Ухвала

від 19.01.2024 по справі 460/271/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 січня 2024 року м. Рівне№460/271/24Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., після одержання позовної заяви

Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю доПриватного підприємства "Клініка МЕД ОК" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -В С Т А Н О В И В :

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК" про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені в загальній сумі 26810,26 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2024 позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали шляхом подання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин такого пропуску; доказів сплати судового збору в сумі 344,00 грн.

На виконання вказаної ухвали суду, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

У такій заяві позивач зазначав, що майновий стан фонду не дозволяв у встановлений судом строк сплатити відповідну суму судового збору та звернутися з позовною заявою із додержанням вимог, встановлених ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказував, що, починаючи з травня 2023 року ним здійснювалися всі можливі заходи, а саме: скеровано пропозиції про проведення змін по КПКВК 2507110, щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800. Проте, кошти за відповідним бюджетним призначенням для здійснення оплати судового збору, головним розпорядником яких є Міністерство соціальної політики України, надійшли лише в грудні, що безпосередньо унеможливило вчинити позивачем процесуальну дію у визначений законом строк. Щодо необхідності сплати судового збору в сумі 344,00 грн., то позивач не здійснював відповідної доплати, обґрунтовуючи це тим, що судовий збір був ним сплачений до 01.01.2024, відколи вступили в дію нові ставки судового збору.

Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів, наведених позивачем, суд зазначає наступне.

Вимогами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Отже, строк звернення до суду з позовом про стягнення з підприємств адміністративно-господарських санкцій - до 15 липня відповідного року.

Як свідчать матеріали даної адміністративної справи, позивач звернувся з цим позовом про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік та нарахованої пені до суду 08.01.2024, тобто з пропуском строку, встановленого законом.

Доводи заявника щодо відсутності коштів на сплату судового збору під час первинного звернення до суду з цим позовом та наступне фінансування цих видатків лише у грудні 2023 року не можуть вважатись обґрунтованими та розцінюватись як належна та поважна підстава для поновлення строку звернення до суду, оскільки, з огляду на положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю не віднесено до органів, що звільняються від сплати судового збору, а тому такий орган повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах. У свою чергу, як розпорядник коштів позивач повинен був готувати проект кошторису на фінансування з бюджету та проекти відповідних змін до кошторису, тобто позивач повинен був передбачити в поточному році видатки на сплату судового збору.

Суд зауважує, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на звернення до суду.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12.10.2022 у справі № 640/11452/19 та в ухвалі від 13.09.2023 у справі № 420/11646/22.

Крім того, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Особа повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Подібні висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 та Верховного Суду в ухвалі від 13.07.2022 у справі № 140/1528/21.

Так, у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Таким чином, відсутність/недостатність бюджетного фінансування не є підставою для поновлення суб`єкту владних повноважень строку на звернення до суду.

Відповідно, наведені позивачем у його заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд визнає неповажними.

Щодо сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. замість 3028,00 грн., то суд зазначає, що незалежно від дати сплати судового збору особою, ставка судового збору визначається у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011).

Отже, недоліки позовної заяви в частині сплати судового збору у визначеному законом розмірі позивачем також усунені не були.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приписами ч.2 ст.123 КАС України визначено, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, п.9 ч.4 ст.169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, позов слід повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).

Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду та відмовити у задоволенні заяви Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 19 січня 2024 року

Суддя С.А. Борискін