Постанова

від 18.01.2024 по справі 946/10572/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1685/24

Справа № 946/10572/21

Головуючий у першій інстанції Смокіна Г.І.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня», Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Смокіної Г.І. 24 травня 2023 року у м. Ізмаїл Одеської області, -

встановила:

У грудні 2021 року до суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 з позовом до КП «Ізмаїльська міська друкарня», Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 31294,90 грн.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що у період з 17.11.2008 року по 05.04.2021 року він знаходився у трудових відносинах з КП «Ізмаїльська міська друкарня». За час роботи йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 7412,19 грн., що підтверджується довідкою № 04. Наказом № 19к від 05.04.2021 року позивач був звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства. В день звільнення 05.04.2021 року відповідач письмово не повідомив ОСОБА_1 про нараховані суми, належні при звільненні, та не здійснив виплату коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Заробітна плата була виплачена 13.10.2021 року. З моменту звільнення до моменту розрахунку заборгованості становить період 190 днів. Відповідно до розрахунку, середній заробіток за 190 днів становить 31294,90 грн. (7412,19 грн / 45 днів = 164 грн. 71 коп. середній заробіток за 1 один день; 190 днів (до виплати заробітної плати) х 164,71 грн. (середній заробіток за 1 один день) = 31294,90 грн. (середній заробіток за весь час прострочення). У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при його звільненні, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який на момент звернення до суду складає 31294,90 грн.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Стягнуто з КП «Ізмаїльська міська друкарня» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 14824,38 грн.

Стягнути з КП «Ізмаїльська міська друкарня» в дохід держави судовий збір в сумі 426,76 грн.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не встановлений ймовірний розмір майнових втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні. І, відповідно, не встановлена співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду не надходив, що не заважає розгляду справи у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України,апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2008 року по 05.04.2021 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Ізмаїльська міська друкарня», що підтверджено записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с. 5).

Згідно довідки Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня» про заборгованість по заробітній платі № 04 від 07.06.2021 року, заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період 01.01.2021 року по 05.04.2021 року становила 7412,19 грн. (а.с. 6).

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 29.01.2021 року за № 441-VIІІ «Про припинення Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня» шляхом ліквідації» вирішено припинити Комунальне підприємство «Ізмаїльська міська друкарня» шляхом його ліквідації та призначити ліквідаційну комісію у складі голови Лянгузова С.О.

Наказом Комунального підприємства «Ізмаїльська міська друкарня» за №19к «Про припинення трудового договору» від 05.04.2021 року, ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із ліквідацією підприємства (а.с. 5).

Однак, заробітна плата була виплачена позивачу лише 13.10.2021 року, що не заперечується апелянтом (а.с. 7).

10.09.2021 року Ізмаїльською міською радою Ізмаїльського району Одеської області прийняте рішення № 1224-VIІІ «Про внесення змін у рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 242-УІІІ від 24.12.2020 року «Про бюджет Ізмаїльської міської територіальної громади па 2021 рік» (а.с. 50-52).

Згідно Додатку 2 до зазначеного рішення, в Розподілі видатків бюджету Ізмаїльської міської територіальної громади на 2021 рік зазначена Фінансова підтримка КП «Ізмаїльська міська друкарня» у розмірі 538000 грн. (а.с. 53-55).

Згідно виписки Державної казначейської служби України від 07.10.2021 року, на рахунок КП «Ізмаїльська міська друкарня» через Управління економіки Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшло фінансування у розмірі 442394,83 грн. (а.с. 56).

Згідно наданого позивачем розрахунку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 31294,90 грн. за 190 днів: (7412,19 грн. / 45 днів = 164 грн. 71 коп. середньоденний заробіток; 190 днів (до виплати заробітної плати) х 164,71 грн. (середньоденний заробіток) = 31294,90 грн. (середній заробіток за весь час прострочення).

Статтею 55 Конституції України гарантований захист судом прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Згідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справ - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

Згідно п. 2.4, 6.1.1, 10.5 Статуту КП «Ізмаїльська міська друкарня», засновник не несе відповідальності по зобов`язанням підприємства, крім випадків, передбачених діючим законодавством. Вищим органом управління підприємством є засновник Ізмаїльська міська рада. При реорганізації і припиненні діяльності підприємства звільненим робітникам гарантується дотримання їхніх прав і інтересів у відповідності до трудового законодавства України.

Таким чином, обов`язок по сплаті середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні покладається саме на КП «Ізмаїльська міська друкарня», а не на Ізмаїльську міську раду Ізмаїльського району Одеської області.

Враховуючи, що роботодавець допустив у відношенні позивача порушення права на отримання в день звільнення усіх належних від підприємства сум, які у спірних правовідносинах не були оспорюваними, і це порушення відбулося з його вини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування до цих правовідносин ст. 117 КЗпП України та стягнення з КП Ізмаїльська міська друкарня, яке є належним відповідачем у справі та на час вирішення судом спору не є припиненим в установленому законом порядку, на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого розрахований позивачем згідно із Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року із наступними змінами та доповненнями та відповідачами не спростований.

Разом із цим, згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду, який сформульовано у постанові від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Судом першої інстанції встановлено, що у день звільнення ОСОБА_1 05.04.2021 року відповідач письмово не повідомив його про нараховані суми, належні при звільненні, та не здійснив виплату належних коштів, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Заробітна плата була виплачена ОСОБА_1 лише 13.10.2021 року, тобто, період затримки розрахунку становив 190 днів.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку, не спростованого відповідачем, сума середнього заробітку за 190 днів становила 31294,90 грн., що у чотири разі більше, ніж сума заборгованості по зарплаті - 7412,19 грн.

Судом вірно встановлено, що 29.01.2021 року рішенням Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 441-VIII припинено Комунальне підприємство «Ізмаїльська міська друкарня» шляхом ліквідації.

У зв`язку із нестачею грошових коштів для проведення виплат по заробітній платі в повному обсязі, ліквідаційна комісія звернулась до Ізмаїльського міського голови Ізмаїльського району Одеської області про фінансову підтримку КП «Ізмаїльська міська друкарня».

10.09.2021 року Ізмаїльською міською радою Ізмаїльського району Одеської області було прийняте рішення № 1224-VI11 «Про внесення змін у рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 242-УІІІ від 24.12.2020 року «Про бюджет Ізмаїльської міської територіальної громади па 2021 рік». Відповідно до Додатку 2 до зазначеного рішення, в Розподілі видатків бюджету Ізмаїльської міської територіальної громади па 2021 рік зазначена фінансова підтримка КП «Ізмаїльська міська друкарня» у розмірі 538000 грн.

07.10. 2021 року, відповідно до виписки Державної казначейської служби України на рахунок КП «Ізмаїльська міська друкарня», через Управління економіки Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, яке є органом управління КП «Ізмаїльська міська друкарня», надійшло фінансування у розмірі 442394,83 грн.

13.10.2021 року, після отримання зазначених коштів, КП «Ізмаїльська міська друкарня» була виплачена заборгованість із заробітної плати працівникам, в тому числі позивачу.

З вищевикладеного вбачається наявність поважних причин несвоєчасної виплати заборгованості з боку відповідача з огляду на відсутність коштів на рахунках КП «Ізмаїльська міська друкарня» та необхідність вжиття заходів щодо отримання додаткової фінансової допомоги, що є підставою для зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

Розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором.

- Період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- Ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

- Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Вказане обґрунтовується тим, що з однієї сторони працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. З іншої сторони, якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

Таким чином, оскільки затримка розрахунку при звільненні позивача сталася у зв`язку з нестачею грошових коштів для проведення виплат по заробітній платі у повному обсязі та розрахунок із позивачем здійснено після вжиття ліквідаційною комісією заходів та виділення коштів Ізмаїльською міською радою Одеської області з місцевого бюджету, з огляду на неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, суд першої інстанції обґрунтовано вважав справедливим, пропорційним та таким, що відповідає обставинам справи, визначення розміру відповідальності комунального підприємства КП «Ізмаїльська міська друкарня» за прострочення належних при звільненні позивача виплат у сумі 14824,38 грн., що дорівнює подвійному розміру заборгованості із заробітної плати, сплаченої із затримкою.

Безпідставними при цьому є доводи апеляційної скарги Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області про те, що судом першої інстанції не встановлений ймовірний розмір майнових втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні.

Колегія суддів зазначає, що метою, яка закладена законодавцем у зміст процедури відшкодування, передбаченої ст. 117 КЗпП, є компенсація працівникові майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Саме виходячи із природи такого відшкодування, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

За обставин цієї справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні та навів такий розрахунок.

Колегія суддів також звертає увагу апелянта на те, що діючим законодавством передбачена можливість суду, за певних умов, зменшити розмір відшкодування внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, однак жодною нормою права не передбачена можливість звільнення роботодавця від обов`язку виплати працівнику середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 18 січня 2024 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе