Постанова

від 31.03.2007 по справі 52/323-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"15"

березня 2007 р.                                                          

Справа № 52/323-06 

Колегія

суддів у складі:

головуючий

суддя Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д. , Бондаренко В.П.

при секретарі

Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача

- Білоконя О.В., довіреність без номера від 15.02.2007р. у справі, Куртової

В.П.,

голови кооперативу,

відповідача

- ОСОБА_2, довіреність № 4396 від 06.09.2006р. у справі,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного

господарського

суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 243 Х/1-12) на рішення

господарського

суду Харківської області від 21.12.06 р. у справі № 52/323-06

за позовом житлового кооперативу

"Простор-13", м. Харків,

до   суб"єкта   підприємницької   діяльності-фізичної   особи  

ОСОБА_1, м. Харків,

про розірвання договору оренди та стягнення 2073,20

грн.,

встановила:

Позивач, житловий кооператив

"Простор-13", звернувся до господарського суду Харківської області з

позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,

відповідача, про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1 від

01.06.2003 року, стягнення 2073,20 грн. заборгованості з орендної плати з

урахуванням індексу інфляції.

Рішенням господарського суду

Харківської області від 21.12.2006р. (суддя Білоусова Я.О.) позов задоволено

частково.

Розірвано договір оренди № 1 від

01.06.2003 р., укладений між СПД-ФО ОСОБА_1 та ЖК "Простор-13".

Стягнуто з відповідача на користь

позивача 694,59 грн. заборгованості з орендної плати, 102,00 грн. витрат по

сплаті держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

В

частині стягнення 1378,61 грн. заборгованості провадження у справі припинено.

Відповідач, СПД-ФО ОСОБА_1, з

рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на

невідповідність висновків суду дійсним

обставинам справи. Просить

оскаржуване рішення скасувати, постановити нове рішення.

Апеляційну скаргу відповідач,

зокрема, обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в порушення пункту 2 статті

83 Господарського процесуального кодексу України самостійно визначив межі позовних

вимог, так як в мотивувальній частині рішення вказав, що сума заборгованості

відповідача з орендної плати становить 1120,24 грн., а стягнув з нього на

користь позивача 694,59 грн. такої заборгованості, тоді як в матеріалах справи

відсутні докази саме такої заборгованості, а клопотання про перерахунок суми

від позивача не надходило. Також вказує на те, що згідно з наданими позивачем

розрахунками заборгованость з орендної плати склалася до підписання сторонами

договору оренди від 01.06.2003 р., а існувала за договором оренди, який втратив

чинність після підписання наступного за ним договору, а тому, на думку

відповідача, висновок суду першої інстанції про наявність заборгованості

відповідача з орендної плати за 2004 р. та несплату ним орендної плати більш

ніж три місяці не відповідає дійсності.

Крім

того відповідач зазначає, що згідно з наданими суду першої інстанції актів від

11.11.2005          р., 

21.09.2005  р.,   11.10.2005 

р.,  25.12.2005  р., 

30.11.2005  р.  СПД  ФО

ОСОБА_1

вносила плату за проведення та виконання певних робіт

в

рахунок орендної плати за умовами пункту 4.1.1 договору оренди №1 від

01.06.2003

Р-

Позивач у відзиві на апеляційну

скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної

скарги заперечують, просять залишити її без задоволення та стягнути з

відповідача 2073,20 грн. заборгованості з орендної плати.

В обгрунтування своєї позиції по

справі посилаються, зокрема, на те, що сторони з моменту укладення договору

оренди №1 від 01.06.2003 р. при розрахунках заборгованості з орендної плати

користувалися положеннями цього договору, що в звіті позивача по орендній платі

за 2003 р. та в двосторонньому акті від 11.11.2005 р. визначена сума

багаторічної заборгованості, а тому заборгованість виникла саме після підписання

сторонами договору оренди №1  від

01.06.2003 р. і складає станом на

10.08.2006          р. з урахуванням індексу інфляції

2073,20 грн.

Колегія суддів дослідила матеріали

справи, вислухала пояснення представників сторін, перевірила правильність

застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення

норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна

скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції

слід змінити виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи,

01.06.2003 р. між житловим кооперативом "Простор-13", орендодавцем,

та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, орендарем,

було укладено договір оренди №1, відповідно до умов якого орендодавець передав,

а орендар прийняв у тимчасове строком до 01.12.2007 р. оплатне користування під

магазин нежитлове підвальне приміщення загальною площею 50 кв.м., розташоване

за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 32.

Відповідно до пукнтів 3.5, 4.1

зазначеного договору орендар зобов'язався вносити орендну плату у встановлені

строки у розмірі по 6.00 грн. за кв. м., всього 300,00 грн. в місяць, а згідно

з пунктом 4.3 договору оплату за орендоване приміщення за попоредньою

домовленістю сторін можно здійснювати розрахунком за виконані

ремонтно-будівельні, електро-монтажні, санітарно-технічні роботи в обсягах,

необхідних для підтримання санітарно-технічного стану орендованого приміщення,

за винятком житлових приміщень та іншим способом.

Пунктами 5.2, 5.3 вказаного

договору встановлено, що дострокове розірвання договору може бути здійснено у

випадку недотримання орендарем умов договору, про що орендодавець має

повідомити орендаря за місяць до припинення дії договору або за письмовою

заявою однієї із сторін за ЗО днів до передбачуваного моменту розірвання

договора, за умов виконання всіх узятих зобов'язань по договору.

Відповідно   до  

статті   526    Цивільного  

кодексу   України   зобов'язання    має

виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а згідно з частиною 1

статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк

(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що

відповідач орендну плату за договором оренди №1 від 01.06.2003 р. вносив у 2003

р. не в повному обсязі, а у 2004 р. орендна плата взагалі ним не вносилась, в

результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 10.08.2006 р. склала з

урахуванням індексу інфляції 2073,20 грн.

Ухвалою апеляційного господарського

суду від 19.02.2007 р. відповідача було зобов'язано надати контррозрахунок

заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції; копії платіжних

(інших) документів на підтвердження сум сплаченої за спірний період орендної

плати (оригінали цих документів - для огляду у судовому засіданні), проте

відповідач не виконав вимоги ухвали суду, не надавши жодних доказів, які б

спростовували факт наявності заборгованості з орендної плати, а тому позовні

вимоги в цій частині є обгрунтованими.

Висновок господарського суду про

те, що відповідач сплатив заборгованість з орендної плати в сумі 1378,61 грн.

грунтується на наявних в матеріалах справи належним чином не засвідчених копіях

платіжних квитанцій, з яких не вбачається, що за цими квитанціями відповідач

вносив позивачеві платежі з орендної плати за договором №1 від 01.06.2003 р., а

тому рішення місцевого господарського суду слід змінити в частині стягнення

заборгованості з орендної плати, стягнувши замість 694,59 грн. всю суму

заявлених майнових вимог - 2073,20 грн.

Посилання відповідача на те, що

заборгованость з орендної плати склалася до підписання сторонами договору

оренди №1 від 01.06.2003 р. і існувала за договором оренди, який втратив

чинність після підписання наступного за ним договору, є необгрунтованим,

оскільки з матеріалів справи вбачається, що при розрахунках суми заборгованості

з орендної плати сторони користувалися положеннями саме договору оренди №1 від

01.06.2003 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним сторонами

двостороннім актом від 11.11.2005 р. та актами від 21.09.2005 р., 11.10.2005

р., 20.10.2005 р., 25.12.2005 р., 30.11.2005 р., а раніше укладені між

сторонами договори оренди відповідачем не надавалися та в матеріалах справи

відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 651

Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням

суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою

стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке

порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона

значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні

договору.

Згідно з частиною 1 статті 782

Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму

і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю

протягом трьох місяців підряд.

А отже оскільки з матеріалів справи

вбачається, що загальними зборами ЖК "Простор-13" згідно з пунктами

5.2, 5.3 договору оренди №1 від 01.06.2003 р. було прийнято рішення про

розірвання цього договору з СПД ФО ОСОБА_1 та як вже зазначалося вище,

відповідач не вносив орендну плату протягом більш ніж трьох місяців підряд,

господарський суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про

наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору

оренди №1 від 01.06.2003 р., а тому рішення господарського суду першої

інстанції в цій частині слід залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись

статтями 33, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

колегія суддів

постановила:

Апеляційну

скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду

Харківської області від 21.12.2006 р. у справі №52/323-06 змінити в частині стягнення

заборгованості з орендної плати. Замість 694,59 грн. заборгованості стягнути

2073,20 грн. заборгованості.

В

іншій частині рішення залишити без змін.

Головуючий суддя                                                              

Л.В. Слюсарева   

                               Суддя                                                              

Н.Д. Білоконь

                               Суддя                                                              

В.П. Бондаренко