Справа № 761/570/24
Провадження № 1-кс/761/1135/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора третього відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняуправління наглядуза додержаннямзаконів органамиБюро економічноїбезпеки УкраїниОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт на майна у кримінальному провадженні № 72023000320000058, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2023,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 1664) клопотання прокурора третього відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняуправління наглядуза додержаннямзаконів органамиБюро економічноїбезпеки УкраїниОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт на майна у кримінальному провадженні № 72023000320000058, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2023.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 зазначає про таке.
Прокурорами Офісу Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 72023000320000058 від 15.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, на території Київської, Черкаської, Запорізької та інших областей України, здійснюють незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Відповідно до показів свідка встановлено, що він у листопаді 2023 року, разом із дружиною, знайшли тимчасову роботу в мережі магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у м. Черкаси, він вантажником, а дружина прибиральницею. Під час роботи, він разом із водієм автотранспортного засобу «Газель», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , з гаражного приміщення № НОМЕР_2 , яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Руставі, 4, гаражний кооператив «Тролейбусник», здійснював завантаження коробок та мішків з товаром до автомобіля. У подальшому, завантажений до автомобіля товар, вони розвозили по торгівельним приміщенням, які знаходяться у м. Черкаси за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . Під час розвантаження, свідок помітив тютюнові вироби та алкогольні напої без марок акцизного податку, у зв`язку з чим у нього виникли сумніви щодо законності діяльності зазначених торгівельних приміщень за вказаними адресами. Після цього, свідок в період з 22.11.2023 по 24.11.2023 придбав за вищевказаними адресами тютюнові вироби, при цьому касових чеків він не отримав, а отримав власноручно заповнені накладні продавцями магазинів.
Згідно показів свідка встановлено, що вона у листопаді 2023 року разом із чоловіком знайшла тимчасову роботу прибиральниці в мережі магазинів у м. Черкаси за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . Працювала декілька разів на тиждень. На роботу виходила у тому випадку, коли їй дзвонила ОСОБА_5 . Під час своєї роботи у зазначених магазинах вона помітила, що продавці викладають на прилавки тютюнові вироби та алкогольні напої без марок акцизного податку, а також що покупцям не надаються касові чеки під час їх продажу.
Проведеним оглядом реєстраційних даних, які містяться в АІС «Податковий блок» відносно ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ) встановлено, що зазначена особа з 08.09.2023 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Згідно з відомостями про об`єкти оподаткування платника податків ФОП ОСОБА_6 , встановлено зареєстровані місця здійснення господарської діяльності останньої, а саме: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 .
Також, проведеним оглядом Реєстру ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями встановлено, що ФОП ОСОБА_6 має діючі ліцензії за адресами: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 .
Крім того, проведеним оглядом Реєстру ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями встановлено, що за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , також має діючі ліцензії фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Також, зазначений ФОП має діючі ліцензії за адресами: АДРЕСА_2 за зупинкою громадського транспорту «Ринок Ярославський» по вул. Сумгаїтська, м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, буд. 8, м. Черкаси, вул. Гагаріна біля спуску з Небесної сотні.
Проведеними оглядами торгівельних приміщень за адресами: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 за зупинкою громадського транспорту «Ринок Ярославський» по вул. Сумгаїтська, встановлено факти зберігання та реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Таким чином, встановлено, що за адресами місць торгівлі ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ), здійснюється незаконна діяльність з обігу підакцизних товарів, а саме тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Проведеним оглядом за адресою: АДРЕСА_6 (кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:06:001:0041), встановлено одноповерхове торгівельне приміщення (кіоск), вхід до якого здійснюється через металопластикові двері білого кольору. Над вхідними дверями міститься напис «НапоїТютюн». Всередині зазначеного приміщення, знаходяться торгівельні полиці на яких зберігається тютюнові вироби та алкогольні напої без марок акцизного податку. Під час проведення огляду здійснювалась реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Відповідно до матеріалів досудового розслідування встановлено, за адресою: м. Черкаси, вул. Вернигори, 2 (кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:06:001:0041), встановлено торгівельне приміщення (кіоск) «НапоїТютюн», який фактично використовується для зберігання та реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку, які можуть свідчити про вчинення злочину та в подальшому можуть мати значення речових доказів, а тому в ході досудового розслідування, виникла необхідність в проведенні обшуку за вказаною адресою.
28.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 761/46204/23, за участю детективів/старших детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України проведено обшук за адресою: торгівельного приміщення «НапоїТютюн», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:06:001:0041, місце розташування: АДРЕСА_6 , власником є Черкаська міська рада (код за ЄДРПОУ 25212542) у ході якого виявлено та в подальшому вилучено незаконно виготовлені підакцизні товари, інші речі та документи, що мають значення речових доказів для кримінального провадження, у тому числі:
-мобільний телефон «HONOR8x» модель JSN328xu, IMEI НОМЕР_5 , НОМЕР_6 у кількості 1 шт.;
-планшет «Lenovo Tab M10 (3RD gen)», модель ТВ328XU, IMEI НОМЕР_7 у кількості 1 шт.
У зв`язку викладеним, для забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 09.01.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Однак, на електронну адресу суду надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, зазначивши, що клопотання підтримує.
Власник майна у судове засідання також не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Так, детективами Бюроекономічної діяльностіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 72023000320000058 15.11.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 761/46204/23 надано дозвіл на проведення обшуку торгівельного приміщення «НапоїТютюн», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:06:001:0041, місце розташування: м. Черкаси, вул. Вернигори, 2, власником є Черкаська міська рада (код за ЄДРПОУ 25212542).
Відповідно до протоколу обшуку від 28.12.2023, на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді від 18.12.2023, виявлено та вилучено, у тому числі:
-мобільний телефон «HONOR8x» модель JSN328xu, IMEI НОМЕР_5 , НОМЕР_6 у кількості 1 шт.;
-планшет «Lenovo Tab M10 (3RD gen)», модель ТВ328XU, IMEI НОМЕР_7 у кількості 1 шт.
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучений предмет має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК Україниприймається у формі постанови.
Постановою детектива Головногопідрозділу детективівБюро економічноїбезпеки Українивід 29.12.2023 у зазначеному кримінальному провадженні майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить слідчий.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою детектива від 29.12.2023, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора третього відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняуправління наглядуза додержаннямзаконів органамиБюро економічноїбезпеки УкраїниОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт на майна у кримінальному провадженні №72023000320000058, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2023 - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальномупровадженні №72023000320000058 від 15.11.2023 на:
-мобільний телефон «HONOR8x» модель JSN328xu, IMEI НОМЕР_5 , НОМЕР_6 у кількості 1 шт.;
-планшет «Lenovo Tab M10 (3RD gen)», модель ТВ328XU, IMEI НОМЕР_7 у кількості 1 шт.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя Олена ЧАЙКА
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 116418927 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Чайка О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні