Рішення

від 19.01.2024 по справі 219/12167/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Номер провадження 2/229/823/2024

Справа № 219/12167/20

19 січня 2024 року Дружківський міський суд Донецької області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Терещенко С.В.,

представника позивача Савченко С.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дружківка Донецькоїобласті врежимі відеоконференціїцивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Востокагро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа-приватний нотаріусБахмутського районногонотаріального округуДонецької областіЛітвінова ВалентинаАнатоліївна провизнання недійснимдоговору проправо користуванняземельною ділянкоюдля сільськогосподарськихпотреб таскасування державноїреєстрації правакористування земельноюділянкою,

встановив:

представник позивача - адвокат Савченко С.І., яка діє в інтересах ТОВ «Востокагро», звернулась до суду з позовом, який надалі був уточнений, згідно якого просить визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 17.12.2018 р., земельної ділянки загальною площею 10,2152 га з кадастровим номером 1420984500:01:011:0002, розташованої на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 100 (сто) років та посвідчений приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвіновою Валентиною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 1981; скасувати державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки загальною площею 10,2152 га з кадастровим номером 1420984500:01:011:0002, розташованої на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого 17.12.2018 року приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвіновою Валентиною Анатоліївною, номер запису про право 29481853; стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що між ТОВ СП «Сябри», правонаступником якого стало ТОВ «Востокагро», та ОСОБА_1 13.04.2004 р. був укладений договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 10,22 га, кадастровий номер 1420984500:01:011:0002, який належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ДН № 061712, що розташована на території Клиновської сільської ради Артемівського (Бахмутського) району Донецької області. Строк дії договору 5 років. 11.05.2004 р. вказаний договір був зареєстрований в Артемівському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 23. 01 жовтня 2008 року сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 34 від 26.04.2004р., якою змінено строк дії договору. А саме, п. 8 Договору викладено сторонами у наступній редакції: «Договір укладено на 15 років з моменту підписання цієї додаткової угоди. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію». Таким чином, строк дії договору за згодою сторін встановлено до 01 жовтня 2023 року. Додаткова угода від 01.10.2008р. про зміну строку дії договору оренди землі зареєстрована у Артемівському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.08.2009р. за № 040914800022. З часу укладення Договору по цей час ТОВ «Востокагро» виконує належним чином свої зобов`язання за Договором, в тому числі і зі сплати орендної плати. Договір оренди від 13.04.2004р. № 23 внесено до Державного реєстру земель на підставі документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею, а також відомості про право оренди земельної ділянки внесено до книг записів (реєстрації) таких документів. Договір оренди землі (із змінами) між ТОВ «Востокагро» та ОСОБА_1 є чинним, зареєстрованим згідно вимог чинного законодавства, діючих станом на дату державної реєстрації. Договір не припиняв свою дію, не був розірваний ані за згодою сторін, ані за рішенням суду. 16.09.2020 р. позивачем отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 224201228, з якої вбачається, що 17.12.2018р. на земельну ділянку кадастровий номер 1420984500:01:011:0002, загальна площа 10,2152 га, зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком дії на 100 років (номер запису про речове право 29481853), правокористувач ОСОБА_2 . Реєстраційні дії вчинено приватним нотаріусом Літвіновою В.А., Бахмутський районний нотаріальний округ, Донецька область. Як вбачається із Інформаційної довідки, вказано підставу виникнення іншого речового права: договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: 1981, виданий 17.12.2018р., видавник: Приватний нотаріус Літвінова В.А. Таким чином, на одну земельну ділянку існує «подвійна» реєстрація речового права: оренда та емфітевзис. Позивач вважає, що оскільки укладення договору на право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб можливе лише після розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем, відповідно укладення нового договору емфітевзису з новим користувачем у період дії попереднього договору оренди є прямим порушенням прав орендаря на належне користування землею. Договір оренди від 13.04.2004р. № 23 (із змінами), укладений між позивачем та ОСОБА_1 , внесено до Державного реєстру земель на підставі документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею, а також відомості про право оренди земельної ділянки внесено до книг записів (реєстрації) таких документів. Станом на дату подання позовної заяви договір оренди землі (із змінами) між позивачем і ОСОБА_1 є чинним, зареєстрованим згідно вимог чинного законодавства, діючих станом на дату державної реєстрації. 24 вересня 2020 року позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено лист, в якому їй повідомлено про вчинення нею неправомірних дій та попередження щодо звернення до суду, оскільки своїми діями вона порушує права позивача. Відповіді не отримано. Оскільки укладення договору емфітевзису з новим користувачем можливе лише після розірвання договорів оренди землі з попередня орендарем, відповідно укладення нового договору користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення у період дії попередньою договору оренди з позивачем є прямим порушенням прав орендаря на належне користування землею. Позивач вважає, що подання ОСОБА_1 для державної реєстрації права користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) документів, зокрема тих, які є невід`ємною частиною договору оренди № 23 від 13.04.2004р., та на підставі яких право оренди вже зареєстроване у встановлений законом спосіб за ТОВ «Востокагро», є підставою для відмови у державній реєстрації такого речового права іншій особі. Вказані представником позивача обставини змушують позивача звернутись до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокагро» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвінової Валентини Анатоліївни про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2021 року виключено відповідача - приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Літвінову В.А. із числа співвідповідачів по справі. Залучено у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокагро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Літвінову В.А. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 серпня 2021 року закрито підготовче провадження, призначене судове засідання по розгляду справи по суті.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокагро» Савченко С.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх представник адвокат Руднєва І.С. в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Третя особа - приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвінова В.А. в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, разом з тим, надала до суду заяву, згідно якої просила судове засідання проводити у її відсутність, справу вирішити на розсуд суду.

Згідно наданихдо судуписьмових поясненьприватного нотаріусаБахмутського районногонотаріального округуДонецької областіЛітвінової В.А.,остання пояснила,що нею17грудня 208року посвідчувався договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, укладений між сторонами по справі, реєстровий номер 1981.Посвідчення договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) було здійснено нею відповідно до норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та інших законів та підзаконних нормативно- правових актів. На виконання пункту 1.9 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/517.12.2018 року перед посвідченням вказаного договору емфітевзису було сформовано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 57856991. На підставі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17.12.2020 року за № 149747829 відомості відсутні. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 17.12.2020 року за № 149748549 відомості про реєстрацію іншого речового права, відомості про державну реєстрацію іпотеки і відомості про державну реєстрацію обтяжень відсутні. У витребуваному з Державного земельного кадастру витязі в розділі «Відомості про право власності/право постійне користування» відомості про оренду/суборенду щодо вказаної земельної ділянки, зокрема про договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Востокагро» та ОСОБА_1 , відсутні. Виходячи з наведеного, підстав для відмови у вчинення нотаріальної дії, передбаченої ст. 49 Закону України «Про нотаріат», а саме - у посвідченні договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) щодо вказаної земельної ділянки, у неї не було.

Крім того, згідно листа приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвінової В.А. від 29.06.2023 року нею повідомлено, що на підставі Наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 155/7 від 03.02.2023 року нею припинено приватну нотаріальну діяльність по Бахмутському районному нотаріальному округу Донецької області.

Оскільки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх представник адвокат Руднєва І.С. були належним чином повідомленими про судове засідання, але причин неявки суду не повідомили, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без їх участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

Суд,дослідивши матеріалисправи,вислухавши поясненнята доводипредставника позивача,всебічно іповно з`ясувавшивсі фактичніобставини справи,на якихґрунтуються позовнівимоги,об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до таких висновків.

Згідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 13 ЦПК Українивказує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено,що згідноДержавного актупро правовласності наземельну ділянкусерії ДН№ 061712,виданого 13квітня 2004року, ОСОБА_1 є власникомземельної ділянкиплощею 10,22га,розташованої на території Клинівської сільської ради Артемівського району Донецької області № 014, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільського сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1420984500:01:011:0002 (т.1 а.с.18,19).

13 квітня 2004 року ОСОБА_1 та ТОВ СП «Сябри» уклали договір оренди землі №23 строком на 5 років, згідно якого ОСОБА_1 надала в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного виробництва сільськогосподарської продукції загальною площею 10,22 га, яка знаходиться в межах Клинівської сільської ради. Даний договір зареєстрований у Артемівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 травня 2004 року за № 23 (т.1 а.с.7-10).

01 жовтня 2008 року укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі № 23 від 13.04.2004 року, згідно якого ОСОБА_1 передала ТОВ «Востокагро» в платне користування земельну ділянку загальною площею 10,22 га (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), яка знаходиться на території Клинівської сільської ради, строком на 15 років. Додаткова угода до Договору оренди землі № 23 від 13.04.2004 року зареєстрована у Артемівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельним ресурсам», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.08.2009 року за №040914800022 (т.1 а.с.12-15).

Таким чином, на теперішній день Договір оренди землі № 23 від 13.04.2004 року є чинним, обумовлений сторонами строк оренди становить до 01 жовтня 2023 року.

09 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Востокагро» укладений Додатковий договір до Договору оренди землі № 23 від 13.04.2004 року, згідно якого підвищено розмір орендної плати (т.1 а.с.17).

Орендар згідно Договору оренди землі № 23 від 13.04.2004 року, Додаткової угоди та Додаткового договору до нього сплачував за користування земельною ділянкою встановлений розмір орендної плати, що підтверджується відомостями на виплату грошей (т.1 а.с.22-28).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 224201228, 17.12.2018 року приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвіновою В.А. зареєстровано Договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 1981, номер запису про речове право 29481853; загальна площа земельної ділянки 10,2152 га, кадастровий номер 1420984500:01:011:0002, строк дії сервітуту: 100 (сто) років, власник земельної ділянки ОСОБА_1 , правокористувач - ОСОБА_2 (т.1 а.с.29-34, 38-39).

24.09.2020 року позивачем на адресу ОСОБА_1 був направлений лист з вимогою щодо припинення дії договору емфітевзису, укладеного між нею та ОСОБА_2 , та виключення з реєстру прав запису 29481853 про оренду земельної ділянки, кадастровий номер 1420984500:01:011:0002 (т.1 а.с.35).

На запит суду приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвінова В.А. спрямувала лист від 12.03.2021 року, в якому зазначила, що згідно Порядку передачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Наказом Мін`юсту України № 111/5 від 20.01.2012 року, документи у сфері державної реєстрації прав передаються органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна. Отже, надати копії реєстраційної справи та документів, на підставі яких 17.12.2018 року було здійснено реєстраційний запис про речове право № 29481853, не вбачається можливим, оскільки оригінали документів реєстраційної справи передані до суб`єкта державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі.

Крім того, приватним нотаріусом до листа надана копія Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 17 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якого власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передає емфітевту право володіння та право цільового користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевтичне право) площею 10,2152 га, яка розташована на території Клинівської сільської ради Бахмутського (Артемівського) району Донецької області, кадастровий номер 1420984500:01:011:0002, зберігаючи за собою право розпорядження нею. Емфітевтичне право за цим договором встановлено на 100 років (т.1 а.с.118-119).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.09.2023 року повідомлено, що у зв`язку із проведенням антитерористичної операції, операції об`єднаних сил, введення воєнного стану на території України доступ до приміщень територіальних органів Держгеокадастру, розташованих на окупованих територіях та територіях ведення активних бонових дій, де знаходиться архівна та інша документація, тимчасово відсутній, що унеможливлює доступ до книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та надання відповідної інформації. Згідно з даними Державного земельного кадастру у Поземельній книзі в електронному вигляді щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1420984500:01:011:0002 відсутні відомості про її оренду, розділ 4 Поземельної книги «Земельна ділянка. Оренда. Суборенда» не сформований (т.2 а.с.64).

Натомість представником позивача до матеріалів справи долучено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, яким задоволений адміністративний позов ТОВ «Востокагро» до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Міськрайонного управління у Бахмутському районі та м. Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у перенесенні відомостей про речові права на земельні ділянки, що перебувають в оренді ТОВ «Востокагро» та виникли до 01 січня 2013 року, до Державного земельного кадастру без подання заяви в автоматизованому порядку та зобов`язано Міськрайонне управління у Бахмутському районі та м. Бахмуті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області внести відомості про речові права на земельні ділянки, що перебувають в оренді ТОВ «Востокагро» та виникли до 01 січня 2013 року, до Державного земельного кадастру без подання заяви, в автоматизованому порядку шляхом перенесення із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів (т.2 а.с.67-76).

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, а згідно із статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 цього Закону встановлено, щодоговір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зіст. 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З положень частин 1 та 3 ст. 203 ЦК України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а волевиявленняучасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою ст. 215 цього Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою-третьою,п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На період укладення договору оренди землі від 13.04.2004 року діяло два нормативних акти, відповідно до яких і проводилась державна реєстрація договорів оренди землі, а саме: Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою КМУ від 25.12.1998 року № 2073, який втратив чинність 05.08.2011 року, та Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174, який втратив чинність 20.08.2012 року.

Аналізуючи вказані нормативні акти, матеріали справи, суд приходить до висновку, що державна реєстрація договору оренди землі, укладеного між позивачем ТОВ СП «Сябри», правонаступником якого є ТОВ «Востокагро», та ОСОБА_1 13.04.2004 року, здійснена у відповідності до чинного на період її проведення законодавства.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація договору оренди, його зміни та розірвання здійснюється відповідним органом за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації (договір, судове рішення).

За змістом ст.6 ч.5 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні і підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх умов договору, підписання спірного договору за викладеними у ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Частиною 1 статті 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Припинення договору оренди відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» може бути тільки шляхом його розірвання за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором.

Судом встановлено, що договір оренди землі № 23, укладений 13.04.2004 між ТОВ СП «Сябри», правонаступником якого є ТОВ «Востокагро», та ОСОБА_1 , не змінювався та не розривався, тобто не припинив свою дію. Державна реєстрація припинення права оренди позивача за договором оренди земельної ділянки від 13.04.2004 не здійснювалась, укладений 13.04.2004 договір оренди земельної ділянки не визнаний недійсним, а здійснена державна реєстрація цього договору 11.05.2004 не скасована та є чинною. Більш того, 09 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Востокагро» укладений Додатковий договір до Договору оренди землі № 23 від 13.04.2004 року, згідно якого підвищено розмір орендної плати.

Із наведеного вбачається, що Договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 17.12.2018, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час дії договору оренди землі від 13.04.2004, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ СП «Сябри», правонаступником якого є ТОВ «Востокагро», який не припинив свою дію та без врахування пріоритетного права позивача на його продовження чи укладання, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Пунктами 1 та 3 частини 3ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Державний реєстратор під час проведення реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

З наведеного вбачається, що державний реєстратор як суб`єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації зобов`язаний запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Однак, як зазначила приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвінова В.А., згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17.12.2020 року за № 149747829 відомості відсутні; згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 17.12.2020 року за № 149748549 відомості про реєстрацію іншого речового права, відомості про державну реєстрацію іпотеки і відомості про державну реєстрацію обтяжень відсутні. У витребуваному з Державного земельного кадастру витязі в розділі «Відомості про право власності/право постійне користування» відомості про оренду/суборенду щодо вказаної земельної ділянки, зокрема про договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Востокагро» та ОСОБА_1 , відсутні.

Таким чином, факт існування реєстрації права «первісного» орендаря (ТОВ СП «Сябри», правонаступником якого є ТОВ «Востокагро») на користування цією ж ділянкою залишився поза увагою, що призвело до подвійної державної реєстрації права оренди на одну земельну ділянку.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав користування (емітевзис та оренди) на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача як орендаря, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Таким чином, суд приходить до висновку, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав користування на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря за договором оренди землі від 13.04.2004.

Внаслідок укладення договору емфітевзису було порушено право позивача на користування спірною земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 574/895/18-ц від 25 липня 2019 року.

За таких обставин, суд вважає, що Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 17 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1420984500:01:011:0002, необхідно визнати недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст. 203, 215 ЦК України.

Вирішуючи вимогу про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень (номер запису про право 29481853), проведену приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвіновою В.А. на підставі Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 17 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, з аналізу наведеної норми Закону вбачається, що ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсним чи скасування документів на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватись одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано право користування щодо того самого нерухомого майна.

Позовна вимога про скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору емфітевзису, оскільки підставою для державної реєстрації речового права був оспорюваний договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, котрий визнаний судом недійсним.

Оскільки судом визнано недійсним договір емфітевзису, на підставі якого проведено державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер запису про право 29481853), проведену приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвіновою В.А.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 4 204 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 12, 76, 78, 89, 235, 259, 263-265, 280, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокагро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвінова Валентина Анатоліївна про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою задовольнити.

Визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 17.12.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 10,2152 га, кадастровий номер 1420984500:01:011:0002, що розташована на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, та посвідчений приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвіновою Валентиною Анатоліївною, номер в реєстрі № 1981.

Скасувати державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки, загальною площею 10,2152 га, з кадастровим номером 1420984500:01:011:0002, розташованої на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проведену 17.12.2018 року приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Літвіновою Валентиною Анатоліївною на підставі договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 17.12.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , номер запису про право 29481853.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокагро» в дольовому порядку судові витрати по сплаті судового збору по 2 102 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя- О.М.Лапченко