Рішення

від 16.01.2024 по справі 274/3580/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3580/23

Провадження № 2/0274/100/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області БольшаковаТ.Б.за участю секретаря судового засідання Юсової О.А.,

представника позивача - прокурора Романчук Т.А.,

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Яремчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд: припинити громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820885001:08:002:0014 площею 0,2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.02.2014, номер запису про право власності 4616804 від 10.02.2014 (Індексний номер рішення про державну реєстрацію 10771857 під 10.02.2014) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгсокадастру в Житомирській області; стягнути з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 2 684,0 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач у справі ОСОБА_1 є громадянином Республіки Білорусь. На підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 10.02.2014 № 270 він набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820885001:08:002:0014 площею 0,2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.02.2014, номер відомостей про речове право 4616804, індексний номер рішення про державну реєстрацію 10771857.

Таким чином, відповідач набув право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення для ведення особистого селянського господарства та протягом року не виконав покладений на нього обов"язок, а саме не відчужив земельну ділянку, тому право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню, шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 13.06.2023 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 11.09.2023 закрито проведення підготовчого засідання, призначено справу до судового розгляду.

30.10.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що відповідач як громадянин іноземної держави та власник земельної ділянки у відповідності до ч.4 ст.145 ЗК України має право на компенсацію у разі конфіскації земельної ділянки. Позивачем надана довідка про оціночну вартість земельної ділянки, при цьому інформація про нормативно-грошову оцінку такої земельної ділянки відсутня. При винесенні рішення просить врахувати вимоги ч.4 ст.145 ЗК України щодо продажу конфіскованої земельної ділянки на земельних торгах та виплатити кошти за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, колишньому власнику.

Згідно відповіді Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області на відзив, яка надійшла до суду 07.12.2023, відповідач у встановлений законом строк не відчужив, тому така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Обраний спосіб захисту порушених інтересів держави відповідає вимогам законодавства. Обов`язок відшкодування вартості земельної ділянки виникає після її продажу на земельних торгах. У зв`язку з викладеним просить задовольнити позов.

Прокурор Романчук Т.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просила врахувати вірну адресу розташування земельної ділянки : АДРЕСА_1 , замість помилково вказаного у резолютивній частині позовної заяви будинку 2.

Представник Головного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача та відповідач у судовому засіданні щодо задоволення вимоги про припинення права власності на земельну ділянку не заперечили. При винесенні рішення просили врахувати вимоги ч.4 ст.145 ЗК України щодо виплати коштів відповідачу з продажу конфіскованої земельної ділянки на земельних торгах.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно частин третьої, четвертої статті 56 ЦПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (абз. 6 ст. 41 Конституції України).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини (ч. 2, 3 ст. 81 ЗК України).

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч. 4 ст. 81 ЗК України).

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава (ч. 1 ст. 130 ЗК України).

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (п. е абз. 2 ст. 140 ЗК України).

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Право власності припиняється у разі конфіскації (п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом (ч. 2 ст. 354 ЦК України).

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

У відповідності до ч.1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п.1 п. 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 основними завданнями Держгеокадастру є серед решти реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п. 33 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Як слідує із інформації ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 10-6-0.6-1294/2-23 від 11.04.2023 (а.с.23), через відсутність фінансування витрат ГУ по сплаті судового збору ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників, яким такі земельні ділянки не можуть належати, а тому клопоче про представництво держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області саме прокуратурою.

Таким чином, обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суді, суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином республіки Білорусь та проживає за адресою: Республіка Білорусь, Вітєбська обл, Лєпєльський район, п. Межица, РНОКПП НОМЕР_1 (паспорт громадянина республіки Білорусь серії НОМЕР_2 , виданому 14.02.2012) (а.с.13, 14).

На підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 10.02.2014 № 270 ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820885001:08:002:0014 площею 0,2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.02.2014, номер відомостей про речове право 4616804, індексний номер рішення про державну реєстрацію 10771857 (а.с. 15 - 17).

Вказане підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою 07.06.2023 (а.с.13, 14).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20230607-0006057719 від 07.06.2023, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1820885001:08:002:0014 становить 37837,68 грн (а.с.18, 19).

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач, будучи громадянином іноземної держави та отримавши у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, повинен був діяти у відповідності до приписів Земельного кодексу України, однак упродовж року після набуття права власності на успадковану земельну ділянку сільськогосподарського призначення добровільно її не відчужив, вказана земельна ділянка підлягає конфіскації у власність держави в порядку ст.145 ЗК України.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23 січня 2018 року (провадження № 61-1390 св 17).

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику. Таким чином чинним законодавством України передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом та не потребує додаткового зазначення про це у резолютивній частині рішення.

V. Розподіл судових витрат

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пов`язані із розглядом даної справи, що складаються із судового збору в розмірі 2684,00 гривень ( а.с. 11).

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівникаБердичівської окружноїпрокуратури Житомирськоїобласті вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській областідо ОСОБА_1 ,про припиненняправа власностіна земельнуділянку шляхомїї конфіскації- задовольнити.

Припинити громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820885001:08:002:0014 площею 0,2 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.02.2014, номер запису про право власності 4616804 від 10.02.2014 (Індексний номер рішення про державну реєстрацію 10771857 від 10.02.2014) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Бердичівська окружна прокуратура Житомирської області, адреса: вул. Вінницька, 23, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 02909950.

в інтересах держави в особі

Головного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області, адреса: вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, ЄДРПОУ 39765513.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: Республіка Білорусь, Вітєбська обл, Лєпєльський район, п. Межица, РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2024.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА