Рішення

від 16.01.2024 по справі 569/24462/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/24462/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П..

при секретарі Литвиненко В.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визначення частки в спільній сумісній власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Рівненської міської ради, в якій просить визначити, що частка померлого ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 складає частину квартири.

Позовну заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 з 06.02.2009 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від цього шлюбу в них народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , при виконанні службових обов`язків у зоні бойових дій помер чоловік позивача ОСОБА_2 . Заповіту на день своєї смерті не залишив. За час шлюбу, позивачем та її чоловіком було набуто у власність, земельну ділянку площею 0,0504 га за адресою, АДРЕСА_2 , транспортний засіб марки AUDI А8 та квартиру АДРЕСА_1 . Зазначена квартира була набута 28 травня 2016 року під час зареєстрованого шлюбу з спадкодавцем ОСОБА_2 , за спільні кошти подружжя, право власності на квартиру було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.05.2016 року на ім`я ОСОБА_1 .

Після смерті чоловіка ОСОБА_1 , разом із дочкою ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом подання заяви про її прийняття до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковської О.А. (по місцю відкриття спадщини). 01.09.2023 року, позивач ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_3 отримали Свідоцтва про право спадщину за законом на майно, яке складається з земельної ділянку площею 0,0504 га за адресою, АДРЕСА_2 та транспортного засобу марки AUDI А8. Щодо оформлення спадщини на квартиру АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською O.A. було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки квартира була придбана під час шлюбу та належить ОСОБА_1 та спадкодавцю ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя, тобто без визначення часток кожного з них у праві власності. Таким чином, ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_3 не можуть реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину, так як частки співвласників не визначені, і визначити їх у нотаріальному порядку не має можливості через смерть одного із співвласників.

Представник позивача адвокат Москаль Я.О. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Рівненської міської ради Парчук Н.І. подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, зазначила, що Рівненська міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та задоволення позову у зв`язку з цим, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09.10.2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується повторним Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.02.2009 року.

Від цього шлюбу в них народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.07.2010 року.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22 лютого 2023 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Запоріжжя, Запорізька область.

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №71668374, приватним нотаріусом Круліковською О.А. після смерті ОСОБА_2 зареєстровано спадкову справу №70340712 номер у нотаріуса 6/2023.

Згідно довідки виданої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А. вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 6/2023 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською Олександрою Андріївною 02 березня 2023 року. Станом на 04 вересня 2023 рік, спадкоємцями майна померлого за законом є дружина - ОСОБА_1 та малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках.

01.09.2023 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на частку в праві власності на земельну ділянку площею 0,0504га кадастровий номер: 5610100000:01:032:0025, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за №3843.

01.09.2023 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину на частку в праві власності на земельну ділянку площею 0,0504га кадастровий номер: 5610100000:01:032:0025, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за №3844.

01.09.2023 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на частку в праві власності на транспортний засіб марки AUDI A6 , 2007 року випуску кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , зареєстровано в реєстрі за №3845.

01.09.2023 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину на частку в праві власності на транспортний засіб марки AUDI A6 , 2007 року випуску кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , зареєстровано в реєстрі за №3846.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.05.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , право власності зареєстроване на підставі Договору купівлі-продажу серія та номер 161 від 28.05.2016 року. Зазначена квартира була набута 28 травня 2016 року під час зареєстрованого шлюбу з спадкодавцем ОСОБА_2 .

04.09.2023 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською O.A. було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, та зазначено, що квартира АДРЕСА_1 , була придбана під час шлюбу та належить ОСОБА_1 та спадкодавцю ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя, тобто без визначення часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до частини 1 статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно частини 2 статті 60 Сімейного кодексу вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що на майно, набуте за час шлюбу, поширюється презумпція права спільної сумісної власності, що звільняє кожного з подружжя від обов`язку доводити право спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки за законом воно вважається таким, що належить подружжю. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.

Відповідно до статті 61 СК України, об`єктом спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з частиною 1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ст.368 ЦК України майно, набуте подружжя за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 , була придбана 28 травня 2016 року ОСОБА_1 за спільні кошти подружжя і є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно частини 1,2 стаття 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому необхідно визначити якою є доля спадкодавця у праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містять і статті 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Пунктами 5, 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування.

Враховуючи вище викладене, оскільки при спадкуванні частки в майні, розмір якої не визначено, істотне значення має встановлення її розміру, що може бути зроблено також після відкриття спадщини, спадкоємець не позбавлений законом такого права, і його право на визначення частки померлого витікає з поняття спадкування, яким відповідно до ст. 1216 ЦК України, є перехід права та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи, що будь-якої домовленості між подружжям щодо розміру їх часток не було, беручи до уваги презумпцію рівності часток, суд вважає, що частка кожного співвласника у спільній сумісній власності на спірну квартиру є рівною і становить по 1/2 частці кожному.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд вважає обставини, зазначені у позовній заяві, такими, що відповідають дійсності та повністю доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, ч.3 ст.200, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визначення частки в спільній сумісній власності - задовольнити.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 складає частину квартири.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач Рівненська міська рада, адреса: м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 34847334.

Повний текс рішення виготовлено 19.01.2024 року.

Суддя Харечко С.П.