ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9370/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Вронська Г. О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А
та представників:
позивача - Матвійчук О. В.
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 (головуючий - Гаврилюк О.М., судді Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 (суддя - Полякова К.В.)
у справі № 910/9370/20
за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом"
про визнання рішень загальних зборів недійсними
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" (відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом", оформлених протоколом № 1 від 28.09.2019.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваними рішеннями загальних зборів було достроково припинено повноваження позивача як голови правління кооперативу, переобрано голову та членів правління кооперативу, спостережної ради та ревізійної комісії, однак під час скликання та проведення вказаних зборів членів кооперативу відповідач порушив вимоги щодо належного повідомлення позивача про їх проведення, чим позбавив позивача можливості прийняти участь в роботі цих зборів та у прийнятті ними рішень, а також рішення прийнято за відсутності кворуму.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Справа розглядалась судами неодноразово. За результатом нового розгляду цієї справи рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 позов задоволено повністю.
4. Рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що як зазначено в протоколі від 28.09.2019 № 1 позачергові загальні збори членів кооперативу проводяться з ініціативи третини членів кооперативу у зв`язку із незабезпеченням головою Правління та Правлінням ОК "ЖБК "Наш Дом" скликання позачергових загальних зборів 13.09.2019 на вимогу третини членів кооперативу. Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання третиною членів кооперативу вимоги голові Правління та Правлінню ОК "ЖБК "Наш Дом" про скликання позачергових загальних зборів на 13.09.2019, не надано таких доказів і при новому розгляді справи, у зв`язку із чим, обставини щодо не скликання головою Правління та Правлінням ОК "ЖБК "Наш Дом" позачергових загальних зборів 13.09.2019 на вимогу третини членів кооперативу не є такими, що доведені належним чином.
5. Разом з цим, суди зазначили про відсутність належних і допустимих доказів в підтвердження обставин повідомлення позивача про скликання та проведення вказаних зборів у встановлений законом та статутом спосіб, натомість за висновком судів, направлення позивачу смс-повідомлення про скликання позачергових загальних зборів з не визначеного в якості офіційного телефонного номеру, не є в розумінні статуту та Закону України "Про кооперацію" належним доказом повідомлення учасників кооперації про дату, час, місце проведення загальних зборів та переліку питань порядку денного, до розгляду яких учасники кооперативу мали змогу підготуватися.
6. При цьому, суди критично оцінили доводи та надані відповідачем докази щодо направлення повідомлення про скликання позачергових загальних зборів на 27.09.2019 засобами поштового зв`язку, а саме: копію конверту та опису вкладення, зазначивши, що із наданих доказів вбачається, що направлення позивачу такого повідомлення здійснено в якості голови правління ОК "ЖБК "Наш Дом" за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 902, тобто на адресу, яка відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною адресою ОК "ЖБК "Наш Дом". Проте, як слідує із матеріалів справи, адресою позивача є: АДРЕСА_1 , а матеріали справи не містять відомостей та доказів того, що позивач просив повідомляти його про проведення загальних зборів правління саме за цією адресою, яка не є його місцем проживання чи реєстрації. Крім того суди вказали, що у матеріалах справи відсутнє також і саме повідомлення про скликання позачергових загальних зборів на 27.09.2019.
7. З огляду на наведене суди дійшли висновку про те, що відповідачем порушено вимоги пунктів 14.19, 14.23 Статуту щодо повідомлення позивача про проведення загальних зборів, порядок денний та перелік питань, що будуть розглядатися, що позбавило позивача права на належне користування своїми корпоративними правами.
8. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що з метою з`ясування наявності кворуму на спірних загальних зборах, як однієї із заявлених позивачем підстав недійсності оспорюваних рішень, місцевий господарський суд витребував у відповідача бюлетені та/або картки для голосування, за допомогою яких відбувалось голосування з кожного питання порядку денного на позачергових загальних зборах членів ОК "ЖБК "Наш Дом", що були проведені 27.09.2019 (згідно до п. 17.4 Статуту); протокол лічильної комісії позачергових загальних зборів членів ОК "ЖБК "Наш Дом", що були проведені 27.09.2019; протокол мандатної комісії позачергових загальних зборів членів ОК "ЖБК "Наш Дом", що були проведені 27.09.2019; протокол позачергових загальних зборів членів ОК "ЖБК "Наш Дом" №1 від 28.09.2019, яким оформлені рішення позачергових загальних зборів членів ОК "ЖБК "Наш Дом" від 27.09.2019; реєстр членів станом на день скликання позачергових зборів кооперативу; реєстр членів (їх представників), які прибули на позачергові загальні збори, що були проведені 27.09.2019; вимогу однієї третини членів кооперативу про скликання позачергових загальних зборів, що були проведені 27.09.2019 (згідно до п. 14.11 Статуту); лист-повідомлення позивача про скликання позачергових загальних зборів, що були проведені 27.09.2019.
9. Однак, відповідачем не надано до матеріалів справи витребуваних доказів, про обставини неможливості подати витребувані докази не повідомлено, не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
10. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022, а справу № 910/9370/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
11. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилаючись на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник зазначає, що суд суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
12. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та не дослідили обставини щодо невиконання позивачем, як керівником виконавчого органу, вимоги щодо скликання загальних зборів у встановлений законом строк та не дослідили відповідні докази. Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що позивачем у позовній заяві підтверджено факт повідомлення його про дату, час та місце проведення позачергових загальних зборів, зокрема шляхом направлення останньому смс-повідомлення, при цьому відповідачем також було направлено позивачу лист із описом вкладення про проведення загальних зборів, який позивачем безпідставно не було отримано. Також відповідач стверджує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження доводів щодо відсутності кворуму на спірних загальних зборах, при цьому суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд фактично ухвалив рішення не отримавши витребуваних документів.
Позиція інших учасників справи
13. Позивач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Розгляд клопотань
14. 18.01.2024 до Верховного Суду від директора Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" Сомова П. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник просить відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на неможливість взяти участь в судовому засіданні у зв`язку з перебуванням з 17.01.2024 по 26.01.2024 у відрядженні.
15. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
16. За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
17. Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача відкладення розгляду справи, Верховний Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині другій статті 202 ГПК України. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце призначеного на 18.01.2024 засідання суду касаційної інстанції у цій справі, процесуальний закон не містить положень щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи, участь учасників справи та / або їх представників у судовому засіданні судом касаційної інстанції у цій справі обов`язковою не визнавалася, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування та дотримання судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
18. Крім того, наведені директором Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" в обґрунтування цього клопотання доводи про неможливість його участі в судовому засіданні касаційного господарського суду не є підставою для відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні.
19. Так, за змістом статті 56 ГПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.
20. Отже, у разі неможливості представника учасника справи взяти участь у судовому засідання, такий учасник не позбавлений права взяти участь у судовому засіданні призначивши іншого представника.
21. При цьому, про обставини неможливості відповідача взяти участь у засіданні Верховного Суду у цій справі в особі уповноважених осіб, які замінюють його виконавчий орган на час перебування директора у відрядженні не зазначено, відповідні докази до Суду не надані.
22. Крім того, відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
23. Також стаття 197 ГПК України передбачає право учасників справи брати участь в судовому процесі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
24. Однак, відповідач правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів також не скористався.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
25. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" створений та здійснює діяльність в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу.
26. 22.05.2009 на загальних зборах членів ОК "ЖБК "Наш Дом" прийнято рішення про прийняття до членів Кооперативу 126 осіб, відповідно до Списку, який є невід`ємною частиною протоколу загальних зборів, серед яких під № 76 вказано ОСОБА_1 (додаток № 1 до протоколу № 2 від 22.05.2009).
27. Також позивачем до матеріалів справи долучено копії договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 246 від 06.10.2006, з додатковою угодою № 1 від 12.10.2006, свідоцтва про участь у ФФБ (вид А) за програмою ВАТ "АК "Київреконструкція" (Договір № 246 від 06.10.06), договору про уступку майнових прав № 246 від 26.02.2007, квитанції № 18 від 18.10.2006 на суму 691 200,00 грн, квитанції № 6 від 23.06.2010 на суму 9 000,00 грн.
28. Позивач до 28.09.2019 виконував обов`язки керівника виконавчого органу ОК "ЖБК "Наш Дом".
29. Як зазначає позивач, 18.09.2019 на мобільний телефон позивача надійшло смс-повідомлення з невідомого телефонного номеру з наступною інформацією: "27.09.2019 18:00 год. позачергові загальні збори членів ОК "ЖБК "Наш Дом", Гарматна 26/2 (БК "Росток"), мати паспорт, свідоцтво ффб, якщо представник + нот. довіреність. Буде голосування, переобрання правління ЖБК".
30. 27.09.2019 проведено позачергові загальні збори членів кооперативу, рішення яких оформлені протоколом № 1 від 28.09.2019 року.
31. У пункті 1 протоколу зазначено, що відповідно до пп.14.11 та пп.14.18 Статуту та у зв`язку із незабезпеченням головою Правління та Правлінням ОК "ЖБК "Наш Дом" скликання позачергових загальних зборів 13.09.2019 на вимогу третини членів кооперативу позачергові загальні збори проводяться з ініціативи третини членів кооперативу.
32. Також у п. 1 зазначено, що загальна кількість членів кооперативу становить 242 (список КМДА), 241 (список правління зі зборів 24.06.2019); зареєструвалися до участі на зборах: 145 осіб (члени кооперативу або уповноважені представники) - 59,92%. У відповідності до положень п.18.1 Статуту загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів.
33. На вказаних загальних зборах членів кооперативу прийнято рішення про дострокове припинення повноважень позивача як голови правління кооперативу з 27.09.2019 та дострокове припинення контракту з головою правління ОСОБА_1 , переобрання голови та членів правління кооперативу, спостережної ради та ревізійної комісії.
34. Позивач вважає, що під час скликання та проведення позачергових зборів членів кооперативу відповідач порушив вимоги установчих документів чим позбавив позивача можливості прийняти участь в цих зборах та ухвалених ними рішень. Крім того, позивач стверджує, що рішення приймались загальними зборами від 27.09.2019 за відсутності кворуму та/або неможливості встановлення кворуму. Наведене, на переконання позивача, є підставою для визнання рішень позачергових загальних зборів ОК "ЖБК "Наш Дом" від 27.09.2019, оформлених протоколом № 1 від 28.09.2019, недійсними.
Позиція Верховного Суду
35. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
36. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
37. Відповідно до частини першої статті 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
38. Згідно з частиною першою статті 62 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.
39. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки (частина третя статті 62 ГК України).
40. Відповідно до статті 93 ГК України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.
41. За змістом положень статей 2, 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
42. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" створений та здійснює діяльність в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу.
43. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про кооперацію" кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, як рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.
44. Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
45. Відповідно до положень статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.
46. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
47. Відповідно до п.14.1 Статуту (у редакції від 2018 року) у кооперативі проводяться чергові (річні) та позачергові загальні збори. Підготовка, скликання та проведення чергових та позачергових загальних зборів відбувається за однаковими правилами з винятками, встановленими чинним законодавством, статутом.
48. У п.п.14.4-14.9 Статуту зазначено, що процедура скликання загальних зборів членів кооперативу передбачає: ухвалення рішення про їх скликання, формування порядку денного; повідомлення членів про загальні збори; доповнення порядку денного відповідно до пропозицій членів; повідомлення членів про зміни в порядку денному.
49. Згідно з п.14.11 Статуту не менше ніж третина членів кооперативу мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів у будь-який час та з будь-якого приводу. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням кооперативу скликання позачергових загальних зборів, вони можуть скликані особам, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
50. Відповідно до пункту 14.19 Статуту рішення про скликання загальних зборів повинно містити: дату, час та місце проведення зборів; повний перелік питань, включених до порядку денного; порядок реєстрації членів (їх представників); перелік документів, пов`язаних із порядком денним та порядком ознайомлення з ними членів; адресу та порядок прийому пропозицій членів щодо порядку денного; текст інформаційного повідомлення членів; дату, на яку складається перелік членів, що мають бути персонально повідомлені про проведення загальних зборів (у межах 5 днів до останнього числа терміну повідомлення членів про проведення загальних зборів); затверджені зразки бюлетенів для голосування з кожного питання порядку денного та/або карток для голосування.
51. Відповідно до пункту 14.23 Статуту не пізніше, як за 14 днів до дати проведення загальних зборів правління публікує інформаційне повідомлення про проведення загальних зборів на офіційному сайті http://www.investor182.at.ua. Окрім того, в той же строк зазначене повідомлення надсилається або доводиться до відома члена кооперативу у спосіб, вказаний в заяві про вступ до кооперативу. Повідомлення доводиться до відома членів, зазначених у списку членів кооперативу.
52. Повідомлення вважається таким, що зроблено вчасно, якщо воно надане безпосередньо члену, або передане для відправлення поштовій організації не пізніше ніж за 10 днів до загальних зборів. Датою надання повідомлення вважається дата, зазначена на штемпелі поштового відділення відправника. Скарги членів щодо несвоєчасного повідомлення їх про скликання загальних зборів через порушення установами зв`язку встановлених термінів обігу поштової кореспонденції залишаються без задоволення (пункт 14.24 Статуту).
53. Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
54. Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
55. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
56. Верховний Суд звертає увагу, що члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18 та від 05.11.2019 у справі № 922/80/18.
57. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
58. При цьому, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.
59. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
60. Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили, зокрема із того, що як зазначено в протоколі від 28.09.2019 № 1 позачергові загальні збори членів кооперативу проводяться з ініціативи третини членів кооперативу у зв`язку із незабезпеченням головою Правління та Правлінням ОК "ЖБК "Наш Дом" скликання позачергових загальних зборів 13.09.2019 на вимогу третини членів кооперативу. Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання третиною членів кооперативу вимоги голові Правління та Правлінню ОК "ЖБК "Наш Дом" про скликання позачергових загальних зборів на 13.09.2019, не надано таких доказів і при новому розгляді справи, у зв`язку із чим, обставини щодо не скликання головою Правління та Правлінням ОК "ЖБК "Наш Дом" позачергових загальних зборів 13.09.2019 на вимогу третини членів кооперативу не є такими, що доведені належним чином.
61. Також суди встановили відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів в підтвердження обставин повідомлення позивача про скликання та проведення вказаних зборів у встановлений законом та статутом спосіб, при цьому суди зазначили, що направлення позивачу смс-повідомлення про скликання позачергових загальних зборів, з не визначеного в якості офіційного телефонного номеру, не є в розумінні статуту та Закону України "Про кооперацію" належним доказом повідомлення учасників кооперації про дату, час, місце проведення загальних зборів та переліку питань порядку денного, до розгляду яких учасники кооперативу мали змогу підготуватися.
62. При цьому, суди критично оцінили доводи та надані відповідачем докази щодо направлення повідомлення про скликання позачергових загальних зборів на 27.09.2019 засобами поштового зв`язку, зазначивши, що із наданих доказів вбачається, що направлення позивачу такого повідомлення здійснено в якості голови правління ОК "ЖБК "Наш Дом" за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 902, тобто на адресу, яка відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною адресою ОК "ЖБК "Наш Дом". Проте, як слідує із матеріалів справи, адресою позивача є: АДРЕСА_1 , а матеріали справи не містять відомостей та доказів того, що позивач просив повідомляти його про проведення загальних зборів правління саме за цією адресою, яка не є його місцем проживання чи реєстрації. Крім того суди вказали, що у матеріалах справи відсутнє також і саме повідомлення про скликання позачергових загальних зборів на 27.09.2019
63. З огляду на наведене, суди дійшли висновку, що відповідачем порушено вимоги пунктів 14.19, 14.23 Статуту щодо повідомлення позивача про проведення загальних зборів, порядок денний та перелік питань, що будуть розглядатися, що позбавило позивача права на належне користування своїми корпоративними правами.
64. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що з метою з`ясування наявності кворуму на спірних загальних зборах, як однієї із заявлених позивачем підстав недійсності оспорюваних рішень, місцевий господарський суд витребував у відповідача бюлетені та/або картки для голосування, за допомогою яких відбувалось голосування з кожного питання порядку денного на позачергових загальних зборах членів ОК "ЖБК "Наш Дом", що були проведені 27.09.2019 (згідно до п. 17.4 Статуту); протокол лічильної комісії позачергових загальних зборів членів ОК "ЖБК "Наш Дом", що були проведені 27.09.2019; протокол мандатної комісії позачергових загальних зборів членів ОК "ЖБК "Наш Дом", що були проведені 27.09.2019; протокол позачергових загальних зборів членів ОК "ЖБК "Наш Дом" №1 від 28.09.2019, яким оформлені рішення позачергових загальних зборів членів ОК "ЖБК "Наш Дом" від 27.09.2019; реєстр членів станом на день скликання позачергових зборів кооперативу; реєстр членів (їх представників), які прибули на позачергові загальні збори, що були проведені 27.09.2019; вимогу однієї третини членів кооперативу про скликання позачергових загальних зборів, що були проведені 27.09.2019 (згідно до п. 14.11 Статуту); лист-повідомлення позивача про скликання позачергових загальних зборів, що були проведені 27.09.2019.
65. Однак, відповідачем не надано до матеріалів справи витребуваних доказів, про обставини неможливості подати витребувані докази не повідомлено, не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
66. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій оцінивши подані докази, врахувавши порушення вимог закону та статуту під час скликання та проведення позачергових загальних зборів кооперативу, які полягають у не повідомленні позивача в належний спосіб про скликання позачергових загальних зборів, відсутності доказів правомочності їх скликання, прийняття рішень позачерговими загальними зборами за наявності кворуму на яких, що не доведено належними та допустимими доказами, суди дійшли висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом", оформлені протоколом від 28.09.2019 № 1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
67. Верховний Суд погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що встановлення судами попередніх інстанції обставин не повідомлення позивача в належний спосіб про скликання позачергових загальних зборів, відсутності доказів правомочності їх скликання, неможливості встановлення наявності кворуму є достатніми підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом", оформлених протоколом від 28.09.2019 № 1.
68. При цьому, доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують, натомість доводи скаржника фактично зводяться до незгоди останнього з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судом, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.
69. Разом з цим стосовно визначеної скаржником підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме щодо встановлення судами обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України) Верховний Суд зазначає таке.
70. У розумінні статті 77 ГПК України допустимими доказами є: 1) певні засоби доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати обставини, тобто ці обставини не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; 2) докази, одержані без порушення закону, які в такому випадку приймаються судом.
71. Таким чином, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування, бо не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи.
72. Верховний Суд наголошує, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з передбачених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 903/34/22.
73. Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Тягар доведення недопустимості доказу покладено на особу, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 910/3493/21, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19, від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17.
74. Натомість скаржник у поданій касаційній скарзі взагалі не зазначив, який саме доказ він вважає недопустимим, як і не обґрунтував того, в чому саме проявилося порушення судами положень статті 77 ГПК України, зокрема, щодо закону, з порушенням якого отримано оцінені судом докази, та/або підтвердження обставин іншими засобами доказування, а не певними засобами доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати фактичні обставини справи
75. Верховний Суд зазначає, що наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
76. Суд звертає увагу, що саме лише прагнення скаржника здійснити нову переоцінку висновків судів попередніх інстанцій та перевірку обставин цієї справи з урахування його власних висновків щодо поданих доказів також не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, як вже зазначалося, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
77. При цьому, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
78. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
79. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
80. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
81. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.
82. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова- без змін.
Розподіл судових витрат
83. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Наш Дом" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/9370/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
Г. О. Вронська
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 22.01.2024 |
Номер документу | 116416264 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кролевець О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні