Рішення

від 19.01.2024 по справі 580/9612/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року справа № 580/9612/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МЕДІТ-СЕРВІС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

16.10.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Приватного підприємства «МЕДІТ-СЕРВІС» (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, 127; код ЄДРПОУ 25211844) (далі позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області (18001, м.Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 223) (далі відповідач 1) про визнання протиправною і скасування постанови від 03.10.2023 №031650 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач прийняв спірне рішення без дотримання норм чинного законодавства щодо процедури притягнення до фінансової відповідальності. Відповідач не надав доказів про те, що у водія транспортного засобу не було наявної при собі схеми міського автобусного маршруту. Вважає, що не допустив порушень. Звертає увагу, що квитково-облікові листи, як форма звітності на підприємствах транспорту при перевезенні пасажирів, введені в дію наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження форм квитково-облікових листів" від 23.04.1996 № 133. Але він у Міністерстві юстиції не зареєстрований. Тобто, носить відомчий характер, внаслідок чого його положення регулюють тільки територіально-виробничі об`єднання автотранспорту. Він розроблений відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 і в ньому вказано, що форма звітності у вигляді квитково-облікових листів відповідає вимогам наказу Міністерства економіки від 10.01.1995 № 1. Але вказані Закон та наказ Міністерства економіки втратили юридичну силу, так як Закон України № 265/95-ВР від 06.07.1995 викладений у редакції Закону України № 227/96-ВР, а наказ Міністерства економіки № 1 від 10.01.1995 анульований наказом Міністерства фінансів та Міністерства статистики України від 25.02.1997 № 48/53 "Про затвердження Форми товарно-касової книги та Порядку реєстрації та ведення товарно-касової книги при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Квитково-облікові листи можуть використовуватись тільки на підприємствах Міністерства транспорту, а приписи статті 39 Закону України №2344-ІІІ вважає нечіткими, неузгодженими і непередбачуваними у застосуванні, адже допускають декілька варіантів юридично значимої поведінки суб`єктів правовідносин та множинне розуміння їх обов`язків, що є порушенням принципу правової визначеності. Вважає відсутніми підстави для застосовування до позивача спірного штрафу, оскільки форма та порядок ведення зазначеного документу не передбачені чинним законодавством.

20.11.2023 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 21.12.2023 суд задовольнив клопотання (вх.№56722/23) позивача та залучив до адміністративної справи другого співвідповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.51; код ЄДРПОУ 39816845) (далі відповідач 2).

15.01.024 від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити повністю у задоволенні позовної заяви, оскаржувану постанову залишити в силі. Стверджує, що оскаржуване рішення прийняв з дотриманням вимог закону за факт відсутності на момент перевірки у водія схеми маршруту, квитково-касового листа, за що закон передбачає відповідальність. Надані позивачем до позовної заяви квитково-касового листа і схеми маршруту не є юридично значимими документами, оскільки вони були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який є первинним носієм доказової інформації. Надані до позовної заяви документи не спростовують факту їх відсутності під час перевірки. Акт проведення перевірки на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт складено в присутності водія. Водій позивача у разі наявності у нього квитково-касового листа мав можливість викласти свої заперечення в акті зазначивши цю обставину. Проте будь-яких зауважень не зазначив, а, навпаки, в поясненнях про причини порушення власноручно написав квитково-касовий лист закінчився перед вихідним. Надання позивачем суду таких документів не спростовує факту, що на момент проведення перевірки у водія вони були відсутні, що має наслідком відповідальність згідно ст. 60 Закону № 2344-ІІІ. Спеціальний закон, який регулює спірні правовідносини, є Закон № 2344-ІІІ, який прийнято пізніше, ніж наведене роз`яснення ДІІС України. Також зауважив, що виявлене 14.08.2023 відносно позивача порушення не стосується невідповідності типової форми квитково-касового листка (тобто, неоформления (не заповнення) його належним чином. Порушенням у зв`язку з внесенням змін до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є відсутність під час здійснення перевірки обов`язкового, визначеного статтею 39 Закону №2344-ІІІ, квитково-касового листа, оформленого в довільній формі.

Відповідач 2 правом подати відзив не скористався про причини суд не повідомив.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

На підставі направлення на рейдову перевірку від 10.08.2023 № 012963 посадова особа Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті провели рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За наслідками перевірки склали Акт від 14.08.2023 № 030527, в якому зафіксовали, що під час здійснення перевірки 14.08.2023 об 11 год. 50 хв. за адресою: м. Черкаси, вул. Мендєлєєва, 2,- транспортного засобу, марки АТАМАН А093Н4, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , транспортний засіб належить ПП «Медіт-Сервіс» м.Черкаси, вул.Смілянська, 127, виявлено порушення: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме у водія відсутня схема маршруту та квитково-касовий лист, -відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Водій з Актом ознайомився, про що свідчить особистий підпис, та у графі про пояснення причин порушення зазначив квитково-касовий лист закінчився перед вихідними.

Позивач був присутній на розгляді справи про притягнення до відповідальності та застосування адміністративно-господарського штрафу 03.10.2023 під час розгляду справи щодо вказаного вище Акту перевірки, однак від підпису відмовився, що підтверджується повідомленням про розгляд справи.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальник Відділу Державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті виніс постанову від 03.10.2023 №031650 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. У ній зазначив, що 14.08.2023 об 11:50 год за адресою: м.Черкаси вул.Менделєєва, 7, - за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував ТЗ марки АТАМАН д.н. НОМЕР_1 , здійснено перевезення пасажирів маршрутом №4 за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній квитково-касовий лист та схема маршруту, чим порушено вимоги ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що притягується до відповідальності (далі - спірне рішення).

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність відповідача базується на Положенні про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 №103 (далі Положення №103). У пункті 1 зазначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;

здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;

здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту відповідач здійснює для виконання Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-ІІІ).

Згідно з ч.14 ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч.ч.17, 18 ст.6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно з ч.20 ст.6 Закону №2344-ІІІ порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок №1567.

Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567), рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно з п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Отже, відповідач уповноважений проводити рейдові перевірки та серед іншого перевіряти наявність визначених ст.ст. 39, 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Тобто, у заявлених спірних правовідносинах діяв у межах владних повноважень.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пункт 21 Порядку №1567 визначає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Суд урахував, що відповідач вказаних вище вимог законодавства дотримався та за результатами рейдової перевірки склав вказаний вище акт, в якому зробив відповідні записи та, з яким ознайомився водій, що підтверджується його особистим підписом без заперечень.

Додатком 3 до Порядку№1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 №79) встановлено бланк Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Зазначені вище Акти відповідають вимогам щодо заповнення Акту перевірки.

Щодо виявлених порушень, зазначених у спірній постанові.

Відповідно до ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону №2344-ІІІ документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно з ст.40 Закону №2344-ІІІ водій автобуса зобов`язаний:

виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса;

мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством;

дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;

приймати, розміщати та видавати багаж пасажирам на зупинках, передбачених розкладом руху;

стежити за виконанням пасажирами своїх обов`язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі;

оголошувати назви зупинок і час стоянки на них;

здійснювати висадку пасажирів у відведеному для цього місці в разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезень;

вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної зупинки автомобільного транспортного засобу на залізничному переїзді;

зупиняти автобус за сигналом контролера, виконувати його вказівки та сприяти у здійсненні контролю.

Відповідно до ст.49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов`язаний:

мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення;

забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі);

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Отже, саме закон встановлює обов`язок водія мати і надавати під час проведення перевірки працівникам Укртрансбезпеки обов`язкові документи, визначені ст. 39 Закону №2344-ІІІ, при здійсненні ним регулярних пасажирських перевезень, у тому числі квитково-касового листа та схему маршруту, а автомобільного перевізника - забезпечити їх наявність у водія. Посилання позивача на підзаконні нормативно-правові акти не обгрунтовані.

Доводи позивача про те, що книга обліку розрахункових операцій № 700001119 завжди знаходиться у водія разом з квитково-касовим листом, що підтверджується записом в квитково-касовому листі від 14.08.2023 № 246869, які додані до позовної заяви, не враховані судом, оскільки в акті перевірки відсутні записи про заперечення водієм факту не пред`явлення вказаних вище документів. Натомість водій зазначив, що квитково-касовий лист закінчився перед вихідними. Тобто, порушення визнане. Відсутні будь-які інші докази фактичного їх подання водієм під час перевірки та позивачем відповідачу, у т.ч. під час безпосереднього розгляду справи щодо притягнення позивача до відповідальності, як перевізника, в якій позивач брав особисту участь (підтверджується повідомленням про розгляд справи).

Аналіз встановлених обставин вказує на те, що на момент перевірки квитково-касовий лист та схема маршруту були відсутні у водія.

Наданий позивачем до позову 14.08.2023 № 246869 не є належним, достовірним та допустимим доказом його наявності у водія під час перевірки 14.08.2023. Натомість надання позивачем документу до позову жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в Акті перевірки. Передбачена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ відповідальність пов`язана саме з обставиною відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Посилання позивача на лист ДПС України від 05.07.1999 № 8080/7/23-303 про надання роз`яснень щодо застосування квитково-облікових листів на пасажирському транспорті, не обґрунтовані, оскільки лист не є нормативно-правовим актом, носить роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер. Вказане роз`яснення стосувалося квитково-облікових листів та сфери податкового законодавства, внаслідок чого не регулює спірні в цій справі правовідносини. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно позивача винесена за відсутність квитково-касового листа, наявність якого обов`язкова згідно зі ст. 39 Закону № 2344-ІІІ, щоє спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах.

Необґрунтованими є доводи позивача про відсутність законодавчо встановленої форми квитково-касового листа та порядку його ведення, оскільки виявлене 14.08.2023 відносно позивача порушення не стосується ні його форми, ні порядку ведення квитково-касового листа. Натомість обставиною, з якою пов`язане застосування до позивача штрафу, слугує відсутність станом на час здійснення перевірки такого обов`язкового, визначеного статтею 39 Закону №2344-ІІІ документу, як квитково-касовий лист.

Відсутні належні докази вважати, що вказані в акті відомості щодо відсутності на момент перевірки квитково-касового листа та схеми маршруту неправдиві.

На виконання ч.5 ст.242 КАС України суд урахував подібний висновок у постанові від 19 березня 2020 року №823/1199/17 Верховного Суду щодо подібних правовідносин.

Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Вказаних вимог відповідач дотримався.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567 (пункт 27 Порядку №1567). За перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону, абзац 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ встановлює штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відсутність в автоперевізника будь-якого, передбаченого законом, обов`язкового документа для здійснення перевезень на момент перевірки є підставою для притягнення його до відповідальності у формі штрафу вказаного розміру.

Спірним рішенням позивача правомірно притягнуто до відповідальності застосовуючи санкцію в розмірі, що відповідає вимозі закону, саме за відсутність квитково-касового листа та схеми маршруту. Тому суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів відзиву та необґрунтованість позовних вимог. Спірне рішення прийняте правомірно, підстави для його скасування відсутні.

Відповідач 1, приймаючи спірне рішення, діяв з дотриманням вимог вказаного вище законодавства правомірно. То ж доводи позивача не обґрунтовані, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.ст.132-139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «МЕДІТ-СЕРВІС» (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, 127; код ЄДРПОУ 25211844) до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (18001, м.Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 223), Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.51; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 03.10.2023 №031650 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 19.01.2024.