Ухвала

від 15.01.2024 по справі 201/15543/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/167/24 Справа № 201/15543/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 та прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 22023130000000265, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Стаханов (Кадіївка), Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_8

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року задоволено клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях капітан юстиції ОСОБА_9 та застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14 лютого 2024 року з визначенням застави у розмірі 26 840 гривень.

Слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також про наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та продовження вчинення злочину в якому він підозрюється, адже згідно повідомленні про підозру, злочин вчинявся дистанційно, шляхом надання вказівок і рекомендацій в телефонному режимі.

В апеляції:

- захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування вказує, що слідчий суддя під час дослідження доказів не керувався принципом обґрунтованості підозри, оскільки не дослідив докази на предмет наявності зв`язку дій ОСОБА_7 з діями, яка утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Крім того вказує на відсутність визначених ризиків, зокрема переховування від органів досудового розслідування та/або суду та продовження вчинення злочину в якому він підозрюється.

- прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В обґрунтування вказує, що кримінальне правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_7 має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Також вказує, що слідчий суддя дійшов суперечливого висновку про те, що застава забезпечить запобіганню встановлених ризиків. Окрім того, визначаючи розмір застави, суд не в повній мірі врахував майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 , визначивши навіть не максимальний розмір застави щодо осіб, підозрюваного у вчиненні нетяжкого злочину.

Заслухавши підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника, проти апеляційної скарги прокурора заперечували, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив задовольнити свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів виходить з наступного.

За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно матеріалів справи слідує, що 05 квітня 2023 року до ЄРДР за № 22023130000000265 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.

14 грудня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, а саме у провадженні господарської діяльності з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб.

Розглядаючи питанняобґрунтованості підозрияк підставудля застосуваннязапобіжного заходу,апеляційний судзважає навідсутність законодавчоговизначення поняття«обґрунтованість підозри»та усталенупрактику Європейськогосуду зправ людинищодо поняття«обґрунтованості підозри»та критеріївїї визначення.Зокрема,як зазначеноу рішенніЄСПЛ «Нечипорук,Йонкало протиУкраїни» від21.04.2011р.,наявність обґрунтованоїпідозри передбачаєнаявність фактівабо відомостей,на підставіяких об`єктивнийспостерігач зробивби висновок,що данаособа моглаб скоїтизлочин.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.28ч.4ст.111-1КК України, щопідтверджується,зокрема: протоколом огляду від 25 квітня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07 червня 2023 року; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18 липня 2023 року; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 18 липня 2023 року; протоколом обшуку від 27 вересня 2023 року; протоколом огляду від 12 вересня 2023 року; протоколом огляду від 20 листопада 2023 року; протоколом обшуку від 10 листопада 2023 року, які вказують на ймовірність причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме особа підозрюваного ОСОБА_7 , який не судимий, має міцні соціальні зв`язки, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, суспільну небезпечність злочину, має постійну роботу в м. Києві, де живе тривалий час, а також має двох доньок, однак при цьому і має можливість виїхати в інше місце проживання, що свідчить про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також те, що інкримінований йому вчинявся дистанційно, шляхом надання вказівок і рекомендацій в телефонному режимі, що в свою чергу свідчить про існування ризику продовження вчинення злочину в якому він підозрюється.

Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

При цьому також приймаються до уваги положення ч. 6 ст. 176 КПК України, відповідно до яких, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, в тому числі, передбаченому ст. 111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, обрання слідчим суддею запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, є таким, що в повній мірі відповідає наведеним вище нормам закону, правовим позиціям Європейського Суду з прав людини та обставинам цього кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування зможе запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, належним чином дотримано вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, з належним урахуванням обставин даного конкретного кримінального провадження, зокрема вчинення злочину у воєнний стан, який продовжується та суспільну небезпечність злочину.

Визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави у сумі 26 840 гривень, в повній мірі відповідає нормам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам кримінального провадження і є достатнім та необхідним для запобігання визначених судом ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Підстав вважати вказаний розмір застави таким, що не в змозі досягти мети наведеного заходу забезпечення кримінального провадження та який не буде достатньоюмірою гарантувативиконання підозрюванимпокладених нанього обов`язківта запобіганнюспробам вчинитидії,передбачені ч.1ст.177КПК України, як на це вказує прокурор, не вбачається, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Що стосується посилання захисника на те, що слідчий суддя не дослідив докази на предмет наявності зв`язку дій ОСОБА_7 з діями, яка утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, то вони фактично зводяться до оцінки доказів та вирішення питань доведеності чи недоведеності вини підозрюваного в інкримінованому злочині, які вирішуються судом першої інстанції при ухваленні вироку, і на даному етапі кримінального провадження ці питання не розглядаються.

З огляду на викладене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційні скарги захисника та прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 та прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 22023130000000265, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4