Постанова

від 19.01.2024 по справі 320/3462/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3462/22 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "К-А-Н" до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправної та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство "К-А-Н" звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.11.2021 №315892.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на момент проведення перевірки, у позивача були наявні всі необхідні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відтак відсутній склад адміністративного правопорушення. Зауважив, що застосування штрафу на підставі оскаржуваної постанови за порушення законодавства про автомобільний транспорт у зв`язку з відсутністю квитково-касового листа та індивідуально-контрольної книжки є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що під час проведення перевірки транспортного засобу позивача було встановлено, що вказаним підприємством надаються послуги з регулярних пасажирських перевезень без наявності квитково-касового листа та індивідуально-контрольної книжки, чим порушено вимоги статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що на момент проведення перевірки у позивача були відсутні необхідні документи, тому подання таких документів безпосередньо до суду не звільняють позивача від відповідальності, оскільки такі документи мають бути у наявності саме на момент перевірки.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.10.2021 інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення № 00029 від 09.10.2021 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місць посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, в т.ч. відповідачем було перевірено транспортний засіб марки Mercedes, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 292643.

В акті зазначено, що позивачем порушено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність на момент проведення перевірки квитково-касового листа, індивідуально-контрольної книжки.

24.11.2021 службовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було прийнято постанову № 315892, якою вирішено до Приватного підприємства "К-А-Н" застосувати адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відсутні, з огляду на наявність необхідних документів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2344 законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною першою статті 5 Закону № 2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Абзацом другим частини сьомої статті 6 Закону № 2344 встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 3 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 "Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів" для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки в будь-який час на маршруті руху.

Абзацом сьомим пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення.

Відповідно до підпункту 19 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Процедуру проведення рейдових перевірок визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Абзацом першим статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" закріплено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Отже, вимогами статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачений обов`язок водія, у разі здійснення регулярних пасажирських перевезень, мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Порядком № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21); справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25); справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26); у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27).

Згідно з абз. 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф є видом адміністративно-господарської санкції, що застосовується органами державної влади та органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання.

Згідно з частиною першою статтею 241 Господарського кодексу визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність у ПП "К-А-Н" документів, що є вичерпними та достатніми для здійснення регулярних пасажирських перевезень, згідно з переліком, визначеним у статті 39 Закону №2344, а саме: паспортом автобусного маршруту регулярних перевезень; схемою руху; таблицею вартості проїзду на міжміському маршруті "Біла-Церква - АВ "Київ"; розклад руху автобусів на міжміському маршруті "Біла-Церква - АВ "Київ"; журнал виїзду, повернення автомобілів та проходження інструктажів; індивідуально-контрольна книжка водія; квитково-обліковий лист (для міжміського сполучення) №679256.

Тобто, позивач під час розгляду справи надав до суду документи, що є вичерпними та достатніми в розумінні частини першої статті 39 Закону №2344.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу на відсутності на момент проведення перевірки у позивача необхідних документів, що підтверджується актом перевірки № 292643 від 27.10.2021.

При цьому, водій транспортного засобу, який відмовився від підпису акту перевірки, жодних записів чи зауважень, що такі документи були в наявності саме в момент перевірки в акті перевірки не здійснив.

Доказів подання заперечень на акт перевірки не надав.

Колегія суддів зазначає, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приписів частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Тобто в даному випадку позивачем не доведено наявність всіх необхідних документів саме на момент проведення перевірки.

Колегія суддів вказує, що подання таких документів безпосередньо до суду не звільняє позивача від відповідальності.

Інших доказів, які б підтверджували наявність у водія документів передбачених ст.39 Закону №2344, на момент проведення перевірки позивачем надано не було.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.11.2021 №315892 є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Приватного підприємства "К-А-Н" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.01.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна