Рішення

від 19.01.2024 по справі 620/17108/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/17108/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «СВІТАНОК» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправної та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «СВІТАНОК» (далі ПП «СВІТАНОК», позивач) 17.11.2023 звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області (далі відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №033845 від 08.11.2023.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що акт перевірки складений посадовими особами відповідача на перевізника ОСОБА_1 , а спірна постанова винесена стосовно підприємства. Тобто акт про порушення ПП «СВІТАНОК» вимог законодавства про автомобільний транспорт не складався, тому позивач не може бути притягнутий до відповідальності. Крім того, в акті перевірки та постанові про накладення штрафу містяться розбіжності в місці перевірки. Також позивач зазначив, що водій, який керував транспортним засобом, прийнятий на роботу до підприємства на посаду водія автотранспортних засобів. Додатково ПП «СВІТАНОК» зауважило на постанову Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412, відповідно до якої позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період дії воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях. Крім того, Мінінфраструктури наказом від 24.07.2014 №340 внесло зміни до Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, скасувавши норму щодо періодичності повірки тахографів. ПП «СВІТАНОК» зазначає, що під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт надало чинний протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що перевірявся.

Ухвалою суду від 22.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для надання відзиву на позов.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, однак він поданий поза межами встановленого строку, у зв`язку із чим наведені у ньому доводи не можуть бути взяті судом уваги.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

ПП «СВІТАНОК» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Одним із видів господарської діяльності позивача є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Директором підприємства є Чеботарь В.О. (а.с. 78-79).

Відповідно до Договору оренди транспортного засобу від 01.11.2021 №01-12/2021, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , для здійснення господарської діяльності позивач використовує транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ ATEGO, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 (а.с. 10-11, 44-47).

Сторонами не заперечується, що вказаний транспортний засіб має повну масу понад 3,5 т.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 18.09.2023 орендованим автомобілем здійснювалось перевезення вантажу (автомобільний перевізник ПП «СВІТАНОК»; замовник ДП «Компанія «Верес»; вантажовідправник ФОП ОСОБА_2 , вантажоодержувач ДП «Компанія «Верес») (а.с. 47-48).

На підставі щотижневого графіку рейдових перевірок, направлення на перевірку посадовими особами Укртрансбезпеки 18.09.2023 проведено рейдову перевірку вищевказаного транспортного засобу (а.с. 42, 43).

У ході перевірки водієм було надано: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспорту накладну.

У зв`язку із тим, що під час перевірки водієм не було надано протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, інспекторами складено акт від 18.09.2023 №033862 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зазначено про порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яку передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону. Водій копію акта отримав, з його висновками був не згоден, оскільки здійснювалось внутрішнє перевезення вантажу. В акті зазначено, що транспортний засіб, який перевірявся, належить ОСОБА_1 , згідно ТТН перевізник ПП «СВІТАНОК» (а.с. 43).

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом винесено постанову від 08.11.2023 №033845 про застосування адміністративно-господарського штрафу, яким на ПП «СВІТАНОК» накладено штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевезення вантажу без наявності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт») (а.с. 5).

Вважаючи вищевказану постанову протиправною, ПП «СВІТАНОК» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі норми права.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-ІІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно із пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, у тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

У пунктах 20, 21, 25 Порядку №1567 передбачено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно із пунктами 4, 5, 8 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, у тому числі: здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене, державний контроль за додержанням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт направлений, у тому числі, на дотримання цими суб`єктами вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2344-ІІІ:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, аналіз положень статті 48 Закону №2344-ІІІ дає підстави вважати, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385.

За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція), контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;

ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пункт 3.6 Інструкції визначає, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.7 Інструкції передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340), установлено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

У пунктах 1.2, 1.3 Положення №340 передбачено, що воно встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до пункту 1.4 Положення №340 воно не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

При цьому, пункті 1.5 Положення №340 визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами.

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів, в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом.

При цьому, законодавцем було надано перевізникам, які використовують вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т, адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами з 07.06.2010 по 01.06.2015.

Водночас, для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа (у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом), реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв).

За відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, або копії графіка змінності водіїв, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 (справа №820/4624/17).

Непред`явлення під час проведення перевірки зазначених у статті 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, передбачених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Матеріалами справи підтверджується та позивачем не спростовано, що на момент проведення перевірки у водія були відсутні документи, визначені статтею 48 Закону, зокрема: перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Суд звертає увагу, що вказаний протокол наданий позивачем разом з позовом та до пояснень по справі щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 7, 52-55), однак підприємством не доведено наявність та пред`явлення протоколу інспекторам саме під час перевірки. Крім того, відповідно до викладеної в акті інформації, водій не погодився з висновками інспекторів щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт виключно з тих підстав, що здійснювалось внутрішнє перевезення вантажу.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Як встановлено у частині четвертій статті 217 Господарського кодексу України господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

До адміністративно-господарських санкцій належить й адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, підставою для притягнення учасника господарських відносин до господарсько-правової відповідальності є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.09.2023 №033862 зафіксовано порушення здійснення вантажних перевезень за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, щодо доводів ПП «СВІТАНОК» про те, що акт №033862 складено відносно гр. ОСОБА_1 , а не позивача, тому підприємство не може бути притягнуто до відповідальності, суд зазначає таке.

Відповідно до інформації, вказаної в акті від 18.09.2023 №033862, гр. ОСОБА_1 відображена у ньому як власник транспортного засобу, що перевірявся. У свою чергу, акт містить дані про перевізника ПП «СВІТАНОК». Акт заповнено інспекторами з урахуванням наданих водієм під час перевірки документів.

ОСОБА_1 , як власнику транспортного засобу, було направлено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 50-51).

Наданими ОСОБА_1 поясненнями підтверджено, що ПП «СВІТАНОК» є перевізником вантажу (а.с. 52-66).

У зв`язку з наведеним, 31.10.2023 позивачу надіслано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 67-68).

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 14.10.1997 №363 (далі Правила), визначено:

перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Відповідно до відображеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, одним із видів господарської діяльності товариства є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено та не спростовано позивачем, що перевезення вантажу здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної від 18.09.2023 (а.с. 47), згідно із якою автомобільним перевізником зазначено ПП «СВІТАНОК». Вказана товарно-транспортна накладна була надана водієм під час перевірки.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією відповідача, що позивач орендованим автомобілем фактично надавав послуги з перевезення вантажу іншій особі (ТОВ «ДП «Компанія «Верес»).

Таким чином, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника та про те, що цим перевізником є саме позивач, який допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, що є підставою для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

Щодо доводів позивача про наявну розбіжність в місці перевірки, вказаному в акті та постанові про застосування штрафу, суд зазначає, що підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обгрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Разом з тим, під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття оскаржуваної постанови, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Розбіжність, про яку веде мову позивач, не є суттєвою та не впливає на факт відсутності на момент перевірки транспортного засобу протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», оскільки вказана постанова 04.06.2023 втратила чинність.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд вважає, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству «СВІТАНОК» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 січня 2024 року.

Позивач: Приватне підприємство «СВІТАНОК» (код ЄДРПОУ 21395936, вул. Нова, 1, смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, 15331).

Відповідач: Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135).

Суддя С.В. Бородавкіна