Ухвала

від 19.01.2024 по справі 925/1402/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19 січня 2024 року Черкаси справа №925/1402/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянувши клопотання відповідача про розподіл судових витрат у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГАГРО» (вул.Цвітківська, буд.44, с.Орловець, Черкаський район, Черкаська область, 19515, ідентифікаційний код 38833456),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2023 ОСОБА_1 звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГАГРО», у якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГАГРО» 01.06.2023, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГАГРО» №01/06/23 від 01.06.2023. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Разом із позовною заявою позивач подав суду заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву. Підготовче засідання у справі призначено о 12 год 00 хв 14.11.2023. Залучено до розгляду у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

09.01.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГАГРО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів залишено без розгляду.

15.01.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якій останній просив суд стягнути з позивача судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн. Клопотання мотивоване тим, що за приписами частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відповідач вважає, що у зв`язку із поданням цього позову, ним були понесенні витрати на професійну правничу допомогу, а саме було підготовлено відзив на позовну заяву, але у зв`язку із необґрунтованими діями позивача, які полягають у зверненні до суду та в послідуючому направленням заяви про залишення позову без розгляду, відповідач поніс витрати, які мають бути відшкодовані позивачем.

Розглянувши заяву відповідача та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України)

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу. (частина 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України).

Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №921/811/21)

Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав. Близька за змістом послідовна та стала правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2021 у справі №910/13025/19, від 02.09.2021 у справі №922/2568/20, від 23.12.2021 у справі №910/16777/20 та від 26.05.2022 у справі №905/460/21.

У постанові від 21.11.2018 у справі №820/4347/17 Верховний Суд вказав на те, що під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

Отже, частина 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, звертаючись з відповідною заявою чи клопотанням про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача, відповідачу необхідно зазначати у заяві та доводити відповідними доказами, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача тощо. У поданому клопотанні про розподіл судових витрат, представником відповідача зазначено про понесення відповідачем витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн, проте жодних обґрунтувань вчинення позивачем необґрунтованих дій, які призвели до понесення витрат, пов`язаних з розглядом справи, це клопотання взагалі не містить.

Суд зазначає, що саме лише подання позову не може свідчити про необґрунтованість дій позивача та пред`явлення ним завідомо необґрунтованого позову, оскільки судом під час відкриття провадження у справі №925/1402/23 досліджувалося питання про дотримання позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України в частині форми та змісту позовної заяви, а також підсудності такого позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «необґрунтована дія позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов». Адже, законодавець свідомо визначив, як підставу для компенсації відповідних витрат саме дію позивача, яка є необґрунтованою, а не заяву по суті спору - позов.

Суд також звертає увагу, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права не може свідчити і про зловживання процесуальними правами, оскільки доступ до суду є правом особи, гарантованим державою. Суд при відкритті провадження у справі не встановив ознак, визначених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України у діях позивача.

Надалі позов залишений судом без розгляду до розгляду справи по суті на підставі заяви позивача. Його право на вчинення такої процесуальної дії прямо закріплено у Господарському процесуальному кодексу України, а тому реалізація цього права не може вважатися необґрунтованою дією позивача.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №910/5911/22 вказав на те, що залишення позову без розгляду за заявою позивача є практична реалізація принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджається своїми правами щодо предмета спорту на власний розсуд.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розподіл судових витрат не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача у розумінні частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, а тому у суду відсутні підстави для компенсації витрат відповідача, які пов`язані з розглядом справи за рахунок позивача, у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

Керуючись статтями 126, 129, 130, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГАГРО» про розподіл судових витрат у справі №925/1402/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕГАГРО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.І.Кучеренко