Ухвала

від 19.01.2024 по справі 420/10851/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10851/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Крусяна А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000048/2 від 16.12.2022 року

У С Т А Н О В И В:

12.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000048/2 від 16.12.2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі № 420/10851/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000048/2 від 16.12.2022 року

Не погодившись із вище вказаним рішенням суду першої інстанції митним органом безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.

Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження установлено, що суб`єктом владних повноважень до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

З урахуванням чого, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23 - залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору.

У зв`язку з не усуненням недоліків (не подання до суду доказів сплати судового збору), ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2023 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23 - повернуто особі, яка її подала.

09.01.2024 року Одеською митницею повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23.

Також, до апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень додано платіжну інструкцію №2509 від 01.12.2023 року про сплату судового збору в сумі 3220 грн. 80 коп. та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23.

Надаючи оцінку обґрунтуванням, наведеним скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.

При визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів слід враховувати положення Митного кодексу України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Положеннями статті 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).

Пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України установлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 Митного кодексу України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому, на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів.

Якщо за наслідками такого контролю установлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Отже, лише визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 року у справі №1.380.2019.001962 сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем у цій справі оскаржуються рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000048/2 від 16.12.2022 року.

З огляду на винесене митницею оскаржуване у цій справі рішення позивачем, з метою випуску товару у вільний обіг, здійснено оплату фінансової гарантії у формі грошової застави у розмірі 297 652 грн. 26 коп.

Враховуючи суму різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно із митною вартістю, розрахованою декларантом та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, ціна позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги складає 297 652 грн. 26 коп.

Розрахований відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 8371 грн. 47 коп.

У свою чергу, у відповідності із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апеляційну скаргу Одеською митницею подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, у підсумку, сума судового збору за подачу апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23 складає 6697 грн. 18 коп.

Водночас, колегією суддів з`ясовано, що при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою митним органом сплачено судовий збір лише у розмірі 3220 грн. 80 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №2509 від 01.12.2023 року.

Відтак, за наслідками дослідження доводів Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що вони є необґрунтованими, оскільки звертаючись до суду апеляційної інстанції повторно суб`єктом владних повноважень апеляційну скаргу належним чином не оформлено, а саме не подано доказів сплати судового збору у повному обсязі.

Строк на апеляційне оскарження установлено статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Тобто, у даному випадку, строк подання апеляційної скарги становить тридцять днів з дня складання повного судового рішення.

При цьому, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що Одеським окружним адміністративним судом справу №420/10851/23 розглянуто в порядку письмового провадження 31.07.2023 року.

Натомість, з апеляційною скаргою Одеська митниця до апеляційного адміністративного суду повторно звернулась лише 09.01.2024 року, тобто з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Натомість, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду митним органом на наявність таких обставин не вказує.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку, а також доказів сплати судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст.169, 292, 293, 298 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Визнати вказані Одеською митницею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23 неповажними.

У задоволенні клопотання Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23 - відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23 - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 3476 грн. 38 коп., а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року у справі №420/10851/23 із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та окремому оскарженню від кінцевого рішення не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді А.В. Крусян Т.М. Танасогло