10.2022 по 19.10.2022 шляхом визначення обсягу споживання природного газу в розмірі 1069 м.куб, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.10.2022 представниками АТ «Миколаївгаз» разом з представниками позивача при здійсненні обстеження вузла обліку газу (ВОГ) розташованого за адресою: Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Хлібозаводська, буд.10; який належить позивачеві, було виявлено факт витоку газу на складових ВОГ до лічильника (ЗВТ), а саме, на лінії вимірювання перепаду тиску газу на фільтр газу та запірній арматурі імпульсної лінії відбору тиску для відбору проб, про що складено акт технічної перевірки вузла обліку від 06.10.2022 (т.1 а.с.20,21).

У вказаному акті зазначено, що під час здійснення перевірки представниками АТ «Миколаївгаз» здійснювався відеозапис, на якому також зафіксовано факт витоку природного газу на ВОГ позивача (т.1 а.с.148).

За результатами перевірки представниками АТ «Миколаївгаз» складено акт про порушення №МК002052 від 06.10.2022, в якому зазначено про порушення розділу ХІ глави 2 п.3 п.п.1 Кодексу ГРС (пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно) (т.1 а.с.21,22).

Відповідно до п.п.1 п.3 гл.2 розділу ХІ Кодексу ГРС, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Відповідно до п.8 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

Згідно п.11 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

При складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газ.

На засіданні комісії, яке відбулося 27.10.2022, за результатами розгляду акту про порушення №МК002052 від 06.10.2022 було прийнято рішення про його задоволення.

Згідно п.12 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРС, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Згідно п.6 гл.4 розділу ХІ Кодексу ГРС, якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.

АТ «Миколаївгаз» згідно п.6 гл.4 розділу ХІ Кодексу ГРС виконано розрахунок обсягу спожито природного газу через виявлення витоку (Vmax) за період з 01.10.2022 по 06.10.2022 в об`ємі 80,3 м.куб (т.1 а.с.71 зворотній бік).

У вказаному розрахунку складовими формули, за якою обчислюється Vmax, є: діаметр перерізу, що становить 0,0004 мм; режим роботи (кількість діб) 6; тиск газу Рнадлишкове, яке становить 3 кг/кв.м. При цьому, зазначення у розрахунку одиниці виміру кг/кв.м замість кг/кв.см за твердженням відповідача є помилковим та не може вплинути на правильність розрахунку.

Що стосується заперечень позивача відносно такої складової формули як Рнадлишкове рівне 3, яке, на думку останнього не зазначено у акті про порушення, а тому на його підставі не можливо здійснювати розрахунок, слід зазначити, що виходячи з Додатку №4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу» до Типового договору розподілу природного газу, який підписано та скріплено печаткою позивача та додано до заяви-приєднання №094200AGJWCP016 від 01.01.2016, визначено, що у розподільчому газопроводі-вводі діаметром 150 мм довжиною 1,7 п.мю тиск газу має становити 0,3 МПа, що, відповідно дорівнює 3 кг/кв.см (т.1 а.с.49). Тобто зазначена складова була узгоджена сторонами у договорі.

Щодо решти складових розрахунку (т.1 а.с.71 зворотній бік) позивач заперечень не висловлював.

Заперечуючи проти позову позивач також вважає, що в результаті застосування АТ «Миколаївгаз» невідомого приладу, що не відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», висновки про встановлені в акті №МК002052 від 06.10.2022 порушення є недоведеними і недостовірними, а отже не можуть породжувати наслідки для позивача у вигляді нарахування обсягу спожитого природного газу через виявлення витоку за період з 01.10.2022 по 06.10.2022 об`ємом 80,3 м.куб. Позивач стверджує, що акт технічної перевірки вузла обліку від 06.10.2022, в частині зазначення факту виявлення витоку газу до лічильника за допомогою газоаналізатору, та акт про порушення №МК002052 не є достовірними, допустимими та належними доказами порушень.

Такі доводи позивача судом відхиляються, оскільки представниками позивача при проведенні перевірки ВОГ жодних прохань про надання документів щодо повірки газоаналізатору, який використовувався при її проведенні, не заявлялися, що підтверджується відеодоказами наданими АТ «Миколаївгаз», та в акті технічної перевірки вузла обліку від 06.10.2022, а також в акті про порушення №МК002052 від 06.10.2022, не висловлено заперечень застосування представниками АТ «Миколаївгаз» в ході перевірки та виявлення витоку газоаналізатору без надання документів щодо його повірки.

До того ж, судом прийнято до уваги, що в матеріалах справи містяться копії свідоцтв про калібрування №126-129 від 21.12.2021 (зі строком дії один рік до 21.12.2022) на детектори витоків для газів VibraGAS та VibraGAS Ex, які використовуються АТ «Миколаївгаз» в господарській діяльності (т.1 а.с.216-219).

За такого, суд приходить до висновку, що АТ «Миколаївгаз» правомірно у відповідності до приписів норм Кодексу ГТС нараховано 80,3 м.куб з об`єму розподіленого природного газу, а тому у задоволенні вимог позивача про визнання незаконними дій АТ «Миколаївгаз» та про зобов`язання АТ «Миколаївгаз» здійснити перерахунок об`єму розподіленого газу за період з 01.10.2022 по 06.10.2022 шляхом вилучення 80,3 м.куб з об`єму розподіленого природного газу, - слід відмовити.

Одночасно під час проведення перевірки 06.10.2022 представниками АТ «Миколаївгаз» було знято ЗВТ (лічильник природного газу позивача) DELTA SE G-65 завод.№3403937104 та разом з протоколом (т.1 а.с.23) направлено на експертизу.

У акті технічної перевірки вузла обліку від 06.10.2022 зазначено, що за бажанням позивача починаючи з 16:30 год 06.10.2022 розподіл природного газу йому почав здійснюватися через технологічну вставку без приладового обліку.

19.10.2022 представниками АТ «Миколаївгаз» було здійснено монтаж іншого лічильника позивача, що підтверджується актом технічної перевірки вузла обліку від 19.10.2022, та вказано про припинення некомерційного обліку газу з 15.00 год 19.10.2022.

Абзацом 3 пп.3 п.2 гл.7 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що за відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

Враховуючи наведені правові положення, суд приходить до висновку про те, що за відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або, якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічні місяці споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

У даному випадку аналогічним періодом є аналогічні місяці (ураховуючи спірний період відсутності ЗВТ жовтень 2022 року) споживання природного газу трьох попередніх років (жовтень 2019, 2020, 2021 років).

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.05.2021 у справі №927/718/20 та від 15.06.2022 у справі №914/2295/21.

Керуючись вимогами абз.3 пп.3 п.2 гл.7 розділу Х Кодексу ГРС, АТ «Миколаївгаз» розрахувало обсяг природного газу позивачу та надало акт розрахунок від 10.11.2022, в якому обрахований об`єм природного газу за відсутності ЗВТ в розмірі 3528 м.куб (т.1 а.с.77), відповідно до трьох аналогічних періодів 2019, 2020, 2021 років (т.1 а.с.72-75).

Позивач не заперечує факт безоблікового (некомерційного) споживання природного газу за відсутності ЗВТ протягом періоду з 16:30 год 06.10.2022 по 15:00 год 19.10.2022 та не спростовує вказаний розрахунок АТ «Миколаївгаз».

Натомість позивач вважає, що важливу роль для дослідження правомірності нарахування АТ «Миколаївгаз» природного газу позивачу за період відсутності комерційного ЗВТ відіграє врахування використовуваних позивачем потужностей як протягом жовтня 2019 - 2021 років (в жовтні 2019, 2020 років - 4 одиниці газоспоживаючого обладнання, в жовтні 2021 року - 2 одиниці газоспоживаючого обладнання), так і безпосередньо в жовтні 2022 року (1 одиниця газоспоживаючого обладнання).

Позивач стверджує, що при визначенні середньодобового значення за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу слід застосовувати коефіцієнти використання потужності.

Позивач стверджує, що за його підрахунками (т.1 а.с.17) розрахунковий обсяг споживання за період з 06.10.2022 по 19.10.2022 має складати 1069 м.куб (82,25 м.куб х 13 днів), тоді як АТ «Миколаївгаз» визначило дану величину на рівні 3528 м.куб, що більше ніж в 3 рази перевищує визначене позивачем споживання.

Такі доводи позивача судом відхиляються, оскільки абз.3 пп.3 п.2 гл.7 розділу Х Кодексу ГРС не містить приписів щодо застосуванням коефіцієнту використання потужності при здійсненні розрахунку об`єму розподіленого природного газу за період безоблікового споживання.

За такого, суд приходить до висновку, що АТ «Миколаївгаз» здійснило розрахунок обсягів природного газу за період відсутності комерційного обліку позивача у відповідності до приписів норм Кодексу ГРС, а тому у задоволенні вимог позивача про визнання незаконними дій АТ «Миколаївгаз» та зобов`язання АТ «Миколаївгаз» здійснити перерахунок об`єму розподіленого газу за період безоблікового споживання з 06.10.2022 по 19.10.2022 шляхом визначення обсягу споживання природного газу в розмірі 1069 м.куб, - слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

У відповідності до ст.129 ГПК України, у разі відмови в позові судові витрати підлягають покладенню на позивача.

У зв`язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці повне судове рішення складено та підписано 15.01.2024.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 15.01.2024 року.

Суддя М.В.Мавродієва