Ухвала

від 18.01.2024 по справі 213/1078/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/701/24 Справа № 213/1078/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року, якою обвинуваченому за ч. 1 ст.115 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою до 18 лютого 2024 року включно, -

ВСТАНОВИЛА:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року обвинуваченому за ч. 1 ст.115 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою до 18 лютого 2024 року включно.

Доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1-ї інстанції захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду 1-ї інстанції відносно ОСОБА_7 скасувати та обрати йому більш м`який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що тільки обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, а тому суд в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Звертає увагу, що прокурором в клопотанні не доведено жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а судом при вирішенні питання про продовження строків триманн під вартою відбувається автоматичне родовження строків, без врахування тривалості перебування під вартою ОСОБА_7 та тривалість розгляду справи, яка не залежить від обвинуваченого, який вимушений перебувати під вартою тривалий час, що порушує його права.

Зазначає, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, він раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця проживання, має постійне місце реєстрації у місті та місце проживання у АДРЕСА_1 .

Позиції сторін в суді :

Судовий розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу суду 1-ї інстанції про продовження строку тримання під вартою здійснюється без участі сторін кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України.

Від захисника ОСОБА_6 надійшло клопотання про розгляд провадження за її відсутності за наявними матеріалами в справі, просить її апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Висновки суду:

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Нормами частини 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання судом вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до наданих матеріалів, колегією суддів встановлено, що у провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року обвинуваченому за ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 лютого 2024 року включно.

Суд 1-ї інстанції врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується в скоєні особливо тяжкого злочину, скоєного в стані алкогольного сп`яніння, що він є пенсіонером, що дало достатні підстави вважати, що обвинувачений усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від суду, незаконно здійснити психологічний або інший вплив на потерпілу, свідків, вчинити інший злочин. Також судом взято до уваги міцність соціальних зав`язків та, що до спливу терміну запобіжного заходу винести вирок суду у справі не можливо, а обставини, що явилися підставою для взяття ОСОБА_7 під варту на даний час не змінилися, тому колегія суддів прийшла до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, та необхідним вважала продовжити останньому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.02.2024 року включно.

Як вбачається із виділених матеріалів, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_7 , покарання, що може бути призначено, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку, що наявні достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченого такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у виді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_7 перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Суд не вбачав підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції. Так, колегія суддів виходить з того, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на воєнний стан.

Отже, судом 1-ї інстанції встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ризики, які не зменшились з моменту обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 та продовжують існувати, а прокурором у судовому засіданні доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Доводи сторони захисту про зворотнє є безпідставними, оскільки оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.

Судом 1-ї інстанції у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону було розглянуто і альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , які передбачені ст.176 КПК України, та надано обґрунтований висновок, з огляду на характер обвинувачення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів стосовно обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та їх існування на час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні прокурора з їх обґрунтуванням та встановлені в ухвалі суду 1-ї інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що відсутність на даний час фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, потерпілу, перешкодити кримінальному провадженню, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.

Обвинуваченим та стороною захисту під час апеляційного розгляду не надано документально підтверджених та переконливих доказів, що унеможливлюють перебування ОСОБА_7 під вартою. Отже, судом вірно враховано вимоги ст. 178 КПК України, а саме не тіьки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а і відомості, які характеризують особу обвинуваченого, характер та обставини кримінального правопорушення.

Разом з тим, тривалість судового розгляду, в даному провадженні не спростовує необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а викликана складністю кримінального провадження, великим обсягом доказів, що належить дослідити суду 1-ї інстанції та необхідністю забезпечення явки інших учасників процесу, що саме по собі не утворює підстав для звільнення з під варти та не свідчить про неможливість подальшого застосування даного виду запобіжного заходу.

Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що судом 1-ї інстанції правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу. Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_7 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

З урахуванням наданих матеріалів та встановленого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає рішення суду 1-ї інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 законним, обґрунтованим та вмотивованим, а висновок про продовження строку тримання під вартою правильним, обмеження його права на свободу в цьому випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти ймовірній реалізації ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено. Тому апеляційні вимоги захисника обвинуваченого задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 ,яка дієв інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 ,на ухвалуДзержинського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 21грудня 2023року залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року, якою обвинуваченому за ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою до 18 лютого 2024 року включно, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4