Рішення

від 09.01.2024 по справі 916/2825/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"09" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2825/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від позивача: Мартинюк В.П. керівник, Єгоров О.О. - адвокат,

від відповідача: Тімчишин С.Д. - самопредставництво,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Южненської міської ради Одеського району Одеської області (вх. №2-1924/23 від 27.12.2024) про ухвалення додаткового рішення по справі № 916/2825/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» (кв.48, буд. 28, проспект Григорівського Десанту, м. Южне, Одеська обл., 65481)

до відповідача: Южненської міської ради Одеської області (буд. 18, проспект Григорівського Десанту, м. Южне, Одеська обл., 65481)

про стягнення 7350966,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Южненської міської ради Одеської області, в якій, згідно з уточненою позовною заявою, у прийнятій судом до розгляду частині, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 7350966,70 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Южненської міської ради Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» збитки в сумі 2 009 048 грн 31 коп, судовий збір в сумі 30 135 грн 72 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 13 665 грн 19 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.07.2022 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» та Южненської міської ради Одеської області задоволено частково. Скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 і рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2021 у справі № 916/2825/20. Справу № 916/2825/20 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у справі № 916/2825/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.08.2023, у задоволені позовних вимог відмовлено.

27.12.2023 від Южненської міської ради Одеського району Одеської області надійшла заява (вх. № 2-1924/23) щодо ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 916/2825/20 про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на його користь судовий збір в розмірі 107774,58 грн.

29.12.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області призначено розгляд заяви Южненської міської ради Одеського району Одеської області (вх.№ 2-1924/23 від 27.12.2023) про ухвалення додаткового рішення по справі № 916/2825/20 на "09" січня 2024 року об 11:40 год. Крім того, позивачу запропоновано надати до суду письмові міркування та заперечення щодо заяви позивача та документи, що їх обґрунтовують.

03.01.2024 ТОВ «Южний електротехнічний завод» подано до суду заперечення (вх. № 342/24) на клопотання відповідача, згідно яких позивач не погоджується із вимогою відповідача та вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору не піддягає задоволенню, оскільки судові рішення першої інстанції від 07.09.2021 року та апеляційної інстанції від 17.01.2022 року у справі №916/2825/20 стосувались Южненської міської ради, яка мала статус відповідача у справі.

При цьому, як зауважує позивач, згідно платіжних доручень, наданих Южненською міською радою, вбачається, що платником судового збору була інша юридична особа Южненський Міськвиконком, яка не є стороною у справі № 916/2825/20.

Окрім того, позивач вважає, що Южненська міська рада не надала доказів та не зробила заяви в усному чи письмовому вигляді про понесення нею судових витрат у розмірі 107774,58 грн. за подання апеляційної та касаційної скарги, а відтак, вимога відповідача до позивача про стягнення судового збору у розмірі 107774,58 грн. є безпідставною та не ґрунтується на доказах, що передбачені ст. 129 ГПК України.

08.01.2024 відповідачем подано до суду клопотання (вх. № 753/24), відповідно до якого заявник зазначає, що Южненська міська рада Одеського району Одеської області, не маючи рахунків в органах державного казначейства, розпоряджається коштами місцевого бюджету через Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області, а тому в ході розгляду справи № 916/2825/20 судовий збір сплачений саме виконавчим комітетом Южненської міської ради.

Також відповідач додає, що підтвердженням сплати судового збору Южненською міською радою Одеського району Одеської області є наявні в матеріалах справи платіжні доручення №393 від 12.10.2021 року, №23 від 16.02.2022 року, а тому докази сплати судових зборів були своєчасно надані суду.

В судовому засіданні 09.01.2024 представник заявника підтримав подану заяву з підстав, наведених у ній, представники позивача заперечували проти доводів, викладених у відповідній заяві, просили суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши заяву Южненської міської ради Одеського району Одеської області про ухвалення додаткового рішення, господарський суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Южненської міської ради Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» збитки в сумі 2 009 048 грн 31 коп, судовий збір в сумі 30 135 грн 72 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 13 665 грн 19 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.07.2022 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» та Южненської міської ради Одеської області задоволено частково. Скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 і рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2021 у справі № 916/2825/20. Справу № 916/2825/20 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Також у постанові від 06.07.2022 касаційним господарським судом зазначено, що оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

За результатами нового розгляду справи Господарським судом Одеської області ухвалено рішення від 19.12.2022 у справі № 916/2825/20, котре залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.08.2023, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення 19.12.2022 судом не вирішувалося питання про відшкодування відповідачу понесених витрат на оплату судового збору в розмірі 45203,58 грн за подання апеляційної скарги та в розмірі 60271,44 грн за подання касаційної скарги.

Дана обставина послугувала підставою для звернення Южненської міської ради Одеського району Одеської області до господарського суду із відповідною заявою.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Проте, у ч.1 наведеної норми Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд має розподілити між сторонами саме судовий збір.

Так, відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п.14 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи суд має право прийняти додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (пункт 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалах від 30.03.2021 у справі №911/2390/18, від 19.01.2023 у справі № 500/2632/19 зазначила, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. п. 6-7 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги, заявник сплачує 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. При поданні касаційної скарги - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відтак, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання Южненською міською радою Одеського району Одеської області апеляційної скарги складав 45203,58 грн, а за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 60271,44 грн.

В даному випадку, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2021 Южненською міською радою Одеського району Одеської області сплачено судовий збір в сумі 46189,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 393 від 12.10.2021, та за подання касаційної скарги на зазначене рішення та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 - в сумі 61585,48 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 23 від 16.02.2022.

Оскільки за результатами розгляду апеляційної та касаційної скарг оскаржувані відповідачем судові акти скасовано та враховуючи, що при новому розгляді справи у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд визнав за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг з позивача у справі на користь відповідача.

Щодо заперечень позивача стосовно сплати судового збору Виконавчим комітетом Южненської міської ради, який не є стороною у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із частини 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з підпункту 4 пункту «а» статті 28 «Про місцеве самоврядування в Україні», визначені повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін органів місцевого самоврядування, а саме, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Статтею 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

З огляду на вищенаведені норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, Южненська міська рада є органом місцевого самоврядування, бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Отже, Южненська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має.

Фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники).

Відтак, суд відхиляє заперечення позивача, оскільки Южненська міська рада, не маючи власних відкритих рахунків в органах державного казначейства, розпоряджається коштами місцевого бюджету через виконавчий комітет Южненської міської ради, а тому судовий збір сплачений саме виконавчим комітетом та прийнятий судами відповідних інстанцій.

За таких обставин, враховуючи те, що за результатом вирішення спору при новому розгляді справи судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, витрати, понесені Южненською міською радою Одеського району Одеської області по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2021 в розмірі 45203,58 грн та за подання касаційної скарги на вказане рішення та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі № 916/2825/20 в розмірі 60271,44 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод».

Щодо решти сплаченого відповідачем судового збору суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Суд звертає увагу відповідача, що останній вправі звернутись до суду відповідної інстанції з клопотанням про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору, проте в цій частині судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Южненської міської ради Одеського району Одеської області та ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 45203,58грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2021 та 60271,44 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 123, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Южненської міської ради Одеського району Одеської області (вх. №2-1924/23 від 27.12.2023) про ухвалення додаткового рішення по справі № 916/2825/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» (просп. Григорівського Десанту, № 28, кв. 48, м. Южне, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ 35502152) на користь Южненської міської ради Одеського району Одеської області (просп. Григорівського Десанту, м. Южне, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ 21018103) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 45 203 (сорок п`ять тисяч двісті три) грн 58 коп та судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 60 271 (шістдесят тисяч двісті сімдесят одна) грн 44 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст. 327 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 19.01.2024.

Суддя О.В. Цісельський