Рішення

від 09.01.2024 по справі 542/1503/23

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 542/1503/23

провадження № 2/542/103/24

09 січня 2024 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О..В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всмт НовіСанжари цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Драбинівськоїсільської радиПолтавського районуПолтавської області,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини,-

в с т а н о в и в :

12 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій просив: визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач мотивувавсвої вимогитим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померлайого баба- ОСОБА_4 ,яка зажиття склалазаповіт,згідно з якимналежні їйземельні ділянкизаповідала онукам-йому татретій особі ОСОБА_2 .Вказав,що післяїї смертівідкрилася спадщинана належнеїй майно,яке складаєтьсяз двохземельних ділянок,а саме: земельноїділянки зкадастровим номером5323487200-00-002-0554для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,загальною площею3,110га,яка розташованана територіїСухомаячківської сільськоїради Новосанжарськогорайону Полтавськоїобласті; земельної ділянки з кадастровим номером 5323487200-00-002-0553 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,110 га, яка розташована на території Сухомаячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. Зазначив, що інших спадкоємців після її смерті немає.

Вказав, що у серпні 2023 року звертався до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. із заявою про прийняття спадщини після смерті його баби, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.

Зазначив, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вишгородському районі Київської області, строк подання заяви про прийняття спадщини закінчився 10 червня 2022 року, водночас село Литвинівка Вишгородського району Київської області, у якому він проживає, з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ на територію України потрапило під окупацію. Також зазначив, що після звільнення населеного пункту він за станом свого здоров`я не міг займатися оформленням спадкових прав, оскільки тривалий час перебував на лікуванні та проходив необхідні медичні обстеження та 29 березня 2023 року йому було встановлено II групу інвалідності.

Вважає, що обставини, які стали причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є об`єктивними та пов`язані з непереборними та істотними труднощами, а тому, строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин. Також зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» вважав, що перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини зупинився на весь час дії воєнного стану, тому звернувся до нотаріуса лише у серпні 2023 року.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 18).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2023 року витребувано у приватногонотаріуса Вишгородськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрицаєнкоЮлії Іванівни(вул. Шевченка,28,смт ДимерВишгородського районуКиївської області)належним чиномзасвідчену копіюспадкової справипісля померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 25-26).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 48).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року витребувано від Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області інформацію щодо реєстрації місця проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент її смерті та відомості щодо реєстрації за цією адресою інших осіб станом на 10.12.2021 (а.с. 40).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2023 року залучено до участі у цивільній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 83-84).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Березинець К.Г. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача адвокат Березинець К.Г. надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а.с. 56-58).

Представник Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що при розгляді справи Драбинівська сільська рада покладається на розсуд суду, розгляд справи просить здійснювати без участі представника селищної ради (а.с. 72).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій зазначила, що проти позову не заперечує, розгляд справи просить здійснювати за її відсутності (а.с. 39).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти позову та просив розгляд справи здійснити без його участі (а.с. 88).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Судом на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 32 (а.с. 7).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 013221 від 16 листопада 2004 року ОСОБА_4 була власником земельної ділянки з кадастровим номером 5323487200-00-002-0553 площею 3.110 га, яка розташована на території Сухомаячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (а.с. 10).

Відповідно до заповіту, посвідченого 18.12.2010 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. за № 1564 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіла належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 013221, виданого Новосанжарським райвідділом земельних ресурсів Полтавської області 16.11.2004 площею, 3,110 га з кадастровим номером 5323487200-00-002-0553, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва онукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 013222, виданого Новосанжарським райвідділом земельних ресурсів Полтавської області 16.11.2004, площею 3,110 га з кадастровим номером 5323487200-00-002-0554, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла онуці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 8).

Постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. від 31.08.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підставою відмови зазначено, що ОСОБА_1 постійно із спадкоємцем не проживав, протягом строку, встановленого ЦК України заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавав, інших документів, які підтверджують факт прийняття ним спадщини, до нотаріуса не представив (а.с. 11).

Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Димерської селищної ради Київського району Київської області 13 грудня 2021 року (а.с. 7).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 013221 від 16.11.2004, ОСОБА_4 на підставі Розпорядження Новосанжарської РДА № 818 від 28.11.2003 є власником земельної ділянки площею 3.110 га, яка розташована на території Сухомаячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 10).

За життя ОСОБА_4 розпорядилася власним майном на випадок своєї смерті та заповіла - онукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 013221, виданого Новосанжарським райвідділом земельних ресурсів Полтавської області 16.11.2004, площею 3,110 га з кадастровим номером 5323487200-00-002-0553, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- онуці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 013222, виданого Новосанжарським райвідділом земельних ресурсів Полтавської області 16.11.2004, площею 3,110 га з кадастровим номером 5323487200-00-002-0554, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 8).

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. № 268/01-16 від 18.10.2023, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась (а.с. 49).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. від 31.08.2023 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після померлої ОСОБА_4 , оскільки на час відкриття спадщини постійно разом із спадкодавцем не проживав, протягом строку, встановленого ЦК України заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавав (а.с. 11).

Згідно зіст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи, у даному випадку - це 10.12.2021.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 як на підставу пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини посилався на збройну агресію російської федерації, окупацію села, у якому він проживає, його тривалим перебуванням на лікуванні, за результатами якого 29.03.2023 йому було встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням, а також те, що він вважав, що згідно з п. 3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

З 24 лютого до початоку квітня 2022 року відбувалися бойові дії у Київській області. Відповідно до переліку населених пунктів територіальних громад Київської області, які перебували в тимчасовій окупації (лютий-квітень 2022 року), затвердженого командувачем угрупування сил і засобів оборони міста Києва, село Литвинівка Вишгородського району Київської області перебувало в тимчасовій окупації.

З матеріалів справи встановлено, що місцем проживання позивача є вказаний населений пункт. Під час його окупації органи державної влади України та органи місцевого самоврядування не могли функціонувати належним чином.

02 квітня 2022 року Міністерство оборони України повідомило про звільнення Київської області від російських окупантів.

Таким чином, судом також встановлено, що частина визначеного законом строку для прийняття спадщини припадала саме на період окупації зазначеного населеного пункту.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експерною комісією серії 12 ААВ № 770245 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має другу групу інвалідності за загальним захворюванням та потребує відновного лікування ( а.с. 12).

Зазначена довідка містить відомості про те, що другу групу інвалідності позивачу було встановлено з 29.03.2023, а огляд медико-соціальною експертною комісією проводився 11.04.2023.

За змістом п. 17 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено доводи позивача щодо проходження ним відповідних медичних обстежень та лікування саме у період, протягом якого він мав право звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Суд приймає до уваги також доводи позивача щодо врахування ним Постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України Про нотаріат, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», пунктом 3 якої було визначено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється (в редакції від 06.03.2022).

З 29.06.2022діяли новізміни щодостроків оформленняспадщини підчас воєнногостану.Ці змінибули запровадженіна підставіпостанови КабінетуМіністрів Українивід 24.06.2022№719«Про внесеннязмін додеяких постановКабінету МіністрівУкраїни щодонотаріату тадержавної реєстраціїв умовахвоєнногостану». Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09.05.2023 пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 було виключено.

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок.

Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивач, звернувшись 31.08.2023 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропустив шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті баби і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Правила частити третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на збройну агресію російської федерації та введення воєнного стану, окупацію села, у якому він проживає, його тривалим перебуванням на лікуванні, за результатами якого 29.03.2023 йому було встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням, а також те, що він вважав, що згідно з п. 3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється.

Після звернення 31.08.2023 із заявою про прийняття спадщини, постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Грицаєнко Ю.І. від 31.08.2023 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після померлої ОСОБА_4 , оскільки на час відкриття спадщини він не проживав разом із спадкодавцем, та протягом строку, встановленого ЦК України заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору він не подавав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Проаналізувавши наведені обставини та матеріали справи, суд доходить висновку про те, що вказані позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, пов`язані із збройною агресією російської федерації, окупацією територій України, введенням воєнного стану та обумовлені також станом здоров`я позивача.

Крім того, суд також враховує ту обставину, що позивач ОСОБА_1 вважав, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_4 .

На підставі ст. 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Драбинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 - 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Драбинівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, місце знаходження: вул. Братів Кибкало, 31, с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області, 39351;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повне рішення складено 19 січня 2024 року.