Рішення

від 19.01.2024 по справі 340/3799/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 року справа № 340/3799/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Підприємства споживчої кооперації Міськоптторг Бобринецького РСТ (далі Підприємство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2023 року, яким накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 543232,65 грн і 5100 грн.

У судовому засіданні представник підтримав вимоги позову.

Визнав, що Підприємство реалізовувало підакцизний товар (алкогольні напої), використовуючи реєстратор розрахункових операцій.

Не заперечує, що видали покупцям фіскальні чеки, частина яких не містила цифрового значення марки акцизного податку і коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Стверджує, що, незважаючи на такі недоліки, розрахункові документи підтверджують проведення розрахункової операції на повну суму вартості реалізованих товарів.

Звертає увагу, що за одне порушення покарано двічі.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.52-53).

У судовому засіданні представник пояснив, що два податкові повідомлення-рішення прийняті за вчинення декількох порушень.

Зазначив, що порушення при складанні фіскальних чеків доводять, що такі документи не є розрахунковими.

14 червня 2023 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.45-46).

31 жовтня 2023 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (а.с.80).

19 січня 2024 року сторони до суду не з`явилися, хоча про розгляд справи повідомленні належним чином (а.с.90-91, 109).

Представники сторін клопотали про розгляд справи за їх відсутності (а.с.93, 108).

Керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, суд зробив висновок про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 04 травня 2023 року Управління провело фактичну перевірку господарської діяльності позивача, яку здійснює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований по вул.Леніна,39 в м.Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.16-43).

Податкові інспектори встановили такі порушення, починаючи з 01 липня 2022 року:

-видача фіскальних чеків на суму 359565,60 грн без зазначення цифрового значення марки акцизного податку алкогольного напою;

-видача фіскальних чеків на суму 2821 грн без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (а.с.94-107).

25 травня 2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 543232,65 грн (а.с.12-13).

Штраф застосовано на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон) за порушення приписів пункту 2 частини 1 статті 3 Закону.

25 травня 2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 5100 грн (а.с.10-11).

Штраф застосовано на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 17 Закону за порушення приписів пункту 11 частини 1 статті 3 Закону.

Матеріали справи не містять інформації про адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень.

Позов подано до суду 09 червня 2023 року (а.с.44).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частини 1 статті 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Податковий орган встановив, що позивач, реалізовуючи підакцизні товари (алкогольні напої), видав покупцям фіскальні чеки, частина яких не містила цифрового значення марки акцизного податку і коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, Підприємство допустило порушення видача фіскальних чеків, які не містили певних реквізитів.

Таким чином позивач недотримався обов`язків, які встановленні приписами пункту 11 частини 1 статті 3 Закону.

Цією нормою права встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Управління за таке порушення двічі притягло до юридичної відповідальності одного виду (штрафи у сумі 543232,65 грн і 5100 грн).

Так, штраф у сумі 5100 грн накладено на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 17 Закону.

Цією нормою права передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Штраф у сумі 543232,65 грн накладено на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону.

Цією нормою права передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

Висновок податкового органу про невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа ґрунтується на висновку про видачу фіскальних чеків, які не містили обов`язкових реквізитів.

Такий висновок жодним чином не доводить вчинення двох порушень, бо мова йде про основне і похідне.

Похідне не існує без основного.

Якщо ж вчинено два окремих порушення, то вони існують самостійно.

Отже, якщо не вдаватися до детального аналізу приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону, то позивача двічі притягли до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що заборонено Основним Законом.

У такому випадку законним є накладення штрафу у меншому розмірі, що відповідає такому конституційному принципу як верховенство права (стаття 8 Основного Закону).

Сутнісний зміст принципу верховенства права розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.

Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Аналіз приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону.

Цією нормою права передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

На думку податкового органу, під «невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа» треба розуміти невидачу або видачу розрахункового документа без обов`язкових реквізитів.

Якщо погодитись з таким висновком, то виникає питання: навіщо встановлювати ще одну відповідальність за видачу розрахункового документа без обов`язкових реквізитів (без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості) (пункт 7 частини 1 статті 17 Закону)?

Якщо погодитись з висновком податкового органу, то за видачу розрахункового документа без згаданих обов`язкових реквізитів встановлено відповідальність за двома нормами права, що суперечить принципу верховенства права (мова про таку його складову як правова визначеність).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про помилковість висновку податкового органу.

Відповідальність за приписами пункту 1 частини 1 статті 17 Закону виникає виключно у разі невидачі розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (не видали нічого).

Тому позивача могли притягти до відповідальності у виді штрафу у сумі 5100 грн на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 17 Закону, так як видав фіскальні чеки з певними недоліками.

Таким чином суд визнає протиправним і скасовує податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф у сумі 543232,65 грн.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 8225 грн (а.с.4).

Позов задоволено на 99% майнових вимог.

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 25 травня 2023 року, яким на Підприємство споживчої кооперації Міськоптторг Бобринецького РСТ накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 543232,65 грн.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь Підприємства споживчої кооперації Міськоптторг Бобринецького РСТ судові витрати у сумі 8142,75 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ