Рішення

від 19.01.2024 по справі 400/8970/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 р. справа № 400/8970/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруГоловне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача наступних періодів його працевлаштування: у ВАТ Суднобудівна Верф Меридіан, ЄДРПОУ 24788990: з червня 2004 року по вересень 2006 року та у ПАТ Чорноморський суднобудівний завод, ЄДРПОУ 14312980: з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року; та щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної пенсії з підстав, викладених у листі від 02.06.2023 року за вих. № 10670-10246/Т-02/8-1400/23;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача наступні періоди його працевлаштування: у ВАТ Суднобудівна Верф Меридіан, ЄДРПОУ 24788990: з червня 2004 року по вересень 2006 року; у ПАТ Чорноморський суднобудівний завод, ЄДРПОУ 14312980: з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року, та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням вищевказаного страхового стажу з дати призначення позивачу пенсії за віком, а саме з 25.07.2022 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що не повинен нести відповідальність за неналежне виконання роботодавцем обов`язку зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. На думку позивача, саме несплата роботодавцями страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування слугувало підставою для незарахування відповідачем періодів роботи до страхового стажу позивача, про що відповідач повідомив листом від 02.06.2023 року.

Відповідач надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що в індивідуальних відомостях позивача, що містяться у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відсутня інформація про сплату страхових внесків ВАТ Суднобудівна Верф Меридіан з червня 2004 року по вересень 2006 року та у ПАТ Чорноморський суднобудівний завод з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року. Отже, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи в таких підприємствах.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач з 25.07.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058).

22.05.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до його страхового стажу періодів роботи у ВАТ "Суднобудівна Верф "Меридіан" та у ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод".

Листом від 02.06.2023 року відповідач повідомив, що періоди роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року у ВАТ "Суднобудівна Верф "Меридіан", з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року у ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" не зараховано до страхового стажу в зв`язку з відсутністю сплати внесків за вказані періоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджуються періоди роботи позивача у ВАТ "Суднобудівна Верф "Меридіан" та ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод".

Записи про періоди роботи позивача виконані у відповідності до правил ведення трудових книжок, містять дати та номери наказів.

Записи про прийняття позивача на роботу та звільнення засвідчені печаткою.

Відтак, суд дійшов висновку, що трудовою книжкою НОМЕР_1 підтверджується період роботи позивача з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року.

Разом з тим, відповідач не зарахував до страхового стажу позивача вказані періоди, оскільки відсутня сплата внесків відповідно до даних СПОВ.

За визначенням ст. 1 Закону № 1058, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ст. 20 Закону № 1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Судом встановлено, що позивач з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року отримував дохід від ВАТ "Суднобудівна Верф "Меридіан" та ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод", з яких страхувальниками мали сплачуватись страхові внески.

Факт ненадходження відрахувань із заробітної плати позивача до Пенсійного фонду України за спірні періоди, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу роботи.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи.

Враховуючи вищезазначене, періоди роботи позивача з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року мають бути зараховані до його страхового стажу.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача у здійсненні перерахунку призначеної пенсії з підстав, викладених у листі від 02.06.2023 року за вих. № 10670-10246/Т-02/8-1400/23, суд звертає увагу, що лист відповідача, яким надана відповідь на заяву позивача не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні норм КАС України.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періодів роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року, зарахувати вказаний страховий стаж та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії з 25.07.2022 року з урахуванням страхового стажу за період роботи у ВАТ "Суднобудівна Верф "Меридіан" та ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод".

Позов задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 1073,60 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 ЄДРПОУ 13844159), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до страхового стажу періодів роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) періоди роботи з червня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2010 року по грудень 2010 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року та здійснити перерахунок призначеної пенсії з 25.07.2022 року з урахуванням вказаного страхового стажу.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз