Рішення

від 15.01.2024 по справі 357/13153/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13153/23

Провадження № 2/357/90/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа: Третя Білоцерківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Маліцький Олег Олександрович звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківської міської ради, третя особа: Третя Білоцерківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На випадок своєї смерті, 01 червня 2020 року ОСОБА_2 зробила розпорядження, склавши заповіт, посвідчений секретарем Фастівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Бондаренко М.М., яким належну їй земельну ділянку, загальною площею 2,6410 га, яка розташована на території Фастівської сільської ради Білоцерківського району Київської області - заповіла позивачу. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, загальною площею 2,6410 га, кадастровий номер 3220487700:03:008:0011, яка розташована на території Фастівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області. Про існування заповіту позивачу не було відомо. Заповіт, яким ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку, на момент її смерті, знаходився у Маловільшанській сільській раді Білоцерківського району, Київської області. Про наявність заповіту позивач дізнався від старости сіл Фастівка, Фесюри, Щербаки Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району, Київської області Стадник І.І. - 04 вересня 2023 року. 21 вересня 2023 року у Маловільшанській сільській раді Білоцерківського району Київської області позивач отримав дублікат заповіту. Згідно заповіту позивач є єдиним спадкоємцем по майну померлої. 23.09.2023 року позивач звернувся до державного нотаріуса Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори та отримав постанову, якою йому було відмовлено у оформленні спадкових прав на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як спадкоємець не має права на спадкування, оскільки в установлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняв. Згідно витягів зі Спадкового реєстру №74069627 і №74069624 від 23 вересня 2023 року встановлено, що спадкова справа до майна померлого - не відкривалася, заповіт внесений до спадкового реєстру, тому є чинним. Ніхто, окрім позивача, до нотаріальних органів, після смерті ОСОБА_2 , не звертався. Представник зазначає, що необізнаність позивача щодо наявного заповіту складеного в його інтересах спадкодавцем є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Враховуючи викладене, просив суд визначити додатковий строк для подання позивачем ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2023 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 27 жовтня 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 29 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 січня 2024 року о 09:00 год.

Позивач в судове засідання не з`явився, представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомленей належним чином. Судом 15.01.2024 року за вх..№2420 отримано заяву, за підписом представника позивача адвоката Маліцького О.О., в якій останній просив проводити розгляд справи у відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи наявна заява, отримана судом 21.11.2023 року за вх..№51773, в якій відповідач просив слухати справу без представника Білоцерківської міської ради за наявними матеріалами у справі на розсуд суду.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяви та клопотання до суду не надходили, ричини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №126, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 05.09.2023 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). (а.с.29)

01 червня 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, склавши заповіт, яким державний акт на право приватної власності на земельної частки пай серії ІІ КВ №011257 від 23.05.2001 року, загальною площею 2,6410 га, яка розташована на території Фастівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Фастівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Бондаренко М.М., зареєстрований в реєстрі за №4. (а.с.40)

В матеріалах справи наявні пояснення старости сіл Фастівка, Фесюри, Щербаки Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району, Київської області Стадник Івана Івановича від 20.10.2023 року, в яких останній зазначив, що 04 вересня 2023 року в приміщенні Фастівської сільської ради він зустрів ОСОБА_1 та поцікавився чи він отримав спадщину по заповіту на земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_2 . ОСОБА_1 йому відповів, що нічого не знає про заповіт. Після чого ОСОБА_1 звернувся до нього із заявою про надання дублікату заповіту, щоб в подальшому подати документи до нотаріальних органів.(а.с.57)

21 вересня 2023 року старостою сіл Фастівка, Фесюри, Щербаки Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району, Київської області Стадник І.І. було видано дублікат заповіту ОСОБА_1 . (а.с.40)

23.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори та державним нотаріусом Карпусь І.О. було винесено постанову, якою йому було відмовлено у оформленні спадкових прав на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як спадкоємець не має права на спадкування, оскільки в установлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняв. Згідно витягів зі Спадкового реєстру №74069627 і №74069624 від 23 вересня 2023 року встановлено, що спадкова справа до майна померлого - не відкривалася, заповіт внесений до спадкового реєстру, тому є чинним. (а.с.30)

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно із пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач у встановлений ст.1270 ЦК України строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа: Третя Білоцерківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом трьох місяців з дня вступу рішення суду в законну силу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Білоцерківська міська рада; код ЄДРПОУ: 26376300; адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, Київська обл., 09117.

Третя особа: Третя Білоцерківська державна нотаріальна контора; код ЄДРПОУ: 05466039; адреса: вул. Павліченко, буд. 65-А, м. Біла Церква, Київська обл., 09107.

Суддя Б. І. Кошель