Ухвала

від 19.01.2024 по справі 372/2584/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 січня 2024 року

м. Київ

справа № 372/2584/21

провадження № 61-67ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Київське лісове господарство», про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним рішення, державної реєстрації права власності та повернення земельних ділянок,

встановив:

27 грудня 2023 року Київська обласна прокуратура засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

За приписами частини 3 статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Відповідно до Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 24 квітня 2020 року № 200, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність працівника до системи органів прокуратури України, підтверджує його посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Касаційна скарга підписана заступником керівника Київської обласної прокуратури - Ігорем Грабцем.

Інформація про те, що Грабець І. Н. є заступником керівника Київської обласної прокуратури міститься на сайті Київської обласної прокуратури. Проте на підтвердження повноважень на підписання касаційної скарги заступник керівника Київської обласної прокуратури повинен надати суду касаційної інстанції копію відповідного службового посвідчення, оскільки згідно з вимогами законодавства саме вказаний документ підтверджує його повноваження.

Також згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

До касаційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 13 620, 00 грн, проте незрозуміло, чим керувався заявник при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами розмір сплаченого судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру - 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн.

Позивачем у позові заявляється три вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру.

Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження трьох вимог немайнового характеру становить 13 620, 00 грн (2 270, 00 грн * 1 * 3 * 200 %).

Таким чином, заявником сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру.

Проте заявником не сплачено судовий збір в частині оскарження вимог майнового характеру, які стосуються двох земельних ділянок.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову в частині оскарження вимог майнового характеру (вартість спірних земельних ділянок станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в цій частині.

Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскарження вимог майнового характеру, виходячи з вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення з позовом, та подати належні докази на підтвердження такої вартості, а також з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині та надати докази його сплати (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов