Ухвала

від 17.01.2024 по справі 757/57027/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57027/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах приватної фірми «Мон Парк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/11851/23-к від 28.03.2023 у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах приватної фірми «Мон Парк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/11851/23-к від 28.03.2023 у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022.

Клопотання мотивоване тим, що Печерською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022 року. В рамках цього кримінального провадження було накладено арешт на будівлю-магазин, загальною площею 151 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-А, яка на праві власності належить ПП «СОМАС» (код ЄДРПОУ 19422229), встановлено заборону відчужувати вказане майно та будь-яким чином розпоряджатись ним, а також встановити заборону державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаних об`єктів нерухомості.

Адвокат зазначає, що 30 серпня 2022 року рішенням власника ПП «Сомас» зі складу власників було виведено ОСОБА_4 та внески у статутному капіталі передано ОСОБА_5 , що підтверджується актом приймання-передачі корпоративних прав.

21 січня 2023 року, рішенням власника приватної фірми «Сомас» 01/2023, корпоративні права ОСОБА_5 були передані ОСОБА_6 , який став директором, а ПП «Сомас» було перейменовано у приватну фірму «Мон Парк».

Відтак, особа що звернулась із вказаним клопотанням, звертає увагу на те, що викладені вище обставини свідчать про те, що власники та керівництво приватної фірми «Мон Парк» не мали відношення до подій, що стали підставою для відкриття кримінального провадження, тому, на даний час відпала необхідність у арешті будівлі-магазину, загальною площею 151 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-А, яка на праві власності належить приватній фірмі «Мон Парк». Власники та посадові особи приватної фірми «Мон Парк» не є фігурантами кримінального провадження, не вчиняли дій до чи в період накладення арешту, не є свідками чи іншими особами по кримінальному провадженню.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, з викладених в ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_8 на електронну адресу суду направив заяву про розгляду клопотання у його відсутність, зазначивши, що у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022 року рішення в порядку ст. 283 КПК України не приймалось, особам про підозру у вчиненні злочину не повідомлялось.

Дослідивши матеріали клопотання, заяви учасників судового розгляду, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Печерською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022 року за фактом шахрайського заволодіння земельними ділянками за попередньою змовою групою осіб, що спричинило збитки громаді міста Києва у великих розмірах, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022 року, та накладено арешт на будівлю-магазин, загальною площею 151 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-А, яка на праві власності належить ПП «СОМАС» (код ЄДРПОУ 19422229), встановлено заборону відчужувати вказане майно та будь-яким чином розпоряджатись ним, а також встановити заборону державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаних об`єктів нерухомості.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як визначено у ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.03.2023 року вбачається, що при накладенні арешту на майно слідчий суддя виходив з того, що майно є об`єктом кримінально-протиправних дій, а отже, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду доказів на підтвердження того, яким ознакам ст. 98 КПК України відповідає арештоване майно.

Слідчим суддею встановлено, що 21 січня 2023 року, рішенням власника приватної фірми «Сомас» 01/2023, корпоративні права ОСОБА_5 були передані ОСОБА_6 , який став директором, а ПП «Сомас» було перейменовано у приватну фірму «Мон Парк».

Відтак будівля-магазин, загальною площею 151 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить приватній фірмі «Мон Парк».

З матеріалів клопотання вбачається, що на час розгляду провадження приватна фірма «Мон Парк» не має статусу юридичної особи щодо якої здійснює провадження, жодній фізичній особі, яка від імені та в інтересах цієї юридичної особи вчиняла кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні, не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого/прокурора довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин, враховуючи доводи представника власника майна, які органом досудового розслідування не спростовані, тривалість здійснення досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна будівлі-магазину, загальною площею 151 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-А, яка на праві власності належить приватній фірмі «Мон Парк».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах приватної фірми «Мон Парк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/11851/23-к від 28.03.2023 у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022 - задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві № 757/11851/23-к від 28.03.2023 у кримінальному провадженні № 42022102060000201 від 23.12.2022 на будівлю-магазин, загальною площею 151 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-А.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1