Ухвала

від 18.01.2024 по справі 320/35726/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

18 січня 2024 року справа № 320/35726/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в якому просить суд стягнути з Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону №875-ХІІ, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративного-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1297778,83 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску; надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме чітко визначити відповідача по справі та зазначити його адресу та засоби зв`язку, із доказами направлення належному відповідачеві копії позовної заяви з додатками.

12.12.2023 канцелярією суду зареєстровано докази усунення недоліків позову, зокрема, уточнена позовна заява разом із заявою про поновлення строку звернення до суду.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку на подання позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, фонд соціального захисту інвалідів є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Фонд як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу.

Фонд є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в державних банках та органах Казначейства.

Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень, має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Предметом позову є вимога про стягнення з Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону №875-ХІІ, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративного-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1297778,83 грн.

Частиною четвертою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-XII передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Верховний Суд у постановах від 06.11.2020 у справі №160/8707/19, від 06.02.2018 у справі №П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі №809/1933/16 та від 08.08.2019 у справі №809/1931/16 зазначив, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Отже, у вказаних постановах Верховного Суду викладено правовий висновок щодо тримісячного строку звернення до суду у справах за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який поширюється, у тому числі, і на вимоги про стягнення пені.

Наведене, у свою чергу, свідчить, що звернувшись 11.10.2023 до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2022 рік позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Так, в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивач посилається на те, що 17.07.2023 позивач звертався до Київського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України суми адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 1297778,83 грн. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №320/24490/23 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позову шляхом подачі доказів сплати судового збору в розмірі 19466,68 грн. 30.08.2023 позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору та 20.09.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків із доказами сплати судового збору. Разом з тим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №320/24490/23 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто позовну заяву.

Позивач зазначає, що правом на оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №320/24490/23 останній не скористався з причин тривалого часу апеляційного провадження та неможливістю сплати судового збору в сумі 2684,00 грн., що є нераціональним використанням коштів державного бюджету.

Крім того, позивач посилається на введення в Україні воєнного стану, у зв`язку з яким було призупинено дію трудового договору між Київським ОВФСЗОІ та провідним юрисконсультом відділу правової роботи позивача, на підтвердження чого позивачем додано копію наказу.

До заяви позивачем додано докази отримання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №320/24490/23 про залишення позову без руху та докази отримання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №320/24490/23 про повернення позовної заяви; копію наказу Київського ОВФСЗОІ від 01.06.2022 №29-К про призупинення трудових відносин з провідним юрисконсультом позивача ОСОБА_1 ; копію листа Мінсоцполітики від 10.05.2023 №06-01/14-1205/11 про організацію претензійно-позовної роботи щодо забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Дослідивши зміст заяви позивача від 06.12.2023 суд враховує доводи позивача, викладені у заяві, а надані позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у своїй сукупності слід визнати достатніми для висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.

Крім того, судом враховано, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Отже, на дату постановлення цієї ухвали в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

24.02.2022 Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої Ради Правосуддя та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку рф», яким ухвалила, зокрема, що у випадку загрози здоров`ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку.

02.03.2022 Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з них основні:

особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні;

при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні;

розгляд справ по можливості відкладається (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя;

зосередитись необхідно виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою);

справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

При цьому, 05.08.2022 Радою суддів України прийнято рішення Ради суддів України №23, яким вирішено вважати рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану, які були опубліковані 02.03.2022 на сайті Ради суддів України, такими, що відображають офіційну позицію Ради суддів України щодо організації роботи судів.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами.

В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

У даному випадку, строк звернення до суду з даним позовом сплинув під час запровадження на території України воєнного стану.

Отже, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

У пункті 2, 3 прохальної частини позову позивач просить суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Категорії спорів, які в обов`язковому порядку повинні бути розглянуті за правилами загального позовного провадження також визначені частиною 4 статті 12 КАС України.

Так, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, КАС України передбачає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не тільки справ незначної складності, а й інших справ, за виключенням категорій, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 №580/3388/19, який враховується судом при розгляді поданого клопотання, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

У даному випадку, предметом спору в даній справі є стягнення з Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону №875-ХІІ, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративного-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1297778,83 грн.

Отже позивачем пред`явлено вимогу, яка не підпадає під критерії, визначені ч. 4 ст. 257 КАС України, тобто не підпадає під категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження, а відтак, відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст.262 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, зміст клопотання позивача не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи предмет позову та положення статей 12, 257, 262 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Поновити Київському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю строк звернення до суду із позовом до Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

У задоволенні клопотання Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

3. Витребувати докази у справі від позивача:

- письмові пояснення та докази на їх підтвердження про те, чи направлялись на адресу відповідача розрахунки адміністративно-господарських санкцій та пені із вимогою їх сплати; надати докази отримання відповідачем розрахунку санкцій та пені;

- докази перебування відповідача на обліку у Київському обласному відділенні Фонду соціального страхування осіб з інвалідністю;

- докази того, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено у працевлаштуванні інвалідів за їх зверненнями чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості.

від відповідача:

- копії реєстраційних документів відповідача (свідоцтво про державну реєстрацію, довідка органів статистики, витяг із ЄДР на відповідача);

- докази створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2022 році;

- розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу в 2022 році помісячно (згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722);

- копії всіх штатних розписів за 2022 рік;

- інформацію про кількість вакансій для інвалідів у 2022 році;

- копії всіх звітів за ф. №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2022 рік, з відміткою про їх прийняття відповідним центром зайнятості;

- у випадку працевлаштування інвалідів надати належним чином завірені накази на їх призначення та належним чином завірену копію трудової книжки таких осіб.

4. Витребувати від Київського обласного центру зайнятості (02100 м. Київ, пров. Будівельників, 5-а, e-mail: org@koblcz.gov.ua):

- письмові пояснення про те, чи подавались Регіональним структурним підрозділом "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ЄДРПОУ 13738233) до Київського обласного центру зайнятості чи іншого центру зайнятості звіти за ф. №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2022 рік;

- інформацію про випадки відмови Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ЄДРПОУ 13738233) у працевлаштуванні інваліда за її зверненням чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості.

Витребувані докази надати суду впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали.

5. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

6. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали суду подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

7. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам) та Київському обласному центру зайнятості, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.